Головна Статті Навіщо громадам гендерні профілі?

Навіщо громадам гендерні профілі?

2
944

Наприкінці 2022 року Міністерство соціальної політики України затвердило методичні рекомендації з реалізації гендерного підходу на рівні територіальних громад. Одним із етапів впровадження гендерного підходу в документі вказано створення гендерного профілю громади. Наскільки дієвим і потрібним є гендерний профіль? «Жінки — 50% успіху України» попросили розповісти про свій досвід громади, які вже провели таке дослідження.

Гендерний профіль (паспорт) громади — набір даних із розподілом за ознакою статі та іншими ознаками у вигляді електронної чи текстової бази показників (таблиці). Це результати аналізу виявлених гендерних розривів, а також висновки та рекомендації, зокрема, щодо заходів, спрямованих на зменшення гендерної нерівності. Міністерство соцполітики рекомендує оновлювати ці дані не рідше ніж раз на три роки. 

На жаль, знайти інформацію щодо кількості уже створених профілів не вдалося. Є дані лише за 2020 рік. 

«Асоціація міст України (АМУ) проводила збір інформації про гендерні профілі громад у 2020 році в межах окремого дослідження щодо гендерної політики на місцевому рівні. На той момент 60 територіальних громад-членів АМУ зазначили про розроблені гендерні профілі (30 міст, 13 селищ, 17 сіл)», — відповіли в організації.

Досвід Житомира

Житомир став одним із перших, хто взявся проводити гендерні дослідження. Ще у 2011 році в місті почали створювати гендерний портрет громади. Було проведено велике аналітичне дослідження, яке повторили через 5 років. Крім масивних даних у вигляді гендерного портрета,  у місті щороку оновлюють дані гендерного профілю, який розміщений на сайті міської ради, а також випускають друковані примірники. Займається цим управління у справах сім’ї, молоді та спорту. 

 «Це була наша ініціатива, і спочатку було певне нерозуміння, навіщо ми це робимо. Але зараз все більше починають звертатися до цих даних. У нас уже випрацювався певний алгоритм дій і список даних, які ми можемо дістати. Наприклад, збираємо інформацію стосовно охорони здоров’я, виплат, які здійснюються, дані щодо ДТП тощо. Ми складаємо все в таблиці. І тепер можемо подивитися на той чи інший пункт у динаміці більше ніж 10 років», — говорить головна спеціалістка управління у справах сім’ї молоді та спорту Житомирської міської ради Світлана Євченко.

Світлана Євченко
Світлана Євченко

Із кожним роком до структури профілю додаються інші категорії. Наприклад, під час війни додалася інформація про внутрішньо переміщених осіб та родини, у яких є загиблі. 

Із початком повномасштабного вторгнення робота з оновлення гендерного профілю ускладнилася тим, що Головне управління статистики не надає інформації, посилаючись на те, що дані можуть бути оприлюднені після завершення воєнного стану. 

«Ми збираємо оперативні дані по різних відділах та управліннях. Розробили шаблон для зручності і розсилаємо листи. Інколи збір інформації за певними категоріями потребує ручної роботи. Але витративши час одного разу, маємо інформацію, яка є дуже помічною», — говорить Світлана.

Гендерні профілі використовують при складанні цільових програм 

Світлана Євченко розповідає, що гендерний профіль має попит у громадських організацій, оскільки за допомогою даних можна обґрунтувати актуальність проєктів, а також проаналізувати певну проблему в часовому розрізі.

«Наприклад, якщо взяти статистику щодо випадків домашнього насильства, то в 2011 році кількість звернень до правоохоронних органів була на рівні 500-600, а після проведення масштабних інформаційних кампаній зросла до 1500-2000. Припускаємо, що це не тому, що кількість випадків збільшилася, а тому, що постраждалі стали частіше звертатися. Потім коли тільки розпочався ковід, то кількість звернень зменшилася, а через рік різко зросла. Причини такого зростання потребують додаткових досліджень, але можна припустити, що це сталося через те, що люди змушені було проводити більшість часу вдома. Оскільки дуже часто навички спілкування на низькому рівні, маємо таку статистику», — ділиться посадовиця.


Читайте також: 12 онлайн-курсів для гендерної самоосвіти


У міській раді використовують дані профілю при складанні цільових програм.

