Сила жінок у гнучкості, єдності і здатності до компромісів
Більшість жінок із мого оточення мають вищу освіту, вправно кермують автівками і виховують дітей. Вони працюють по 10-12 годин, приходять додому і готують їжу, перуть, прибирають, виконують із дітьми домашнє завдання. Робочий день у них — це 16 годин. А ще треба знайти час зафарбувати сивину, зробити манікюр та збігати до косметолога. Бо суспільство диктує, що успішна жінка не може бути недоглянутою.
Для більшості жінок у добі 25 годин, але вони весь час применшують свої заслуги. Бо якщо жінка має інженерну або технічну освіту — це окрема тема для розмов. «Який дурень призначив бабу керувати електриками? Хіба вона зрозуміє, що треба робити?» «Тобі диплом на день народження подарували?»
Читайте також: Україна повинна створити більше можливостей для жінок
Коли через дефіцит механізаторів активістки Близнюківської громади запропонували зробити курси водіння тракторів для жінок, щоб збільшити кількість професійних трактористок та забезпечити дівчат достойною заробітною платою, а роботодавців — професійними працівницями, почули, що це дурна ідея. Основним аргументом було: «Як ви уявляєте, як жінка буде міняти колеса на тракторі?» Уявляю так само, як і заміну колеса на машині. Бо суттєвої різниці немає, лише розмір та вага. Але не тоді, коли знецінюють твої досягнення і можливості.
«Заради чого більшого ти це робиш?»
Чому професіоналізм жінки ставиться під сумнів лише через стать? Чому стереотип про дурненьку красуню в Україні — це норма? Жінки довели, що можуть бути ким завгодно і досягати успіхів в будь-якій сфері. Через стереотипи в суспільстві і несприйняття своїх ідей, жінки відмовляються від мрій. Ховаються за можливістю бути непомітними. Зливаються з натовпом. Інколи здається, що в нашій країні вже немає професії, в якій би не було жінок, які досягли значних показників. Військові, поліцейські, медикині, дипломатки…Але незважаючи на досягнення феміністичного руху, досі багатьох дівчат і жінок зупиняє фраза: «Ти ж жінка, куди ти лізеш? Це чоловіча справа, ти нічого тут не розумієш». Зупиняє, бо вони бояться осуду суспільства і не хочуть залишитися без підтримки оточуючих.
Під час проєкту «Комунікаціна школа лідерок» одна з організаторок, очільниця Громадського альянсу «Політична дія жінок» Ірина Тишко, запитала «Заради чого більшого ти це робиш?», закликаючи задуматись над своїми вчинками і надіями.
І в мене є відповідь. Заради можливості жити в країні, де всі рівні. Перед законом, перед суспільством, в родині. Коли кожна чи кожен може обрати собі роботу або отримати освіту, не думаючи про те, що через стать його чи її не візьмуть. Заради знищення дискримінаційних стереотипів, які отруюють життя.
Цитата Мадлен Олбрайт, що «у пеклі є місця для жінок, які не допомагали іншим жінкам» повинна стати девізом українок.
Бо жінки — це велика сила. Особливо коли вони підтримують одна одну, об’єднуються заради спільних цілей, ідей та цінностей.
Надія Кулікова,
заступниця Близнюківського селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради
