Home Статті Кая Каллас: Татова донька, що живе власним розумом

Кая Каллас: Татова донька, що живе власним розумом

Кая Каллас
Фото: Urmas Luik

14 січня, після корупційного скандалу, який спричинив відставку уряду Юрі Ратаса, президентка Естонії Керсті Кальюлайд затвердила кандидаткою у прем’єр-міністерки Каю Каллас, лідерку опозиційної Партії реформ та доньку 14-го президента Естонії і єврокомісара Сііма Калласа.

Учора, 24 січня, дві найбільші політичні партії Естонії – Правоцентристська Партія реформ і Центристська партія – уклали угоду про формування коаліції. Обидві партії повинні мати по сім міністерських портфелів в уряді, що складатиметься з 14 членів, а Кая Каллас стане першою в історії Естонії жінкою – очільницею уряду.

Це стане високою точкою у політичній кар’єрі Каї Каллас, до якої вона наполегливо йшла впродовж одинадцяти років у політиці.

Історія Калласів в історії Естонії

Кая Каллас  народилася в родині Сііма і Крісті Калласів

Кая Каллас  народилася 18 червня 1977 року у родині Сііма і Крісті Калласів. Родина віддавна належить до естонської еліти. Прадід Каї Едуард Альвер був відомим адвокатом, стояв біля витоків Естонської Республіки, очолював поліцію, а також був начальником  Кайтселійта – формування військових добровольців, що протидіяли Червоній армії під час Естонської визвольної війни. Мати – Крісті Каллас разом із мамою та бабусею у шестимісячному віці у вагоні для худоби була депортована до Сибіру і жила там аж поки їй не виповнилось 10 років. Це була ціна, яку десятки тисяч естонців мали сплатити за волю до незалежності – патріотичну еліту Естонії Москва намагалася викорінити.

Попри таких «неблагонадійних» родичів, батькові Каї Сііму Калласу поталанило адаптуватися до реалій радянської окупації. Навіть більше, на перший погляд, родина Калласів цілком могла вважатися «радянським середнім класом».

Коли Каї виповнилося два роки її батько очолив республіканське відділення Ощадбанку СРСР. У дитинстві вона займалася народними танцями, у часи «залізної завіси» це дозволяло подорожувати принаймні теренами Радянського Союзу. А влітку Кая зі своїм старшим братом жила у дідуся з бабусею у курортному містечку Вільянді, тож як вона сама зізнається – дитинство в неї було доволі безтурботним.

Щоправда, сім’я не розкошувала, адже дитинство Каї припало на часи хронічного дефіциту. Навіть наявність грошей тоді не гарантувала можливості щось купити. Товари та одяг, особливо дитячий «діставали», а не купували. Подекуди можна було вистояти кілометрові багатогодинні черги, щоб щось придбати, а іноді – щоб дізнатися, що дефіцитних товарів не вистачило. Тож одяг для Каї та її старшого брата доводилось шити їхній матері. Та й то лише тоді, коли таланило «дістати» тканину.

Кая Каллас очолить уряд Естонії

Можливо, саме через такий досвід, а також через розуміння безперспективності «планової економіки» батько Каї став одним з головних ентузіастів «госпрозрахунку» – перших паростків формування нового бізнес-середовища у Радянському Союзі, став «батьком» грошової реформи у незалежній Естонії, а з часом пішов у політику і у 1994 році заснував ліберально-правоцентристську Партію реформ.

У 1995 році після успішної участі у парламентських виборах Сіім Каллас здобув посаду міністра закордонних справ Естонії, а Кая того ж року після завершення навчання у школі вступила до Тартуського університету. В ході навчання вона захоплювалася театром і навіть працювала помічницею режисера. Окрім того, майбутня політикиня безкоштовно допомагала роботі адвокатського бюро, аби здобувати досвід. Так їй доводилось регулярно подорожувати між Тарту, де вона навчалася, і Таллінном, де працювала. А вже після здобуття ступеня бакалавра у 1999 році Каллас зайнялася юриспруденцією і стала адвокаткою.

У 2010 рік Кая Каллас здобула ще один диплом – в Естонській школі бізнесу. Одразу після завершення навчання вона вирішила йти у політику і приєдналася до Партії реформ, яку на той час очолював батько.

