Головна Колонки Чому звільнення Хавронюка не вирішить проблему із покаранням за сексуальні злочини?

Чому звільнення Хавронюка не вирішить проблему із покаранням за сексуальні злочини?

4
1,258

Хтось скаже, що це «провокативне фото». Можливо, а ще я ношу короткі спідниця і жіночні сукні.

По версії Миколи Хавронюка, якого я поважаю як юриста високого рівня, якщо після цього до мене будуть домагатися або зґвалтують, то покарання злочинця може бути пом’якшене, бо я ж спровокувала.

А ще він вважає, що суворість відповідальності має відрізнятися від того, чим проникали в жінку, або як інтенсивно це було! Тобто, якщо зґвалтування було «м’яке і повільне», то в принципі, за його логікою, суд має бути поблажливим….

Днями в моєму професійному середовищі розгорнувся цілий скандал після коментаря відомого правника Миколи Хавронюка про те, що в покаранні за сексуальні злочини не можна прибирати умовний строк. Ряд правозахисних організацій навіть ініціювали петицію про його відсторонення від роботи над новим Кримінальним Кодексом. І питання навіть не в його позиції, а як він її обґрунтував.

Читайте також: Змінити правила виїзду за кордон та відсторонити Миколу Хавронюка — нові петиції на сайті уряду

Що ж, ті, хто знають специфіку моєї правозахисної діяльності, зрозуміють, що я тут промовчати не можу.

Ми дійшли до максимальної неефективності у розслідуваннях та судових розглядах злочинів, пов’язаних із сексуальним насильством

Ситуація сенситивна, і відверто ми дійшли до максимальної неефективності у розслідуваннях та судових розглядах цієї категорії злочинів. Умовне покарання стало скоріше тут правилом, ніж виключенням.

Я поважаю пана Миколу, і ми колись багато працювали разом. Проте в цій конкретній ситуації я маю спростувати його аргументи.

Отже його пряма мова:

«Це занадто жорстко… Стосовно військовослужбовців цього не можна було робити і навіть стосовно корупціонерів теж. А тим більше, цього не можна робити в сексуальних злочинах, тому що вони дуже всі різні,— каже експерт і пояснює чому. — Одна справа, коли є проникнення в тіло, інша, коли немає. Навіть коли є проникнення, присутні багато аспектів: інтенсивність, груповий спосіб дій чи одна особа, навіть має враховуватися певна провокативна поведінка потерпілої, яка спочатку каже, що ніби хоче (статевих відносин — ред.), а потім передумала».

Дівчата, і тим більше хлопці, просто не йдуть у поліцію, не заявляють про злочини

Важко, але спробую бути неемоційною та об’єктивною. Тож звертаю увагу:

1. Наше суспільство ще дуже далеке від належної сексуальної культури та усвідомлення кордонів між насильно чи добровільно.

Патріархальна модель, стереотипи, приховані методи насильства в родинах (економічне, психологічне) і багато інших вад притаманно українським реаліям.

У моїй практиці була патова ситуація, коли до мене звернулися з рекомендацією, що робити, коли школярку, ймовірно, зґвалтував учитель, але все оточення де-факто стало на його захист. По великому рахунку було її слово проти його слова. Навіть при наявності всіх ознак статевого акту.

За логікою пана Хавронюка, скоріше за все це той самий випадок, коли зіграла «провокативна поведінка потерпілої». І звичайно ж, руйнувати життя нещасному вчителю не можна тільки на підставі слів дівчинки.

Найгірше, що тоді школа і всі батьки також зайняли захисну позицію. Очевидно, зіграли роль важливого моменту випуску їх дітей та небажання шкільної адміністрації нести відповідальність.

А по факту дитина перенесла травму під час допитів, потім через публічність справи і в результаті безкарності самого діяння.

Я хочу вас запевнити, що таких справ тисячі. Дівчата, і тим більше хлопці, просто не йдуть в поліцію, не заявляють про злочини. І причин багато: соромно, суспільство засудить (очевидно, якщо це дозволяє собі провідний юрист), неефективне розслідування, затяжні справи і абсолютна відсутністю перспективи притягнення кривдника до відповідальності.

