Home Статті «Набрали за оголошенням»: чому і як партії обходять гендерну квоту

«Набрали за оголошенням»: чому і як партії обходять гендерну квоту

3
606
Зображення: brunswickgroup.com

Перший тиждень, що минув після реєстрації виборчих списків, призвів до кількох судових справ, пов’язаних зокрема і з порушенням гендерної квоти.

«Євросолідарність» проти Кременчуцької ТВК

Найгучнішою «гендерною» справою тижня стала судова історія про відмову Кременчуцької територіальної виборчої комісії зареєструвати список кандидатів партії «Європейська солідарність» до міської ради Кременчука. 

Суть справи: Полтавська територіальна організація ЄС при висуванні кандидатів дотримала вимоги щодо гендерної квоти (по 2 представники іншої статі в кожній п’ятірці) та необхідної мінімальної кількості кандидатів в територіальних виборчих округах (не менше 5). Однак, після подання документів на реєстрацію до виборчої комісії, 14 кандидатів у депутати подали заяви про відмову від балотування, у зв’язку з чим у певних округах кількість кандидатів становила менше 5, а гендерні норми було порушено.

«Гендерна квота на етапі висунення і подання документів була повністю дотримана, як того вимагає закон. Те , що потім декілька чоловіків і жінок відмовилися балотуватися, не обмежує права балотуватися іншим. Якщо під час виборів одна особа помре і порушиться квота, це не означає, що інші кандидати позбавляються права балотуватися», – так прокоментував позицію партії народний депутат від ЄС Микола Княжицький.

До того ж, відзначають у партії, це не 14 жінок відмовилося, а 8 чоловіків і 5 жінок: мовляв, причому тут гендер.

Суд першої інстанції пристав на ці аргументи та встановив, що реалізація окремими особами (кандидатами) права на відмову від балотування не є порушенням гендерної квоти, оскільки вона встановлена не на весь виборчий процес, а є обов’язковою лише під час формування виборчих списків, що в свою чергу не може бути підставою для відмови у реєстрації всіх кандидатів.

Апеляційний суд підтримав ці висновки. 

Таким чином склалася схема, яка дозволяє партіям дотримуватися квоти лише на момент реєстрації списку в ТВК. 

«Ця проблема була передбачуваною, оскільки виходить із норм Виборчого кодексу, які, визнаю, сформульовані недосконало, але краще їх сформулювати є дуже проблематичним», – коментує  Ольга Коцюруба, старша радниця з правових питань громадянської мережі «Опора».

Положення про те, що у разі відмови одного з кандидатів порушується гендерна квота – було серед тих норм, які потрібно було доопрацювати після накладання вето президента Зеленського. 

Ольга Коцюруба була членкинею робочої групи з доопрацювання кодексу, і згадує, що тоді експерти дебатували зокрема таке формулювання: якщо один із кандидатів відмовляється від балотування, то партія має підшукати кандидата тієї ж статі. Тоді ж дійшли висновку, що у такому разі список партії буде весь час оновлюватися, що призведе до ще більших зловживань. 

«Фактично це б означало, що партія може зареєструвати один список, а до виборів його ледь не повністю оновити», – пояснює Ольга. 

Ця проблема є аналогічною з висуванням кандидатів-клонів: коли повний тезка того чи іншого політика балотується на виборах для відтягування голосів. 

Експертка переконана: вирішити обидві ці проблеми законодавчо неможливо, бо ніхто не має права заборонити людині як балотуватися, так і відмовитися від балотування – це її конституційне право. 

«Ми не маємо права заборонити людині відмовитися від балотування чи скласти мандат. Але те, що партії на своїх нарадах одразу стали проговорювати цей механізм, щоб шукати кандидатів, а здебільшого кандидаток ледь не через районні газети і сайт Робота.ua з умовою, що особа або відмовляється від балотування після реєстрації списку, або після виборів не подає заяву про реєстрацію її депутатом, то це для суспільства є тривожним сигналом, адже свідчить про цінності», – констатує Ольга Коцюруба.

