Шеннон О‘Коннел – тренерка та консультантка, яка спеціалізується на розвитку політичних партій та організаційному розвитку, з особливою увагою до політичної участі жінок. Шеннон має значний досвід у політиці, пропрацювавши у понад 25 виборчих кампаніях.
17 грудня вона виступила у Києві на багатопартійному форумі «Рівність у політиці», який проводив Національний демократичний інститут (НДІ). 50% публікує найважливіші фрагменти її лекції.
Що таке політика? Як політика працює сьогодні? Що ви уявляєте, коли чуєте слово «політика»? Квіти веселки, єдинороги? Чи ось це?
Зараз у політиці найбільше жінок за всю історію людства. Чи це хороша новина?
Оскільки це вже триває певний час, то можемо не фантазувати на дану тему, а підрахувати переваги залучення жінок в політичні процеси.
Ми більше не зобов’язані доводити, що це добре, коли більше жінок приходить у політику, але ми знаємо як це працює – передовсім з приходом жінок зростають три показники: витрати на інфраструктуру, охорону здоров’я та освіту.
Приватні компанії, де кращий гендерний баланс, ліпше справляються з ризиками та краще працюють в економічно нестабільні часи, до того ж саме такі компанії схильні будувати довготривалі стратегії.
Також пам’ятаймо, що жінки у лідерстві – це хвилі. До політики долучаються молоді жінки, в яких більше амбіції. Це легко пояснити: люди не схильні орієнтуватися на ефемерні взірці, взірці мають будуть конкретними, тож коли молоді жінки спостерігають за старшими, то їхні лідерські прагнення міцнішають.
Квоти
Квоти є важливими, бо політика – це маскулінний світ, історично створений чоловіками для чоловіків. Це система, у якій чоловіки приймають рішення. Але ця система не враховує рівного представництва і рівного діалогу.
Загалом у політичних партій дві функції:
– боротися і перемагати на виборах,
– управляти суспільством та вести за собою.
Тому партії весь час приймають рішення, що є важливішим: перемога на виборах чи ефективне управління. Або шукають баланс мі першим та другим.
Які результати ми отримуємо, коли партії не орієнтовані на те, щоб перемагати на виборах? Вони залишаються на маргінесах і не беруть участі в актуальній політиці.
Які результати ми отримуємо, коли партії не орієнтовані на те, щоб управляти країною? Тоді ми отримуємо популістські партії, не орієнтовані на інтереси громадян, а в результаті – слабке управління.
Структуру влади можна уявити так:
Де в цій схемі зосереджено основну владу? Влада починається на щаблі 5 («Залучення стейкхолдерів») і вище до самої верхівки.
А де жінки? А жінки в структурі влади перебувають здебільшого на нижчих щаблях, там де йдеться про чорнову партійну роботу.
Партії говорять: в нас 30% жінок, у нас ж рівні можливості, є рекрутингові програми, що агітують жінок… Але чи присутні жінки на тих рівнях, де приймаються рішення? Їх там мало.
Проте 30% жінок у партійних списках – це політичний компроміс, прийнятий у 1995 році. Якщо ми сьогодні говоримо про 30% жінок, ми вже відстали на 20 років.
Рівність – це концепція, але це й математика: 100% : 2 = 50%.
Бар’єри жіночої політичної участі
Є три бар’єри до жіночої політичної участі:
- Гроші
- Насильство
- Час
Коли ми говоримо про насильство, то йдеться не тільки про фізичні напади, а й про різні форми цькувань, часом досить агресивні, та суспільного осуду.
Зараз для політикинь у всьому світі актуальними бар’єрами, що стримують жіночу політичну участь, є кібербулінг (цькування активних жінок в інтернеті), несхвалення політичної кар’єри збоку родини і друзів, надто войовничі процеси прийняття рішень у самих політичних партіях.
Гроші
Навіть в тих країнах, де давно не обговорюють потребу в рівності, там все одно є економічний розрив. Кожна активістка, яка збирається в політику, має чітко розуміти, у скільки обходиться бути кандидаткою і звідки вона може залучити ресурси. Якщо в країні усі ресурси контролюють чоловіки, то це вже не тільки суттєво обмежує стартові позиції жінки і політиці, а й ставить під питання її подальшу ефективність, адже політика – це ще й вміння залучати ресурси та скеровувати їх.
Час
Політика – це не тільки повна віддача кандидатки під час виборчих перегонів, це й готовність до умов роботи, де прийняття рішень відбувається у неформальних та ситуативних умовах, а також у позаробочі години.
Жінки і так по всьому світі витрачають більше часу на неоплачувану роботу, ніж чоловіки. Якщо ви підете в локальну політику, де робота ведеться на громадських засадах, то це також збільшить вашу частку неоплачуваної роботи.
Політика – це важко
Нещодавно я була присутня на зборах парламентарок Великої Британії. Я звернулася до них з проханням, дати поради жінкам, що прийдуть в політику.
Ось який список сформували членкині Британського Парламенту для жінок, які обрали політичну кар’єру:
- Буде важко, буде важко кожного дня, але воно того варто.
- Створіть сильний імідж кандидатки. Над цим варто почати працювати задовго до виборів.
- Майте підтримку на певній географічній території, де буде ваша база підтримки: вам потрібно мати потужну прив’язку до громади, навіть якщо ви пройдете по партійній квоті.
- Розбудовуйте політичні мережі (депутатські групи та міжфракційні об’єднання). Ви маєте розвивати об’єднання депутаток та МФО як політичні структури. Ваші політичні програми мають бути короткострокові та ефективні.
- Залучайте чоловіків як прихильників.
- Не чекайте, коли вас запитають, піднімайте руку, вимагайте права говорити публічно.
- Підтримуйте квоти, навіть попри те, що вас будуть шеймити за неповноцінність, мовляв, це жінки, які всього лише пройшли за квотою.
Головне, квоти дають вам можливість потрапити в політику, а як ви працюватимете – залежить лише від вас.
Підготувала Леся Ганжа, 50%
