Антикорупційна експертка Лена Андерсон прочитала у Києві лекцію про зв’язок між гендерною рівністю та корупцією.
Лена Андерссон – експертка зі Швеції, працює у сферах проектного та фінансового менеджменту, бюджетування, а також антикорупційної політики. Зараз реалізує антикорупційні реформи в Албанії. Є старшою консультанткою, тренеркою та генеральною директоркою консалтингової компанії Balkans Analysis Group.
Феміністка, цікавиться тематикою гендерної рівності та інклюзивним суспільством. Проектна менеджерка у ГО, яка надає підтримку жінкам-іммігранткам, що прагнуть відкрити свій власний бізнес.
Розповідаємо про те, що цікавого вдалося дізнатися на лекції, організованій у Києві ГО «Поруч».
Як мексиканським поліцейським вдалося знизити корумпованість патрульної поліції
1991 рік. Мексиканська патрульна поліція є дуже корумпованою. Влада вирішує боротися із цією проблемою шляхом звільнення патрульних поліцейських (здебільшого чоловіків) та призначення на їх посади нових патрульних-жінок. В основі цього рішення гіпотеза про те, що жінки будуть більш справедливими та менш корумпованими патрульними. Після проведення цієї кадрової реформи, мексиканці виявили, що рівень хабарництва серед нових патрульних знизився. Звісно, можливо, це відбулося завдяки тому, що у систему прийшли нові люди. Крім того, існував ризик, що із часом нові патрульні навчаються старим, корумпованим поведінкам. Аби перевірити це, за декілька років мексиканці провели повторне дослідження рівня корупції серед патрульних-жінок. Результати повторного дослідження показали, що рівень корумпованості серед них все ще залишається порівняно низьким.
Чому так? Невже ми такі хороші просто тому, що ми жінки? Біологія тут ні до чого. Втім, як свідчать дослідження, культура у суспільстві, зокрема культура у якій соціалізуються чоловіки та жінки, – має значення.
Культура має значення
Існує зв’язок між рівнем культури у суспільстві та його корумпованістю. Цього висновку дійшли два американських дослідники – Рей Фішман та Едвард Мігель. Вони дослідили кореляцію між рівнем корупції у країні (згідно з даними індексу сприйняття корупції міжнародної громадської організації «Трансперенсі Інтернешнл») та паркувальною поведінкою дипломатів зі штаб-квартити ООН у Нью-Йорку. Дослідники виявили, що дипломати з країн, які мають дуже високий рівень корупції, постійно порушували правила паркування, коли дипломати з країн з украй низьким рівнем корупції отримали вкрай мало штрафів. Важливо розуміти, що при цьому порушники володіли дипломатичним імутітетом проти стягнення цих штрафів. Усі дипломати знали правила паркування і розуміли, що мають імунітет. Попри це представники різних країн поводилися по-різному.
Це дослідження показує, що культурні та соціальні норми й установки, які формують ставлення людей до правопорушень та зловживання загальним благом задля приватної вигоди, є доволі стійкими. Навіть поза межами власної країни люди схильні поводитися у той спосіб, який є домінуючим у них на батьківщині. Корупційна поведінка також має глибоке культурне коріння.
Однак, крім культури важливою є наявність та ефективність виконання у державі покарань. Через пару років, коли місцева влада вирішила обмежити дипломатичний імунітет посадовців та розпочала стягувати штрафи за неправильне паркування, дослідники повторили свій експеримент. За умови реальності покарання, кількість порушень при паркуванні знизилася. Тож кількість правопорушень у суспільстві (зокрема, корупційних) залежить як від його культури, так і від ефективності системи притягнення до відповідальності і виконання покарань. Культурна обумовленість корупції – це те, про що важливо пам’ятати, коли ми говоримо про кореляцію між гендерною рівністю та корупцією.
Ставлення жінок до корупції визначають обставини їх життя та цінності
Жінки мали і мають менше влади у суспільстві, тож частіше вони виступають у ролі тих, хто зазнає впливу корупції, а не ініціює її. Така соціальна роль може формувати у жінок певну поведінку, цінності та ставлення до корупції.
За визначенням «Трансперенсі Інтенешнл», корупція – це зловживання владою задля здобуття приватного блага. А зловживати владою може лише той, хто її має. Споконвіків і донині більшість влади у суспільстві зосереджується у руках чоловіків. Відтак у жінок є менше можливостей брати хабарі та зловживати владою через її брак.
