Юлія Гвоздович, депутатка Львівської міської ради, голова постійної депутатської комісії законності, депутатської діяльності та свободи слова ЛМР, звинуватила громадську мережу «Опора» у гендерній дискримінації.
До цього «Опора» опублікувала дані моніторингу локальних сервісів Rada4You, які підраховують аналіз відвідуваності депутатів місцевих рад. Зокрема було проаналізовано і відвідуваність депутатки ЛМР Юлії Гвоздович.
«У 2015 році депутатка фракції «Українська Галицька партія» не пропустила жодного голосування. Однак, вже літом 2018 року ми бачимо, що таких голосувань стало 670. Коли команда Rada4You вперше у рейтингу депутатів-рекордсменів прогульників вказала пані Гвоздович, то нам спробували пояснити такий стан речей нещодавнім материнством. Але й у 2017 році 571 раз Юлія Гвоздович була відсутня, у 2016 році – 382», – пише «Опора».
Така публікація депутатку обурила. Адже наприкінці січня 2018 року вона народила другу дитину.
«Це вагома підстава бути відсутньою деякий час або на деяких питаннях. Навіть якщо слідувати модним прикладам політикинь з Європи, то перебувати постійно з дитиною на засіданні, яке може тривати 8 – 10 годин, неможливо. Як і відлучати таку крихітку від мами на такий довгий час, адже я дотримуюсь принципів природнього вигодовування», – відповіла Юлія у своїх коментарях.
Вона наголосила, що вважає некоректним саме її випадок виносити на всеукраїнський рівень, як приклад найбільшого «прогульництва» депутата міської ради України.
«Не можна прирівнювати до одного знаменника збайдужіле системне безпричинне прогульництво депутатів-олігархів і жінок-депутаток, які через свою фізіологічну особливість і свій вік народжують дітей в Україні, та тимчасово пропускають деяку частину пленарних засідань або питань порядку денного. Це ніщо інше, як гендерна дискримінація, з якою ми далеко не заїдемо, якщо хочемо бачити більше, ніж 10% жінок у політиці. Чи готове до цього українське суспільство, якщо не надто готові розуміти особливість жіночої зайнятості “експерти”?», – наголосила Юлія Гвоздович.
А хто буде голосувати?
«Опора» зі свого боку не вбачає дискримінації у своїх діях, адже оголошуючи результати проекту, вона керувалася даними е-сервісу.
«Сервіс автоматично опрацьовує дані, оприлюднені Львівською міською радою. Ми опираємося тільки на дані голосувань, і робота сервісу – це рахувати дані, а не додумувати причини. Пояснювати свої дії або бездіяльність – обов’язок депутата перед своїми виборцями. За тлумачення результатів окремими користувачами сервісу команда Rada4you.org Громадянської мережі ОПОРА відповідальності не несе», – говорить Юрій Лісовський, координатор проектів Громадянської мережі «Опора».
Проте Юлія Гвоздович говорить про те, що моніторинг з допомогою е-сервісу вказує статистику, але оцінку дій депутата роблять люди. І в супроводжувальному тексті «Опори» її діям дано негативну оцінку.
«Коли команда Rada4You вперше у рейтингу депутатів-рекордсменів прогульників вказала пані Гвоздович, то нам спробували пояснити такий стан речей нещодавнім материнством. Але й у 2017 році 571 раз Юлія Гвоздович була відсутня, у 2016 році – 382. Хоча зайшовши на сторінку депутатки можна побачити, що Юлія Орестівна веде активне соціальне та політичне життя, але поза межами сесійної зали», – зокрема йшлося в матеріалі «Опори».
Очевидно, депутатці не сподобалася іронія, присутня в тексті, хоча якщо говорити по суті, вона й сама відзначає, що депутатство не зводиться до самих голосувань.
«Треба зауважити, що за весь цей час від народження мого молодшого сина, я лише двічі пропустила засідання постійної депутатської комісії – у перший тиждень після пологів та в час своєї відпустки, коли перебувала поза Львовом. І так само я постійно працюю на окрузі Знесіння, інтереси якого представляю у міській раді», – говорить вона.
