Home Статті Після Валентина напередодні 8 Березня: як діє і як мала би діяти влада

Після Валентина напередодні 8 Березня: як діє і як мала би діяти влада

7
1,798
Офіс президента відкрив «будиночок кохання»
Офіс президента відкрив «будиночок кохання»

Валентинка прилетіла звідти, звідки її найменше чекали. З Міністерства юстиції України. На валентинці було написано про кохання. Після одруження.

До Дня Святого Валентина заступниця міністра разом із акторкою, психологинею та артисткою-менторкою на онлайн-зустрічі збирались розповісти про «секрети щасливого сімейного життя». Добре, що на цей раз обійшлося без секретів приготування борщів чи по-особливому запеченого м’яса. І без секретів виховання дітей. Зосередилися лише на коханні.

Читайте також: Декомунізація 8 березня. Рівність – традиційна цінність

Анонс онлайн-зустрічі до Дня Святого Валентина за участю заступниці міністра юстиції
Анонс онлайн-зустрічі за участю заступниці міністра юстиції

Ну правильно, а про що ще могла б розповідати заступниця міністра в такий визначний для країни день? Тим більше, що цього дня Офіс президента випередив Міністерство юстиції й відкрив «будиночок кохання», де закохані могли безкоштовно сфотографуватися на тлі ОПУ та написів Love.  Ще закоханим пропонували повісити «замки кохання», попередньо написавши на них свої імена. А раптом ви вийшли прогулятися без замка або ж забули його вдома, то замки безоплатно видавали всім охочим.

«Будиночок кохання» біля Офісу президента в Києві, лютий 2021 року. Закоханим пропонували повісити «замки кохання», попередньо написавши на них свої імена
Закоханим пропонували повісити «замки кохання», попередньо написавши на них свої імена

Така от вона, владна турбота. І про закоханих, і про кохання після шлюбу. І це точно турбота, бо не станемо ж ми підозрювати владу у тому, що вона підпрацьовує у маркетингу?

Тепер я з цікавістю і острахом чекаю на 8 березня. Бо ж там точно є де розгулятися. Ну і «наші жінки заслужили, щоб привітати їх із цим жіночим святом!».

Пригадую, як шість років тому, коли ми були романтичнішими і точно знали, що старий світ не повернеться вже ніколи, 8 березня мене застало в Одеській обласній державній адміністрації. Тодішній голова, Ігор Палиця, вирішив широко відзначати це «свято». Ні, Олега Винника запросити не вийшло. Довелося із Італії запрошувати Алессандро Сафіна. Орендувати Одеський академічний театр опери та балету. Закуповувати подарунки. Друкувати запрошення.

Читайте також: Вісім способів відсвяткувати 8 Березня з користю

Я билась головою об двері, але зупинити це виявилось набагато складніше, аніж проросійські настрої в Одесі. Єдине, що вдалось, – це закупити книжки і в святкові пакети, разом із косметичними засобами, запхнути по кілька книжок, в тому числі дитячих.

Свято було масштабним. 1200 місць в оперному театрі були зайняті найкращими жінками області. Їх звозили районні адміністрації з усіх районів спеціально виділеним транспортом. Жінки отримали свято, Сафіна, подарунки, маленькі подорожі до обласного центру і шикарні букети квітів. Я там не була, але розповідали.

Ігор Палиця ще кілька днів мені доводив, що свято було організоване правильно й доцільно. Відгуки ж хороші! Відгуки були прекрасними.

Палицею захоплювалися і дякували.  По-перше, замість нудних виступів чоловіків-керівників перед жінками-трудівницями виступив красунчик Алессандро. По-друге, подарунки і справді були вагомими – мільйонер Палиця міг собі дозволити зі свого приватного фонду оплатити  небюджетну косметику. Ну і за книжки дякували, тому що книжки гарної якості коштують недешево, а тут зразу кілька.

Я слабо пручалась, аргументуючи, що це не те свято, яке варто аж так відзначати і тішитися, що сенс в іншому, що влада не має права принижувати жінок отакими одноразовими акціями.

Той двобій я програла. Тому що «жінкам сподобалось». Тому що жінки «мають право на своє свято». Тому що «хоч раз на рік їм можна розслабитися».

І скажіть, у кого відкриється рот сказати, що влада погана чи що вона щось не те робить? Будиночок для кохання, пакунки з різними приємностями, ніжні слова – приємно ж! І чим це відрізняється від дитячих майданчиків перед виборами, пакунків з гречкою, 100 гривень до пенсії? Чим це відрізняється  від одноразових окозамилювальних подачок?

Коли не спроможний вирішити накопичені проблеми, завжди шукаєш можливість організувати Винника чи Сафіна.

Влада, на жаль, не генерує і часто не підтримує нові сенси. Звичне ламається і викорінюється тяжко, боляче і довго. А електорально таке невигідно. Навіщо на свята говорити про насилля щодо жінок? Про вбивства, які здійснюють чоловіки або партнери? Про нерівність в оплаті праці? Про дискримінацію за статтю при прийомі на роботу? Про ейджизм у великій кількості різних сфер життя? Навіщо «псувати» свято?

Читайте також: Марш жінок-2020: «Ісус би ратифікував!»

Коли влада ініціює розмову на всю країну про «кохання», то чому спікерками обирає жінок? У чому суть? Чоловіки не спроможні говорити про кохання після шлюбу? Це легковажна тема? Чоловіки матимуть смішний вигляд? Вони не розуміються на цій темі?

Чи ми знову, в стотисячний раз, свідомо чи несвідомо віддаємо всі серйозні теми озвучувати чоловікам, а «несерйозні» – «берегиням», «матерям сімейства», «дівчатам»? Чому ми продовжуємо покладати відповідальність за сім’ю, стосунки і кохання виключно на жінок і транслюємо це на весь світ?

Зараз уже мерехтить в очах від «підготовки до Жіночого свята – до 8 Березня!» – саме так, із великих літер. Ми знову почуємо – і у виступах перших осіб держави, і у виступах мерів міст і селищ, і у привітаннях політиків, – про «найніжніжих і найсильніших», про «окрасу життя і роботи», про «материнство як основне призначення жінки» і ще купу різних нісенітниць.

І десь в куточку тихо плакатиме Клара Цеткін, проводжаючи очима Святого Валентина, який запакував уже свої стріли і збирається відлітати до наступного року.

Бо 8 Березня – це можливість ще раз нагадати про права і проблеми. Про повноцінність і повагу. Про соціальну, економічну і політичну рівність статей. Про можливість вибору. Про свободу від упереджень і стереотипів. Про право бути собою і не боятися мріяти, хотіти, прагнути. Про видимість жінки в сучасному світі.

Натомість набагато легше купити квіти і посмажити зранку яєшню. Ну і ще можна побудувати «будиночок кохання». Фасади – вони більш видимі, аніж жінки.

Зоя Казанжи, для 50%

Більше публікацій
Більше публікацій Зоя Казанжи
Більше публікацій Статті