Підтримка гендерної рівності нині особливо на часі. Про це йшлося на форумі «Сприяння рівності та протидія дискримінації». Також говорили про впровадження гендерної політики на державній службі й про те, як протидіяти мові ворожнечі.
Читайте також: Коли адвокація унормовує дискримінацію: що відбувається і як зарадити?
Гендер — це не тендер
На початку форуму оприлюднили дані репрезентативного опитування про ставлення до гендерної рівності, яке провели фахівчині Національного Демократичного Інституту. Крім того, йшлося про те, як упроваджуються гендерні підходи у діяльності держслужбовців. Обговорення модерувала експертка НДІ з питань гендерно орієнтованого врядування, голова ради ГО «Паритет» Наталія Тарасенко.
Голова Національного агентства України з питань державної служби Наталія Алюшина зазначила, що вони підготували і впроваджують у дію гендерно орієнтовані програми підвищення кваліфікації для держслужбовців, які охоплюють як менеджмент, так і виконавців.
«Ще якихось 5-6 років тому ми навіть не знали, що таке гендерно орієнтоване врядування. І коли люди чули слово гендер, то говорили, що це надумана проблема. Нині ж це питання номер один. Ми не можемо обійтися і без цілей сталого розвитку, ми говоримо про інструменти реалізації гендерного орієнтованого врядування, а також піклуємося про корпоративну культуру влади та інструменти її формування. І безпосередньо проводимо гендерний аудит органів публічної влади на наявність гендерних стереотипів і дискримінації», — зазначила Алюшина.
За словами посадовиці, вже цього року 55 представників і представниць місцевих органів влади пройшли навчання по розроблених програмах. Зараз готується до запуску онлайн-курс «Гендерний підхід у публічному управлінні».
Начальниця управління з питань гендерної рівності Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА Тетяна Гузенко розповіла, що розпочинали свою роботу з гендерного аудиту. Згодом був розроблений гендерний паспорт Києва. А нещодавно презентували оновлений паспорт із повоєнними даними.
«Після гендерного аудиту перше, що ми зробили, — це створили Київську академію жіночого лідерства. За два дні ми отримали 200 анкет від жінок. Академія працює вже три роки і наступна сесія відкривається 21 червня», — повідомила посадовиця.
Тетяна відзначила, що важливо не тільки ухвалювати плани і стратегії, а й показувати, як це можна втілювати на місцевому рівні. Посадовиця додала, що потрібен додатковий час на імплементацію прийнятих зобов’язань.
Гендерна політика — це державна політика
Консультантка Національного Демократичного Інституту, докторка політичних наук Оксана Ярош наголосила, що впровадження гендерної рівності серед держслужбовців залежить від особистих цінностей та принципів, адже неможливо розділити, що тут ти громадянин чи громадянка, а тут — посадова особа.
«Тема гендерної рівності базується на особистісному досвіді. Нам треба практикувати нульову толерантність до дискримінації за будь-якими ознаками. Гендерна політика — це державна політика. І варто про це говорити не тільки на національному, а й на місцевому рівнях», — зазначила Оксана Ярош.
Читайте також: Михайло Корюкалов: Гендерна рівність — це про те, як нам стати сильнішими
Експертка розповіла, що часто через перевантаження, плинність кадрів дуже важко знайти час, місце і команду, щоб спеціально занурити працівників і працівниць у поняття, що таке гендерна рівність, чому ми користуємося тим чи іншим поняттям, що нового в законодавстві. Серед навичок, якими мають володіти держслужбовці та держслужбовиці, Оксана Ярош назвала оцінку гендерного впливу, вміння аналізувати дані, в тому числі гендерної статистики, здійснення гендерного аналізу в процесі підготовки пропозиції та рішень
Вона також згадала, що раніше навіть «Word» виправляв «гендер» на «тендер». Оскільки нині комп’ютерні програми підлаштувалися, то є надія на покращення і в реальному житті.
Як протидіяти мові ворожнечі
Важливою темою обговорення під час форуму було і питання протидії мові ворожнечі у професійному середовищі. Модерувала панель старша координаторка Програми сприяння рівності НДІ Світлана Юхимович. Вона зазначила, що представники й представниці ЛГБТ+ спільноти продовжують стикатися з дискримінацією та насильством. Навіть попри те, що військовослужбовці та військовослужбовиці відкрито говорять про свою сексуальну орієнтацію, суспільство не завжди толерантно ставиться до спільноти. Хоча згідно з опитуванням, проведеним у листопаді 2023 року, 44% повністю погодились і 29% скоріше погодилися з тим, що ЛГБТ+ люди мають бути захищені від дискримінації.
Президентка громадської організації «Сфера» Анна Шаригіна говорила про те, що базовий принцип, на якому ґрунтуються права людини, — це гідність. Людина від народження має таке право і ніхто не може позбавити її цього. Однак у реальності маємо зовсім іншу ситуацію. Порушення прав людини починається з мови.