Як згадує мати Каї Крісті Каллас, вона тоді поставила доньці запитання: чи готова та, що в політиці її сприйматимуть передусім як доньку Сііма Калласа, а він на той час мав уже й досвід очільника естонського уряду у 2002-2003 роках, і єврокомісара та віцепрезидента Європейської Комісії у 2004-2010. Каю це, схоже, не злякало, і ось у 2011 році її обрано до Рійгікогу – національного парламенту Естонії.

Початок політичної кар’єри у парламенті Естонії збігся для Каї з важливим моментом у особистому житті. У 2011 році вона народила сина Стена, батьком якого став Тааві Вескімягі, ексміністр фінансів Естонії. Проте партнерство з Вескімягі протривало рівно стільки ж, скільки й парламентська каденція політикині – у 2014 році Каллас розлучилася.

Європейська сторінка в кар’єрі Каллас

Кая Каллас була депутаткою Європарламенту

2014 рік відкрив нову сторінку у кар’єрі Каї Каллас. Вона балотувалася та була обрана до Європейського парламенту.

У Європарламенті, де Кая Каллас перебувала в Альянсі лібералів та демократів, вона була ентузіасткою єдиного європейського цифрового ринку, загальноєвропейського вайфаю, скасування роумінгу. Сповнена єврооптимізмом, Каллас просувала ідею єдиної європейської податкової платформи.

Окрім того, політикиня відзначилась як послідовна прихильниця енергетичної співпраці в рамках ЄС, адже така співпраця, ґрунтована на солідарності, могла б забезпечити енергетичну безпеку та незалежність Євросоюзу від не завжди добропорядних постачальників на кшталт Газпрому. Вже у 2018 році, після повернення до Естонії Каллас була серед «яструбів» естонського політикуму, які вимагали від «Газпрому» компенсацій за штучно завищені з політичних мотивів ціни на газ.

Не байдужою Каллас була і до України і під час роботи у Європарламенті працювала над поглибленням співпраці між ЄС та нашою державою, посідала позицію заступниці голови міжпарламентської делегації Україна – ЄС.

Лишень за два перших роки роботи у 2016 році Каллас увійшла до 30-ки найвпливовіших депутатів Європарламенту за версією видання Politico. А ще за рік, у 2017, згідно оцінок організації VoteWatch, вона посіла шосту позицію серед найбільш впливових євродепутатів у сфері цифрових технологій та телекомунікацій. Того ж року Каллас оголосила про те, що планує повернутися до естонської політики.

Повернення на Батьківщину

Кая Каллас, естонська політикиня

14 квітня 2018 року Кая Каллас тріумфально повернулася в естонську політику – її було обрано главою Партії реформ. Тоді чимало спостерігачів покладали свої надії на те, що в якості політичної лідерки Каллас зможе посилити вплив партії (хоча з моменту заснування Партія реформ здебільшого була в урядових коаліціях на момент повернення Каллас ця політична сила була в опозиції).

Звісно, Каї закидали, що балотуючись у лідери партії, вона виконує волю батька. Проте сама вона це спростовувала, кажучи, що хоча й дослухається до татових порад, але усі свої рішення ухвалює самостійно, що зрештою природно для людини у сорок років.

Саме тоді вона заявила, що її кредо «успіх гарантований, лише коли він здобутий власним розумом».

Були й ті, хто казав, що працюючи у Європарламенті, Каллас відірвалась від естонських реалій – проте сама вона наполягала, що ніколи не була поза межами Естонії довше ніж три тижні поспіль. Закидали їй і те, що вона слабша за свого батька. На ці закиди Кая відповідала, що тішиться тим, як високо оцінюють Сііма Калласа, але вона лише на початку свого шляху й лише історія розсудить, хто був сильнішим політиком – батько чи донька.

Кая Каллас одружена із інвестиційним банкіром Арво Халліку

На той час, у 2018 році, і в особистому житті Каї почалась нова сторінка. Після повернення до Таллінну вона одружилася з інвестиційним банкіром Арво Халліку (нині у пари вже двоє спільних дітей).

Уже за рік, у 2019 році, Каллас довела, що її обрання лідеркою партії не було помилкою: під час парламентських виборів партія посіла перше місце.