І попри те, що активна фаза виборів тільки почалася, на її думку, вже можна передбачити, що наслідком таких маніпуляцій стане те, що фактично процент обраних жінок буде суттєво відрізнятися від 40%. 

Читайте також: #Ябалотуюся2020: Жінки досягнуть успіху тоді, коли будуть підтримувати одна одну

Довідка:

Місцеві вибори 2020 вперше відбуваються за новим Виборчим кодексом, однією з вимог якого є дотримання гендерної квоти. 

Під час формування єдиного та територіальних виборчих списків партія повинна забезпечити присутність у кожній п’ятірці (місцях із першого по п’яте, з шостого по десяте і так далі) кожного виборчого списку чоловіків і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі); у разі формування організацією партії єдиного та територіальних виборчих списків із кількістю кандидатів у депутати, яка не є кратною п’яти, до останніх у списку кандидатів (від 1 до 4) застосовується вимога щодо почергового включення кандидатів різної статі до списку (частина дев’ята статті 219 Кодексу).

Наведена норма Кодексу обумовлює необхідність забезпечення присутності визначеної кількості осіб різної статі як у єдиному, так і в територіальних виборчих списках.

Так, якщо місцева організація партії сформувала територіальний виборчий список у кількості 7 кандидатів у депутати, то в першій п’ятірці (місцях з першого по п’яте) має бути не менше двох кандидатів однієї статі, а також шостий та сьомий кандидати в депутати мають бути особами різної статі.

Недотримання квоти передбачає санкцію: відмову у реєстрації всього списку.

Дивіться також: Кампанія #НеЦінаПолітики: як допомогти тим, хто наважився говорити?

Інші гендерні справи

Справа ЄС – найгучніша, проте не єдина. «Опора» зафіксувала ще кілька справ, пов’язаних із застосуванням санкцій за недотримання гендерних вимог Виборчого кодексу.

У справі № 500/2791/20 обласна організація ВО «Батьківщина» оскаржила Постанову Збаразької міської ТВК про відмову в реєстрації кандидатів у депутати, оскільки до останніх у списку чотирьох кандидатів в територіальному списку одного з округів не застосована вимога до почергового включення кандидатів різної статі. 

На думку суду, мала місце технічна помилка, а ТВК порушила права позивача, не надавши йому можливості усунути виявлені недоліки. Суд задовольнив позовні вимоги частково: скасував постанову ТВК та зобов’язав ТВК повторно розглянути питання реєстрації.

Сарненська міська ТВК 25 вересня відмовила у реєстрації списків кандидатів у депутати від політичної партії «Пропозиція» у зв’язку із недотриманням гендерних квот в єдиному виборчому списку, де налічується 26 кандидатів, у другій та п’ятій п’ятірці кандидатів присутні чотири особи жіночої статі, у четвертій п’ятірці кандидатів присутні чотири особи чоловічої статі. Організація політичної партії «Пропозиція» оскаржила постанову Сарненської міської ТВК до суду (справа № 460/7091/20), проте суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

У справі №460/7137/20 cуд задовольнив позов та скасував реєстрацію усіх кандидатів у депутати Корецької міської ради Рівненського району Рівненської області, включених до єдиного та територіальних виборчих списків, висунутих Рівненською регіональною організацією політичної партії «Опозиційна платформа – за життя» внаслідок недотримання в другій та третій п’ятірках вимоги щодо гендерного складу, а також не подання єдиного виборчого списку під час реєстрації.

«Серед проаналізованих судових рішень є і такі, в яких застосовуваний судом підхід може бути визнаний вкрай помилковим», – вважає Ольга Коцюруба. 

Так, у справі № 540/2767/20 за позовом про відмову в реєстрації кандидатів через включення на частині територіальних округів у списки суто чоловіків, судом було задоволено позов у повному обсязі та зобов’язано комісію повторно розглянути документи. Таке рішення мотивовано тим, що, на думку суду, підстава недотримання гендерної квоти прямо не визначена підставою відмови в реєстрації. 