«Мова повністю відображає спосіб мислення, цінності та філософію. Спочатку йде думка, потім — слово, потім — дія. Нині слово «підар» уже стало майже закріпленим за нашим ворогом. Це слово має певну етимологію: так називали людей, яких ґвалтували в тюрмі задля того, щоб показати свою владу. Та людина, яку піддавали насильству, була безвладна, її думка та життя нічого не важили. Коли ми росіян називаємо цим словом, ми створюємо умови для того, щоб потім виправдовувати насилля над тими людьми, яких також називають на букву «п». Мова ворожнечі так само прямо пов’язана зі злочинами на ґрунті ненависті, як сексизм прямо пов’язаний або призводить до насилля над жінками або його виправдовує», — поділилась Анна.
Бути впевненими у своїй правоті і вступати у дебати
Народна депутатка, співголова МФО «Рівні можливості» Інна Совсун радить бути впевненими у своїй правоті і вступати у дебати.
«Мені здається, що спосіб реагування на мову ворожнечі, — це завжди діяти з позиції розуміння власної гідності, власної сили і переконаності в тому, що ти робиш правильні речі. Якщо себе правильно позиціонувати, то тиск відчуватимуть ті, з ким я дебатую. Це моя принципова позиція. Я не приходжу до них з позиції слабшої, я не приходжу до них просити щось. Я настільки переконана в своїй правоті, що незручно стає їм. Це стосується і просування питань ЛГБТ+ і гендерної рівності. А чого я маю боятися? Чого я маю нервувати? Мають нервувати ті, хто залишився з якимись залишками середньовічного чи совкового мислення. От вони щось говорять, ну окей, але моя задача, щоб вони перестали це говорити», — каже депутатка.
Читайте також: Труна під вікном, висміювання та викрадення дітей: від чого потерпають українські політикині
Інна Совсун говорить, що дуже важливо реагувати на сексистські висловлювання. Вона відзначає, що як тільки чує нападки на сексистському ґрунті, то одразу йде в контрнаступ і говорить, що саме не так.
«Мені здається, що коли всі знають про неуникність реакції і коли всі розуміють, що вона буде гучною, — це наш спосіб змінювати поведінку. Нехай навіть люди будуть думати початково інакше, але вони будуть боятися висловлювати ці позиції».
Народна депутатка, голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк говорила про те, що її просили видалити колонку, де вона висловила підтримку узаконенню партнерств для одностатевих пар. Вона відмовилася, адже сказала, що це її особиста позиція. До того ж, за словами Олени, законодавчі ініціативи спрямовані на протидію дискримінації, у Верховній Раді постійно стикаються з супротивом. Нині в парламенті є законопроєкти 9103 про інститут реєстрованих партнерств та 5488, який покликаний удосконалити механізм реагування на випадки дискримінації та розслідування злочинів на ґрунті нетерпимості. За словами Олени Шуляк, до Верховної Ради надходять листи від релігійних організацій і навіть навчальні заклади висловлюють негативну оцінку і рекомендують доопрацювати законопроєкти.
«У нас уже є дорожня карта, з ким можна працювати, до кого йти, як переконувати, доносити свою позицію. На жаль, ці висновки готують люди з певними уподобаннями, які заплуталися у маніпуляціях і нерозумінні, про що насправді цей законопроєкт. Тому є над чим працювати, є навколо чого гуртуватись. І дуже б хотілося, щоб хоча б в цьому році я написала ще одну колонку, що хоча б один законопроєкт, який очікує ЛГБТ+ спільнота, все ж таки був ухвалений», — сказала очільниця «Слуги народу».
Не час зупинятися
Директорка Sebto Media Дарина Заржицька говорила про важливість інформації, яка потрапляє до публічного простору. Вона відзначила, що низка факторів, таких як постійні стреси, поганий сон тощо, призводить до зниження критичного мислення.
«Люди починають впадати в конспірацію, вірити в теорії змови та магічне мислення. Світом шириться таке явище, яке називають пандемію самотності. Люди, які почуваються самотніми, починають шукати свої спільноти. І дуже часто ці спільноти — прихильники теорії змови. Великі соціальні мережі помирають, і майбутнє за дуже персоналізованими блогами, подкастами, маленькими спільнотними медіа», — міркує медійниця.
Надзвичайний і повноважний посол Швеції в Україні Мартін Оберг зазначив, що для перемоги необхідна гендерна рівність та інклюзія.
«Росія декриміналізувала домашнє насильство, а Україна ратифікувала Стамбульську конвенцію. Щоб вступити до ЄС, гендерна рівність має бути закріплена на законодавчому рівні. Не втрачайте час — робіть це», — сказав Мартін Оберг.
Заступник директора НДІ в Україні Джон Мейснер додав, що задля підвищення якості життя необхідно захищати права людини, чим уже 40 років займається НДІ.
«Підтримка гендерної рівності поступово зростала, вона буде вкорінюватися і посилюватися. Не час зупинятися», — відзначив Мейснер.
Олена Кущенко
Форум «Сприяння рівності та протидія дискримінації» організований Національний Демократичним Інститутом (НДІ) за підтримки Швеції та завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з Міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Україна: Ефективна та відповідальна політика».