Ілюстрація Гендер в деталях

Якщо ти не стікаєш кров’ю і не перебуваєш у стані панічного шоку факт насильства будуть ставити під сумнів

2. Усі ті «обставини», що пан Микола реалістично перерахував, дійсно часто використовують в інтересах кривдника. Загалом стандарти доказування в цій категорії справ, як і сам протокол розслідування, залишають багато маневрів для ось таких «послаблень», «виправдань поведінки» тощо.

Я вам більше скажу, в принципі, в українській правовій практиці по сексуальних правопорушеннях, якщо ти не роздерта на декілька частин, не стікаєш кров’ю і не перебуваєш у стані панічного шоку, факт насильства, особливо зґвалтування, будуть ставити під сумнів.

І дійсно, яке ж це за зґвалтування, якщо не було очевидного супротиву потерпілої?!

А те, що в багатьох випадках потерпілі в стані шоку або завмирання від елементарного страху бути побитою чи вбитою, до уваги не беруть.

Тому поліції однозначно має сподобатися версія пана Миколи «провокативної поведінки потерпілої» і «всяке в житті буває». Це ж «бінго», щоб позбуватися складних і сенсетивних справ.

Об’єктивно це наша велика проблема, і питання тягаря доказування та стандартів доказування, як на мене, потрібно переглянути. За чинного підходу, навіть при бажанні правоохоронних органів, деякі обставини важко доводити.

Ви скажете, що це може призвести до зворотнього ефекту зловживання «ніби» жертв. Я думаю така ймовірність точно в тисячі разів менша, ніж усі сексуальні злочини, які залишаться сьогодні безкарними.

Щоб зовсім вас убезпечити, можу порекомендувати: не вступайте в сексуальні відносини з неадекватними, неврівноваженими, партнерами в стані сильного алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Ну і в принципі за будь-яких сумнівів, що ваші дії можуть бути протлумачені як примус.

У потерпілих, на відміну від порушників, нема обов’язкового права на адвоката

3. Рівень та спосіб покарання демонструє рівень визнаної суспільством небезпеки.

Окремо, звичайно, питання до інституцій та їх задачі забезпечення невідворотності цього покарання.

Поблажлива, якщо непатреналістська риторика щодо покарання кривдників «Це занадто жорстко…», відкриває небезпечну скриньку Пандори. Коли де-факто певна частина сексуальних злочинів або обставин, за яких вони вчинені, стає в принципі суспільно прийнятним явищем.

Усі юристи прекрасно знають, як можна перекрутити обставини, особливо, які неможливо прямо довести, слово проти слова, наприклад.

Я вже мовчу, що у потерпілих, на відміну від порушників, нема обов’язкового права на адвоката. До речі, це також одна з причин, чому люди, просто не орієнтуючись у законах, погоджуються на умовні терміни для своїх кривдників, наприклад.

Що може бути оптимальним рішенням?

Я не прихильниця безкінечного збільшення відповідальності. Який сенс, особливо в умовах, коли обставини можуть трактуватися довільно, і можливість умовного строку залишається відкритою. І кількість розкритих злочинів, як і звернень, це точно не збільшить.

Як на мене, треба дивится не в бік простих рішень, а туди, де реально є неефективність і зловживання.

Тому вирішення цього питання я б перевела в площину:

  • надання обов’язкового права потерпілим мати адвокатів;
  • прибрати умовне, особливо якщо це стосується потерпілих неповнолітніх;
  • не чіпала б санкції, в крайньому випадку зробила б широкою горизонталь застосування;
  • переглянула б стандарти доказування, принаймні в частині, де є опосередковані докази. Наприклад, ставлення, системна агресивна поведінка, залежне становище тощо;
  • спростити всі процедури для потерпілих, зменшити їх кількість;
  • СКОРОТИТИ СТРОКИ РОЗСЛІДУВАННЯ ТА РОЗГЛЯДУ СПРАВ.

Читайте також: Ольга Стефанішина: Сексуальне насильство під час війни — це воєнний злочин, що не має терміну давності

Справи про сексуальне насильство не можуть розглядатися роками! Тим більше неприпустимо повертати їх на новий розгляд. Це страшна ретравматизація потерпілих. І, звичайно, не стимулює інші жертви звертатися із заявами.

Тому не підтримую, що треба усувати Миколу Хавронюка з посади, але наполягаю на діалозі з практикуючими адвокатами та глибшого розуміння проблематики.

Олена Сотник

Допис у фейсбуку

Більше публікацій
Більше публікацій 50%
Більше публікацій Колонки