При цьому суд посилався на роз’яснення Центральної виборчої комісії, яке ґрунтувалося на вимогах Закону України «Про місцеві вибори», що втратив чинність із набуттям чинності Виборчим кодексом.

Нетішинська міська ТВК Хмельницької області, попри недотримання в списках політичних сил гендерної квоти, зареєструвала кандидатів у депутати Нетішинської міської ради від обласних організацій партій «ВО «Свобода», «Об’єднання «Самопоміч» та Соціал-демократичної партії. Так, у четвертій п’ятірці єдиного виборчого списку, висунутого Хмельницькою обласною організацією ВО «Свобода» місця з 16 по 20 зайняли чоловіки. У четвертій п’ятірці «Об’єднання «Самопоміч» на місцях з 16 по 19 – кандидатки і тільки 20 місце зайняв чоловік.

Як пише «Опора», секретар Нетішинської міської ТВК Тетяна Процик не змогла пояснити, чому комісія зареєструвала списки, сформовані з порушеннями. Водночас у ТВК зауважили, що з боку суб’єктів виборчого процесу жодних скарг чи судових позовів з цього приводу не було.

«Ми маємо кілька випадків, коли ТВК зареєструвала список, у якому не дотримано гендерну квоту, рішення ніхто не оскаржив протягом 5 днів, – і все», – коментує Ольга Коцюруба.

Вона наголошує: Виборчий кодекс взагалі не передбачає процедури скасування зареєстрованого партійного списку.

«Якщо у списку дотримано квоту і вимогу про двох представників однієї статі у кожній п’ятірці на момент реєстрації, то надалі Виборчий кодекс не передбачає уже ніяких санкцій. Він взагалі не передбачає cкасування реєстрації цілого списку. Ми можемо скасувати реєстрацію  окремого кандидата – якщо з’ясується, що він не мав права бути висунутим чи перебуває у виборчому списку іншої політичної сили, але якщо згодом з’ясується, що ТВК не догледіла недотримання гендерної квоти, реєстрацію цілого списку вона вже не відмінить», – констатує експертка. 

Причини і висновки

Партії не мають де шукати жінок. І не тільки жінок. По суті, кадровий голод, з яким партії стикнулися у регіонах, є наслідком кволої діяльності у міжвиборний період. 

«На кожні вибори ми спостерігаємо одне й те саме: кочування людей із одного політичного проєкту до іншого, залежно від того, яка партія має рейтинг. Мало місцевих партійних осередків, немає постійної роботи – то й виникає проблема, чим заповнити квоту,» – коментує Ольга Коцюруба. 

Читайте також: #НеЦінаПолітики і місцеві вибори: Якщо вас не атакують, вас не сприймають усерйоз

Саме тому партії використовують лазівки у законі, набираючи до списків випадкових людей, яким не має наміру видавати мандатів. Багато хто навіть вимагає від цих випадкових людей одразу написати «заяви згоди» – зобов’язання або відмовитися від балотування одразу після реєстрації списку, або не подавати заяву про реєстрацію її депутатом уже після виборів.

«Весь цей двіж, коли записують у список одних людей і беруть із них «заяви згоди», тобто зобов’язання не претендувати на депутатські місця, не є порушенням букви закону, але суперечить його духу, і має бути морально неприйнятним для партій. Адже це негідно, коли партії спрямовують свої ресурси на юристів, щоб обійти закон про гендерну квоту, а не на те, щоб віднайти у суспільстві тих жінок, які справді будуть гідно представляти інтереси партій», – вважає вона.

І є ще третя проблема: це ті активні жінки, які є в регіонах, і які б хотіли балотуватися, але не мають ресурсів. 

Це до них мали б прийти партії і запросити їх до своїх списків. Але до багатьох так і не прийшли. 

Адже вести переговори із потенційно сильними кандидатками важко – треба шукати компромісів, доходити згоди, домовлятися про подальші кроки й рішення. Це не так дешево і сердито, як набрати безсловесних і незацікавлених за оголошенням, ще й підстрахуватися «заявами згоди».

Леся Ганжа, 50%

Більше публікацій
Більше публікацій Леся Ганжа
Більше публікацій Статті