Законопроект президентської фракції втілює мрії патріарха Кирила швидше, ніж це встигає робити російська дума
1 лютого спікер парламенту доручив створити робочу групу на чолі з віце-спікером, яка б вивчала ініціативи церкви: її керівництво наполягає, щоби аборти стали виключно платними і не фінансувалися через систему обов’язкового медичного страхування. Таким чином нібито можна удвічі скоротити кількість абортів і значно покращити демографічну ситуацію у країні. «Ми маємо чути один одного», – підкреслив спікер важливість плідної співпраці з церквою.
Ви б дуже здивувались, прочитавши таку новину? У контексті переможної ходи томосу і полюбовних відносин влади та єдиної помісної церкви вона виглядає дуже природньою. І новина справжня, з невеличкими уточненнями: спікера звуть В’ячеслав Володін, парламент – Госдума, і це реакція на виступ патріарха Кирила, який не вперше намагається на законодавчому рівні добитись заборони на аборти в Росії, і маленькими, але невпинними кроками просувається до цієї цілі.
«Скрєпность!» – злорадно посміхнеться український патріот і з полегшенням вирішить, що нас це не стосується. Якби ж то.
У попередньому порядку денному десятої сесії Верховної Ради значиться заслуховування у першому читанні такого собі проекту Постанови про заходи із забезпечення захисту сімейних цінностей та інституту сім’ї в Україні. Голосування спочатку фігурувало у порядку денному на 5 лютого, нині вже перенесено на 6 лютого.
Цим документом доручається Кабміну в тримісячний строк «розробити та затвердити проект Стратегії державної сімейної політики до 2023 року, передбачивши, зокрема: активізацію роботи з роз’яснення важливості інституту сім’ї, її зміцнення, формування відповідального батьківства та материнства, пропагування недопущення абортів». У порядку законодавчого підкріплення мають бути розроблені і внесені до Верховної Ради законопроекти, що призведуть до мінімізації кількості абортів.
Власне, та ж сама тема, що і у Госдуми, до того ж Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій ще у грудні закликала Верховну Раду прийняти цю постанову: ось вам і плідна співпраця. Як то кажуть, знайдіть відмінності.
А вони, до речі, є. Законопроект постанови в українському парламенті з’явився у червні, профільний комітет його підтримав у жовтні, а зараз він вже виходить на голосування. Дуже швидко. В Росії РПЦ заявила про власний намір співпрацювати з комітетом з питань сім’ї з питання абортів ще в травні 2011 року. У січні 2015 року патріарх Кирил вперше виступив у Госдумі із закликом протистояти руйнуванню моральності, і тоді ж, зокрема, йшлось про боротьбу з абортами. Але лише у жовтні 2017 року Дума розглянула законопроект сумнозвісної Єлєни Мізуліної, яким, зокрема, передбачалося вивести оплату абортів з системи обов’язкового медичного страхування: та ініціатива, яку знову вирішили «вивчити» за дорученням Володіна з подачі Кирила. Так от восени 2017 року ця ідея була похована, законопроект не пройшов навіть першого читання.
Висновок російського уряду: втілення закону призведе до багатьох негативних наслідків, зокрема до зростання нелегальних абортів із відповідною безпекою для життя і здоров’я дітей та матерів. До експертів дослухались. Зараз ініціатива виходить на друге коло, перше було невдалим.
Чи буде невдалою ініціатива вітчизняних «скрєпоносців» – велике питання. Під законопроектом стоять імена аж 16 народних депутатів, абсолютна більшість який представляють президентську фракцію, але є й люди з «Народного фронту», Радикальної партії, «Свободи» і «Волі народу».
БПП в парламенті останнім часом виступає флагманом націонал-консервативних сил, і, характерно, що серед авторів законопроекту є Олег Барна, інший законопроект якого передбачає штрафи за «публічний прояв сексуальної орієнтації». До речі, у постанові, що пропонується, теж є пункт, що вимагає «у нормотворчій роботі, а також у діяльності центральних органів виконавчої влади неухильно дотримуватися положення частини першої статті 51 Конституції України щодо того, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка». Тобто без гендеру й різних отих європейських дурниць.
Стримати завзятих моралістів можуть дві обставини. На першу ми вже вказали: зрадлива схожість їх страждань і законотворчих ініціатив з діяльністю російських колег. При тому, що навіть у Росії неочікувано помітний спротив реалізації такого державно-церковного симбіозу.
Друга обставина – необхідність якось не зіпсувати собі й без того проблемну електоральну підтримку у рік виборів. А соціологія свідчить, що за заборону абортів в Україні лише (з іншого боку – аж) 23%, проти – 63%, 14% не визначились ( Соціологічна група «Рейтинг», травень 2017 року).
При цьому досвід тієї ж Росії свідчить, що консервативно-ізоляціоністська хвиля поступово, але відчутно змінює суспільні настрої: там частка людей, що вважають неприпустимими аборти, за 20 років зросла з 12% до 35%, за даними «Левада-Центр». З 68% до 83% збільшилась кількість тих, хто не схвалює одностатеві відносини. Антизахідна пропаганда приносить свої плоди, з іншого боку – лягає на підготовлений грунт.
Але це для них Захід – ворог, ми ж ніби проголосили Захід стратегічним союзником, а себе – його невід’ємною частиною?
У той час, як Петро Порошенко проголошує курс «Геть від Москви!» і має намір включити євроорієнтири до Конституції, його іменна парламентська фракція намагається навіть обігнати росіян на їх курсі до відтворення ідеалів середньовіччя. Це досить звична практика, коли гасла не відповідають ані переконанням, ані практиці політиків. Єдина можливість цьому запобігати: щоразу боляче тикати їх у це носом і доводити до логічного висновку політичну відповідальність.
Леонід Швець, для 50%