Пізніше в «Опорі» вибачилися за некоректність формулювань, проте висловили переконання, що голосування є дуже важливим критерієм в оцінці роботи депутата чи депутатки. Адже голосування – це спосіб, за допомогою якого приймаються рішення. Це процес офіційного розгляду певних питань у міській раді, а від голосування депутатів та фактично рішень залежить життєдіяльність міста.
«Чому ми говоримо про голосування, а не про кількість відвіданих сесій, пленарних засідань? На пленарних засіданнях розглядаються різноманітні питання, за які голосують депутати. Тобто ми не рахуємо в загальному кількість пленарних засідань, де депутат може з’явитися тільки, щоб виступити. Робота депутата – це ще й підтримувати або не підтримувати своїм голосуванням питання, що розглядаються», – наголошує Лісовський.
Юлія Гвоздович парирує: вона й не збиралася ухилятися від голосувань, проте має пріоритети –враховуючи материнство і завантаження, вона присутня на тих питаннях, на розгляд яких здатна вплинути.
А це, за її словами, перші 50 питань пленарних засідань, серед яких є нормативні акти, загальноміські програми і внесення змін до бюджету. Все те, що має загальноміське значення.
«Щодо “земельних” питань, то тут мій голос є одним із 65. І він, на жаль, не є вирішальним, а часом і зовсім нічого не означає. Бо ці питання вже “забезпечені” або “незабезпечені” підтримкою наперед. У цьому наша фракція, яка є найменшою у ЛМР, вже не має жодного впливу. Хіба можемо публічно озвучити свою позицію чи незгоду», – констатує пані Гвоздович.
Проте земельних питань багато, і саме вони забезпечили негативний рейтинг депутатки.
Чи є це гендерною дискримінацією?
50% звернулися по коментар до експертки Лариси Кобелянської, координаторки громадської ради з гендерних питань при МФО «Рівні можливості» Верховної Ради.
Пані Лариса зазначила, що у випадку 100-відсоткового охоплення дослідженням депутатів Львівської міської ради оминати Юлію Гвоздович дослідники не могли ніяк. Те, що вона багато пропустила голосувань – факт.
«Дискримінацією було би, якби саме ця депутатка у період вагітності, пологів, догляду за немовлям була обрана об‘єктом дослідження, а потім цькування», – відзначила пані Кобелянська.
За її словами, якщо коментар містить оцінку депутатської діяльності, а не оцінку депутатки «як жінки», то він сексистським не є.
Проте є кілька суттєвих «але», на яких наголошує експертка: навіть у випадках, де немає явного сексизму, часто можна стикнутися з упередженим ставленням саме через те, що депутатка – жінка.
«У загальному переліку тих упереджень, які, в принципі застосовуються до жінок-депутаток або до жінок «при посадах» здебільшого такі, які пов‘язані з їх «жіночністю». Типу: «вона погана депутатка, бо в неї багато інших справ – вона ж жінка». Або: «вона не може/їй важко бути гарною депутаткою, бо в неї маленька дитина»…. І це теж буде сексизмом», – відзначає пані Кобелянська.
Також вона вважає за належне звернути увагу на те, що в європейських публічних і представницьких органах є абсолютно нормальним, коли жінка присутня на роботі і під час засідань з немовлям або навіть годує його грудьми.
«Бо це її право суміщати материнство і, у даному випадку, свої обов‘язки, пов‘язані з роботою у представницькому органі. У більшості установ є кімнати і персонал, де на короткий час можна дитину залишити, або доглянути її. Але ми поки що про подібне «лише чуємо», – наголосила Лариса Кобелянська.
Як з’ясували 50%, у ЛМР «дитяча кімната» якраз є. Проте з’явилася вона там не так давно – лише влітку цього року. Однак як працює ця кімната і чи є вона насправді комфортною чи лише формально відведеним приміщенням, ми не знаємо.
11 жовтня її зможуть протестувати мами Львівської міської ради: Юлія Гвоздович закликала колежанок прийти на роботу з дітьми, щоб відстояти свої права.
В цей день вона збирається бути на пленарному засіданні разом із 8-місячним Марком.
Леся Ганжа, 50%