При цьому, політикиня не приховувала, що одним зі своїх завдань вона бачить протидію праворадикальній партії EKRE, критикувала крайніх правих за ініціативу референдуму про інститут шлюбу (її політичні опоненти ініціювали цей референдум аби домогтися визнання шлюбом лише союз між чоловіком та жінкою), обурювалась ініціативами уряду про припинення фінансування організацій, що займаються питаннями рівності.

Кая Каллас також була в числі тих, хто розкритикував ультраправого голову МВС Естонії Марта Хельме, коли той порівняв прем’єрку сусідньої Фінляндії з «кухаркою, яка може стати міністром». Тоді Каллас зазначила: «Заяви Марта Хельме шкодять міжнародній репутації Естонії. Це давно вже не внутрішньополітична боротьба, а ситуація, яка ганьбить Естонію».

Каллас, як прихильниця європейських цінностей, не сприйняла елементи брутального «трампізму» у політиці. І у своїй ставці вона не помилилась.

Каї Каллас уже пропонували очолити уряд у березні 2019 року

Щоправда, перемога Каї Каллас на виборах виявилась «відкладеною перемогою». У березні 2019-го президентка Естонії Керсті Кальюлайд запропонувала Каї сформувати уряд. Цьому періоду також належить історія про те, що Кальюлайд обурилася через запитання журналіста про наслідки для країни через те, що її очолюватимуть дві жінки.

«Я прошу пробачення, але коли ви востаннє питали про наслідки того, що Естонією керували двоє і більше чоловіків? Розберемося спочатку з цим питанням», – сказала президентка.

У 2019 році Партія реформ не змогла сформувати коаліцію.

З цим більше поталанило партіям, які у ході виборів посіли нижчі позиції (Центристська партія, EKRE та и Isamaa). Для лідерки реформістів це стало неприємною несподіванкою, адже, здавалося, що перемога незаперечна.

Проте вона не здалася, разом зі своєю політсилою перейшла в опозицію і після відставки уряду Юрі Ратаса отримала шанс на політичний реванш і прем’єрство.

Кая Каллас та президентка Естонії

Президентка Естонії Керсті Кальюлайд, хоча й мала час на те, щоб визначитися з новим кандидатом у прем’єри, не вагаючись надала право формувати новий уряд саме Каї Каллас.

Якщо у лідерки Партії реформ усе складеться, то можна очікувати, що новим урядом Естонії буде просуватися ідея поглибленої співпраці зі США та НАТО.

Вона переконана, що для маленької Естонії вкрай важливо перебувати у союзах з великими державами і впливовими блоками. В економічному вимірі домінуватимуть  підходи, що ґрунтуються на суворому контролі за держвитратами, що забезпечило б найнижче співвідношення державного боргу до ВВП у всій єврозоні.

Політикиня свідома: замало мати впливових союзників, необхідно нарощувати й власні політичні м’язи. Реформісти також переконані, що міцне суспільство побудоване на міцному середньому класі, а отже, Партія реформ підтримує цей середній клас. До певної міри, це відголоски історії родини Калласів. Там не забули, яким був «середній клас» в Радянському Союзі і не хочуть повторення цього досвіду.

В гуманітарній сфері майбутній уряд намагатиметься просувати естонську мову як мову науки і технологій. Загалом, Каллас називає себе прихильницею «лагідної естонізації», яку розуміє таким чином:  російськомовні жителі Естонії лише виграють від знання державної мови.

Звісно, діджиталізація теж лишиться серед пріоритетів Естонії. Це дозволить поєднати як напрацювання Партії реформ – адже саме батько Каї Сіім Каллас, очоливши уряд у 2002-2003 роках, дав старт хвилі цифрових реформ у Естонії, так і власні здобутки Каллас на рівні Євросоюзу.

Кая Каллас, майбутня прем'єрка Естонії

На додачу, новий уряд має намір продовжити будівництво нової інфраструктури кордону з РФ.

А коли у майбутньої прем’єрки запитали, яку книгу вона би подарувала Владіміру Путіну, вона сказала: «Справу «Прибій» – збірку документів про депортації 1949 року.

Кая Каллас розуміє: щоб бути сильною, треба мати гарних союзників, сильну економіку, новітні технології, але й пам’ятати історію. Особливо коли історія держави та історія родини так тісно переплетені.

Сергій Герасимчук, для 50%

Більше публікацій
Більше публікацій Сергій Герасимчук
Більше публікацій Статті