«Аргументуючи актуальність програми, спираємося на дані з профілю. Також дані стають у нагоді під час аналізу ефективності програми. Можна скористатися цифрами і порівняти: як було до втілення програми і як стало після. Наприклад, якщо бачимо, що більшість безробітних — жінки, а в навчальних закладах навчають професіям, на які йдуть тільки хлопці, то так ми ніколи не подолаємо жіноче безробіття. А ось поглянувши на цифри, можна ухвалювати рішення щодо професійної підготовки саме дівчат», — розмірковує Євченко.  

На думку Світлани Євченко, створення профілів громад — це дуже перспективний напрямок роботи. Громадам, які ще не бралися за таке дослідження, варто спробувати, а почати можна з найпростішого. 

Досвід Івано-Франківська

В Івано-Франківську гендерний профіль презентували наприкінці квітня 2023 року. Дослідженням і презентацією займалася громадська організація «Д.О.М.48.24» і зокрема її очільниця Наталія Вишневецька. 

Наталія Вишневецька
Наталія Вишневецька

«Ми працюємо з темою гендерної рівності, реалізовуємо проєкти, відповідно потребуємо інструментів, які допомагають обґрунтовувати нашу діяльність. Однією з цілей нашої організації є впровадження гендерного бюджетування на території громади, а оскільки воно неможливе без даних, то спочатку вирішили розробити гендерний профіль. Профінансував дослідження «Український жіночий фонд», — розповідає Наталія.

Створення профілю планувалося на 2022 рік, але через повномасштабне вторгнення довелося відкласти дослідження. А на початку 2023 року повернулися до цього питання.

«Створення профілю громади буде такою умовною точкою відліку.  Через війну дуже сильно змінилася структура населення: багато місцевих виїхали за кордон, натомість внутрішньо переміщені особи переїхали до міста. І пізніше ми зможемо порівнювати, як із роками змінюватимуться ті, чи інші показники», — говорить Наталія.

За її словами, на збір інформації у них пішов приблизно місяць. Більшість часу витрачали на налагодження комунікації, оскільки треба було зрозуміти, в кого саме слід запитувати ті чи інші дані. На систематизацію і друк профілю теж знадобилося близько місяця. Активістки долучили до роботи місцеву депутатку Мар’яну Вершиніну, адже на депутатські запити відповідь надходить швидше.

Деяку інформацію, яку планували включити до профілю, отримати не вдалося. Але це, за словами Наталії Вишневецької, урок на майбутнє:

«Нам не вдалося, наприклад, отримати дані щодо здобувачів освіти у вищих навчальних закладах та професійно-технічних училищах, бо така інформація відсутня на рівні області», — каже Наталія. 

Гендерні профілі потрібні для розвінчування стереотипів

«Ми запитували дані не тільки у структурних підрозділах міської ради, а також у поліції тощо. Зокрема, ми додали інформацію щодо того, хто частіше скоює ДТП — жінки чи чоловіки. Бо наприклад, існує стереотип, що жінки погано керують машиною. Однак, коли бачимо статистику щодо ДТП, розуміємо, що чоловіки скоюють у 10-20 разів більше правопорушень, ніж жінки»

Наталія Вишневецька також наводить приклади, що у результаті подібного дослідження можна наочно підтвердити, що хлопчиків народжується більше, а після 40-50 років кількість чоловіків у рази зменшується порівняно з жінками. Це є викликом для суспільства і приводом для того, аби досліджувати причини більш детально і розробляти плани для подальшої діяльності. 


Читайте також: Чому гендерне бюджетування має бути в пріоритеті під час війни


В Івано-Франківську профіль громади є в друкованому вигляді завдяки донорським коштам, залученим громадською організацією, але документ не розміщений на сайті міської влади. 

«Створити один раз профіль — недостатньо. Його треба постійно оновлювати й міська адміністрація має розуміти, що це потрібно перш за все місту. Я зокрема чула інформацію, що друковані профілі допомагали громадам, які опинилися в окупації чи під загрозою окупації. Якщо немає світла й інтернету, то ти не можеш зайти до реєстру і подивитися скільки в громаді дітей, скільки людей із інвалідністю тощо. А коли такий інструмент під рукою, то легше ухвалити рішення, наприклад, щодо евакуації чи потреб у гуманітарній допомозі. Бо ж коли запитують, скільки потрібно гігієнічних наборів чи дитячого харчування, то треба на щось спиратися, щоб назвати цифру», — розмірковує жінка. 

