Головна Колонки Чи є місце гендеру у відбудові України

Чи є місце гендеру у відбудові України

9
2,293

Коли почалось повномасштабне вторгнення, багато питань відійшли на другий план. Треба було втриматися, відбитися, вижити. Про гендер говорили хіба в контексті насильства, біженства, війська. Затяжність війни і необхідність відбудови повертає увагу громадськості до питань, прав і свобод, які вкрай необхідні для життя та відновлення, для демократичної України. І гендерна рівність — одне з таких питань. Та чи є місце для гендеру у відбудові? 

Дві «бульбашки»

Будучи дотичною як до спільноти, яка цікавиться питаннями відбудови, так і до спільноти, яка адвокатує питання гендерної рівності, маю стійке враження, що ці світи дуже зрідка перетинаються. Правда, якщо у 2022 році було досить небагато активностей в сфері адвокації гендерної рівності в процесі відбудови, то вже в 2023 році можна спостерігати більше таких перетинів та активностей. Так, у січні відбулося засідання Секторальної робочої групи координації міжнародної технічної допомоги «Гендерна рівність». Там із-поміж іншого обговорювали гендерну інтеграцію в межах проєкту Національного плану відновлення України. А у вересні 2023 року уряд презентував Платформу забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні. В урядовому повідомленні вказано, що «для забезпечення стійкості України, її відновлення та подальшого розвитку важливою є інтеграція гендерного підходу в усі стратегії, програми розвитку, застосування гендерно орієнтованого підходу у бюджетному процесі». Так само на необхідності гендерного мейнстримінгу під час відбудови наголошують урядовці на заходах із фокусом на гендерних питаннях. 

Читайте також: Якою буде роль жінок у відновленні України?

Планувати відбудову почали ще навесні 2022 року. Проекти планів, методологій, законодавства, платформ множилися із кожним місяцем. При президентові України створили Національну раду з відновлення України від наслідків війни. Серед основних її завдань було розроблення плану заходів із післявоєнного відновлення та розвитку України, визначення та напрацювання пропозицій щодо пріоритетних реформ, реалізація яких є необхідними у воєнний і післявоєнний періоди. А також підготовка стратегічних ініціатив, проєктів нормативно-правових актів, прийняття і реалізація яких необхідні для ефективної роботи та відновлення України у воєнний і післявоєнний періоди. Протягом останніх півтора року чи не щомісяця відбуваються заходи, присвячені питанням відбудови. Під час численних обговорень наголошують здебільшого на необхідності відкритості, прозорості, попередженні корупції тощо. І тут вже про гендерноорієнтоване бюджетування та мейнстримінг зрідка почуєш. Тому й відчуття, що відбудова собі йде своїм шляхом, а адвокація гендерних підходів у відбудові — своїм. Можливо, після запуску Платформи щось зміниться.

Нацрада з відновлення, її проекти та страх слова «гендер»

Охопити всі процеси відбудови в одній публікації складно. Тому цього разу я вирішила зосередитися на документах. А саме — проєктах планів відновлення, що були напрацьовані в межах діяльності Національної ради з відновлення України від наслідків війни (далі — Нацрада з відновлення). До діяльності і результатів роботи Нацради ставлення досить неоднозначне. Її критикували за неактивне залучення громадськості, неактивність опісля підготовки проєктів планів відновлення тощо.

Та все ж ці проєкти охоплюють різні сфери. Вони систематизовані, це масив даних, на основі яких можна робити висновки, ухвалювати рішення щодо дизайну наступних планів. Тому давайте поглянемо на те, що напрацювала Нацрада з відновлення, на предмет гендерного мейнстримінгу та інклюзії. І хоча в Центрі суспільних дій зауважили, що складається враження, нібито повноцінного плану у влади щодо відбудови немає, все ж документи Нацради з відновлення можуть стати відправною точкою в аналізі того, як/чи еволюціонуватиме гендерний підхід до планів відновлення. 

