Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, ініціюватиме службове розслідування щодо неетичної поведінки та висловлювань керівництва Департаменту заробітної плати та умов праці. Про це вона написала на своїй сторінці у Фейсбуку.
«Я обов’язково ініціюю службове розслідування цього випадку. Одним із пріоритетів роботи Уряду є утвердження принципів гендерної рівності», – наголосила Климпуш-Цинцадзе.
Як писали «50%», народна депутатка Світлана Войцеховська, МФО «Рівні можливості», подала депутатське звернення до Національного агентства з питань державної служби, у якому просить перевірити відповідність займаній посаді та ініціює службове розслідування щодо Сергія Рябоконя, заступника директора Департаменту заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики України, та Олександра Товстенка, директора Департаменту заробітної плати та умов праці.
Як ідеться у зверненні Войцеховської, під час офіційного заходу у Мінсоцполітики, а саме консультації з денонсації 45 Конвенції Міжнародної організації праці щодо використання праці жінок на підземних роботах, Сергій Рябокінь заявив про те, що жінка фізично не може бути снайперкою, а на зауваження, що так давно і є, реагував сміхом, зауважуючи, що «така жінка йде на позицію, а якийсь помічник тягне за нею 20-кілограмову гвинтівку».
«Висловлювання про те, що «жінка фізично не може бути снайперкою» є, по-перше, виявом дискримінації за ознакою статі; по-друге, гендерно-стереотипним судженням на основі суб’єктивної оцінки окремого державного службовця про те, на що фізично здатна жінка; по-третє, це є грубим порушенням законодавства України», – коментує ці слова віце-прем’єрка.
Якщо Войцеховська посилається у своєму депутатському зверненні на ст. 6 ЗУ «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», згідно з п. 1 якої «всі особи незалежно від їх певних ознак мають рівні права і свободи, а також рівні можливості для їх реалізації», то віце-прем’єрка додає до цього:
– Статті 23 Загальної декларації прав людини, згідно з якою кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.
– Статті 2 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» про те, що законодавство України ґрунтується на принципі недискримінації, що передбачає незалежно від певних ознак: забезпечення рівності прав і свобод осіб та/або груп осіб; забезпечення рівності перед законом осіб та/або груп осіб; повагу до гідності кожної людини; забезпечення рівних можливостей осіб та/або груп осіб.
– Статті 12 Закону України «Про рівні права і можливості», яка говорить про те, що органи виконавчої влади мають дотримуватись принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, а також провадити просвітницьку діяльність з питань гендерної рівності.
У своєму дописі Іванна Климпуш-Цинцадзе також наголошує, що країни з високим рівнем обороноздатності демонструють приклади позитивної практики щодо скасування будь-яких обмежень військової служби для жінок. Зокрема Міноборони США відкрило всі військові посади для жінок у 2015 році, Ізраїль дозволив жінкам служити на будь-якій військовій посаді в 2000 році, а в Норвегії аналогічний закон було ухвалено ще в 1985 році.
Також вона нагадує, що наказом Міністра оборони України від 03.06.2016 р. №292 «Про затвердження змін до тимчасових переліків військово-облікових спеціальностей і штатних посад рядового, сержантського і старшинського складу та військовослужбовців-жінок і тарифних переліків посад вищезазначених військовослужбовців» відповідний перелік посад для військовослужбовів-жінок збільшено на 63 одиниці, у тому числі сюди входять бойові спеціальності.
«В результаті для жінок стали доступними майже 100 посад рядового, сержантського і старшинського складу, зокрема, і «бойові», такі як гранатометник, командир бойової машини піхоти, кулеметник, мінометник, навідник, снайпер, стрілець тощо), а також посади офіцерського складу», – пише Климпуш-Цинцадзе.
50%