Наталія впевнена, що для того, аби гендерний профіль став дієвим інструментом, потрібна політична воля і бажання розібратися, як це працює. 

«Ухвалення рішень і дискутування з приводу потрібності чи непотрібності чогось, що хочуть зробити в громаді, має ґрунтуватися на інформації з профілю. Бо часто рішення ухвалюються тому, що комусь так захотілося. Давайте покладемо бруківку? Давайте. І не важливо, що вона з бордюрами, і унеможливлює рух мам із візочками чи людей із інвалідністю. Буває й так, що під час якогось проєкту владу змусили зробити такий профіль, але як користуватися ним не знають. Або влада змінилася і про профіль забули. Треба щоб була стратегічна системна робота», — вважає Наталія Вишневецька

Досвід Донецької області 

«У одній із громад Донеччини була така ситуація, коли на Новий рік навезли дітям подарунків, цукерок тощо. Але в них не було елементарної ялинки. Ніхто не поцікавився, а що саме потрібно цим дітям, —  говорить президентка громадської організації  «Smarta», координаторка «Коаліції 1325. Донеччина. Жінки. Мир. Безпека» Лілія Кісліцина. Навіть щоби зробити добро, ми маємо запитати людей, що їм дійсно потрібно. А якщо дивитися ширше, знання потреб і проблем необхідні для того, щоб планувати все життя громади — грамотно, раціонально, доцільно, в інтересах мешканців і мешканок. Це можливо тільки за наявності повної й актуальної інформації щодо людей, які проживають у громаді. Не лише скільки їх, а й хто  вони: за статтю, віком, соціальним статусом, сімейним станом, працездатністю тощо. Таку інформацію містять гендерні паспорти або профілі громад».

 Лілія Кісліцина
Лілія Кісліцина

За словами Лілії, над створенням перших профілів громад на Донеччині почали працювати у 2018 році. Наприклад, у Краматорську, де вона була депутаткою, спочатку створили елементарний паспорт, де зазначили кількість населення і його гендерний склад. Поступово планували розширювати і поглиблювати дослідження. 

«24 лютого 2022 року перевернуло все з ніг на голову. Той профіль став неактуальним. Склад населення кардинально змінився. Ми розуміємо, що зараз як ніколи актуальні ці гендерні паспорти і планували оновити дані, досягли домовленостей з Донецькою обласною адміністрацією, провели переговори з університетом, який мав проводити дослідження, але на жаль, донори не підтримали наш проєкт і поки що не вдається знайти фінансування», — розповідає Лілія.


Читайте також: Міжнародна конференція «Роль жінок у відновленні України»: ключові тези


На думку громадської активістки під час війни особливо актуальні ці дослідження. 

«Звісно, є певні ризики і не вся інформація може бути оприлюднена. Однак фіксація складу і кількості населення грає велику роль. Наприклад, коли надсилають гуманітарну допомогу і там гора дитячих памперсів, а громаді потрібні памперси для лежачих дорослих. То якби зазирнули у профіль, таких колізій не було б». 

Гендерні профілі дають змогу подивитися на проблеми, які реально існують у громаді

На думку Лілії Кісліциної, гендерні профілі має створювати місцева влада у співпраці з громадськістю. 

«Гендерні паспорти дають змогу подивитися на проблеми, які реально існують у громаді. Дехто каже, що от ми зараз почнемо їх створювати, а потім перемога і все стане неактуальним. Але ж навпаки — треба їх робити, щоб потім було з чим порівняти. Ми, наприклад, з’ясували, що в Донецькій області є переселенці з Києва, тому що під час обстрілу була знищена  квартира і люди змушені були переїхати до батьків. Або є люди з Харкова (з району Північної Салтівки), із Бахмута і Авдіївки. Тобто в Донецькій області теж є переселенці і в них є потреби», — розмірковує Лілія Кісліцина. 

Вона впевнена, що зараз як ніколи важливо фіксувати кожну цифру, аби в майбутньому була доказова база. 

«Події, які відбуваються зараз, дуже важливі в історичному сенсі. Слід їх фіксувати і для того, щоб нічого не забути, і для того, щоб зробити висновки, проаналізувати помилки і визначити, куди рухатися далі», — підсумувала очільниця громадської організації «Smarta». 

Олена Кущенко

Більше публікацій
Більше публікацій Олена Кущенко
Більше публікацій Статті