Нацрада з відновлення складається з майже півсотні топ-посадовців країни (абсолютна більшість — чоловіки) і має 24 підгрупи. Понад місяць я очікувала відповіді на запит до Кабміну з проханням надати персональний склад із повним ПІБ як ради, так і підгруп. Це потрібно було для того, щоб зрозуміти, чи є там жінки. Відповіді досі немає. Секретаріат мій запит скерував до Офісу реформ. І на цьому все. Отож, зрозуміти, хто саме визначили ті проєкти, заходи, пріоритети та стратегічні ініціативи, поки не вдалося. 

Результати контент-аналізу не дуже втішні

На сайті Кабміну є можливість ознайомитися з напрацюваннями 23-ох робочих груп Нацради з відновлення, де вказано, що це проєкти планів відновлення (напрацювання робочої групи з модернізації та розвитку сфери безпеки і оборони недоступні). Тематичні групи напрацювали різної глибини та змістовності плани (від 20 до 350 сторінок, з і без конкретних заходів та індикаторів тощо). Якщо вдатися до контент-аналізу та прослідкувати використання слів «гендер», «інклюзія» (корінь «інклюз»), «жінка» («жін»), «рівність», то можна побачити таке (таблиця з даними тут). 

У проєктах робочих груп про гендер згадують 25 разів лише три робочі групи — група з державного управління (11 разів), з будівництва, містобудування, модернізація міст та регіонів (10), а також із прав людини (4 рази). В проєкті плану відновлення в сфері державного управління є багато згадок про гендерноорієнтоване врядування, баланс, квотування тощо, необхідність гендерно дезагрегованих даних. У проєкті плану з відновлення в сфері будівництва і містобудування про гендер згадують здебільшого в запропонованих проектах як принципи, а в документі з прав людини — про гендерну ідентичність, насильство, необхідність збору гендерно-вікових даних щодо постраждалих від російської агресії. Цікаво, що в групі з соціального захисту взагалі не знайшлося місця ані гендеру, ані покращенню ситуації із залученістю жінок. 

Утричі більше згадок у документах робочих груп про інклюзію. Коли мова йде про плани щодо будівництва, освіти тощо, то багато згадується про необхідність інклюзивності інфрасктури, навчання, ринку праці, економіки. Лише в документі робочої групи з євроінтеграції про інклюзивність вказано в контексті ухвалення рішень.  

Про жінок у проєктах планів згадується рідше (54 рази). Здебільшого в описі ситуації, демографії чи індикаторів реалізації проєктів як цільова аудиторія, жіноче підприємництво або ж загалом про можливості «для жінок і чоловіків». 

Читайте також: Справедливість, безбар’єрність, війна і демократія — головні теми медійного марафону «Рівність у політиці та інклюзивне відновлення»

Варто відзначити документ групи з розвитку військово-промислового комплексу, де наголошується на необхідності внесення змін і доповнень до Статуту Державного концерну «Укроборонпром» у частині забезпечення участі жінок у роботі наглядової ради Концерну. А також розроблення, поширення та застосування результатів аналізу безпеки інфраструктури з урахуванням принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків (аудит безпеки територій). 

Важливо посилити голос гендерних експерток та експертів

Гендерного мейнстримінгу в цих документах, окрім як у проєкті плану з державного управління, немає. Якщо про гендер згадується, то здебільшого в контексті загальних принципів, а не як про наскрізний елемент кожного з документів. Те саме стосується і питання жінок, рівності тощо. Краща ситуація з інклюзією, але вона здебільшого обмежується доступністю, а не інклюзією в широкому розумінні цього слова (інклюзивний мейнстримінг). 

Доля цих документів невідома. Завдання в них розписані до 2032 року. Однак хто і як має їх впроваджувати, досі незрозуміло. Адже влада (як центральна, так і місцева) продовжує створювати нові плани та стратегії. Зокрема, створений урядовий комітет із відновлення, уряд із бізнесом і експертним середовищем розробляє «План України». Опрацьовують Стратегію повоєнної відбудови та ін. Тому дуже цікаво поглянути на них в гендерних окулярах. А ще більше важливо посилити голос гендерних експерток та експертів у роботі робочих груп, комітетів та рад із відновлення. 

Надія Вірна

Більше публікацій
Більше публікацій Надія Вірна
Більше публікацій Колонки