Влада може бути формальною (наприклад, посада в уряді чи парламенті) та неформальною (можливість де-факто впливати на прийняття політичних рішень через перебування у неформальній спільноті осіб, які мають владу та практикують кумівство). Жінки можуть бути добре представленими на керівних посадах у державних органах та приватних інституціях, однак все одно залишатися осторонь непотичної (непотизм – кумівство, практика надання родичам або знайомим посад та інших благ незалежно від їхніх професійних якостей – авт.) спільноти, де процвітає корупція.
Таким чином, жінки та чоловіки мають різні можливості бути залученими до корупційної діяльності. Жінки, зосереджуючи навколо себе значно менше влади, мають менше можливостей здобути приватні вигоди внаслідок корумпованої поведінки.
Крім того, є низка досліджень, які свідчать про те, що у порівнянні з чоловіками жінки більше схильні до того, аби захищати справедливий розподіл загального (спільного) блага у суспільстві. Дослідження вказують на те, що жінки менш схильні жертвувати цим благом заради приватної вигоди. Гроші, виділені на благо спільноти, часто стають джерелом корупційного інтересу. По-хорошому ці кошти мали б бути спрямовані у соціальну сферу: покращення рівня охорони здоров’я, навчання дітей, забезпечення гідної старості для осіб похилого віку. Це сфери, які традиційно більше стосуються жінок. Тож, розуміючи важливість загального блага, жінки можуть більше опікуватися його справедливим розподілом.
Дані з «Дослідження цінностей світу» (глобальний дослідницький проект, який досліджує цінності і переконання людей усього світу – авт.) вказують на те, що чоловіки та жінки по-різному довіряють іншим. У рамках опитування людям з різних країн світу запропонували обрати з двох тверджень: «більшості людей можна довіряти» та «потрібно бути дуже обережним у спілкуванні із людьми» те, яке найбільше відповідає їх переконанням. Виявилося, що чоловіки більше за жінок схильні вважати, що більшості людей можна довіряти, а жінки більше за чоловіків вважають, що у спілкуванні із людьми потрібно бути обережними. На це може впливати безліч причин, зокрема відмінності у соціалізації та вихованні. Наприклад, прищеплення установки: «хлопчикам потрібно бути більш сміливими, а дівчаткам – більш обачними». Можна припустити, що відчуваючи менше довіри до суспільства, жінки схильні цінувати її більше і надавати перевагу суспільству, яке засноване на високому рівні довіри між його членами.
Між рівнем загальної довіри у суспільстві та рівнем його корумпованості (рівнем сприйняття корупції, виміряним міжнародною громадською організацією «Трансперенсі Інтернешнл») також є взаємозв’язок. Країни з низьким рівнем корупції зазвичай є країнами з високим рівнем загальної довіри всередині суспільства. І навпаки, у корумпованих країнах рівень довіри між людьми у суспільстві є низьким. Загальна довіра формується тоді, коли правила гри у суспільстві виконуються. Натомість, корупція та непотизм постійно підривають довіру людини до суспільства.
Більше жінок у владі – менше корупції?
Існують дослідження, які свідчать про те, що у країнах з кращим представництвом жінок у владі, нижчий рівень корупції. Низкою дослідників (1999 рік, Д. Доллар, Р. Фішман, Р. Гатті), було порівняно індекс корупції країн з Міжнародного керівництва ризиками країн (International Country Risk Guide’s corruption index) та дані по представництву жінок у парламентах країн світу, підготовані Міжпарламентським союзом (міжнародна організація, покликана координувати діяльність парламентів країн світу – авт.). Дослідниками було виявлено, що нижчий рівень корупції властивий країнам з кращою представленістю жінок у парламенті, і навпаки – у корумпованих країнах жінки гірше представлені у владі. Дослідники припускають, що якщо жінки менш схильні до того, щоб зловживати загальним благом задля приватного інтересу, тоді збільшення кількості жінок у владній верхівці і справді може позитивно вплинути на рівень корумпованості суспільства.
Наразі немає єдиної та чіткої відповіді на те, чи справді жінки є менш корумпованими за чоловіків і чи дійсно саме присутність жінок у владі позитивно впливає на зменшення корупції у суспільстві. Можливо, гендерна рівність та низький рівень корупції це лише два окремих наслідки економічно та культурно розвиненого суспільства? Все що ми маємо, це низка досліджень, які вказують на певні кореляції. Кореляція не свідчить про причиново-наслідковий зв’язок. Разом із тим ці дослідження дозволяють нам робити певні висновки. І розуміти, корупція – це суспільне явище, що має глибоке культурне коріння, вона пов’язана з цінностями та соціальними установками людей, їх поведінкою у суспільстві. Через відмінності у соціалізації та різні соціальні досвіди у чоловіків та жінок формуються відмінні цінності та установки, які можуть формувати різне ставлення до корупції.
Марія Матяшова, для 50%
Фото: Анастасія Сулима
