За ініціативою депутатської групи одеської міської ради «Рівні можливості» в Одесі відбулася жіноча конференція з впровадження гендерної політики. Взяти участь в конференції приїхало близько сотні жінок і кілька чоловіків, в тому числі міський голова Геннадій Труханов і секретар міської ради Олексій Потапський. Виходячи з кількості жінок в міськраді, місто можна назвати «гендерно прогресивним» – чверть депутаток тут жінки, серед яких є дуже активні.
На підходах до бізнес-центру «Чорне море», де проходить конференція, з вуличних колонок грає пісня Валерія Меладзе «Текіла-любов»: «Тропикана женщина. горяча и бешена…»… Під цей саунд-трек на форум сходилися більше сотні учасниць – з Одеси, Одеської області і Києва.
Взяти участь в конференції приїхали заступник міністра соціальної політики Наталія Федорович, заступник директора Національного демократичного інституту (NDI) в Україні Ієн Вудвард, представник фонду ООН у галузі народонаселення в Україні Костянтин Бойчук та інші експерти.
Відкривати форум вийшов міський голова Одеса Геннадій Труханов. В своєму виступі він зробив в тому числі такі заяви: «Одеса – це єдине місто, після назви якого говорять «мама». Це обумовлює відношення до жінок в Одесі», «жінки мають відчувати нашу турботу», «я думав, що жінки більш ранимі, але виявилось – що ні», «хотілося б, щоб ви спиралися на наше чоловіче плече, але якщо встає питання про гендерну рівність, то ми готові».
Публічної реакції такі слова не викликали.
«Подібні заяви – це свідоцтво того, що в суспільстві досі є стереотипи стосовно того, що жінка – це берегиня, це – мати, це – та людина, що передовсім дбає про сім’ю і чоловіка», – говорить Дарія Мустафіна, засновниця та керівниця Інституту партнерства та сталого розвитку, засновниця академії жіночого лідерства та підприємництва, жіночого ком’юніті в Україні Inspiring Women.
Втім, на думку Мустафіної, у суспільстві з’являється розуміння того, що таке справжня рівність, каже експерт.
«Зараз в громадському суспільстві ведеться велика робота, консолідація жінок між собою триває. Вони роблять потужну роботу з залучення молодшого покоління з різних регіонів в політичну і економічну сферу. Проходять навчальні програми, академії та інше. Я впевнена, що це стане підґрунтям для рівності і збільшення участі жінок в соціально економічному і політичному житті країни», – вважає Мустафіна.
Експерт вказує, що сьогодні майже половина фізичних осіб-підприємців, 46%, – це жінки, втім серед керівників компаній чоловіків й досі переважна більшість – близько 70%. Схожа ситуація в парламенті і обласних рада – більшість посад, які передбачають прийняття рішень, обіймають чоловіки. В новостворених радах об’єднаних територіальних громад жінок також мало – лише 17%.
Пояснення є у Марії Дмитрієвой, координаторки мережі «Фемінізм ЮА». Вона також приїхала на форум в Одесу, щоб виступити на панелі щодо державної гендерної політики. Раніше в місцевих радах жінок було більше, наполягає експерт, допоки децентралізація не збільшили обсяги коштів, що можуть розподіляти ради об’єднаних територіальних громад (ОТГ).
«Раніше на рівні сільських рад жінки складали не менше половини, а подекуди і більше. Тому що там неоплачувана робота і її багато, а ресурсів мало. Хто таку роботу береться виконувати – жінки. Тепер коли гроші лишаються в ОТГ в нас є дані по кільком областям, що серед голів рад жінок мало, а з сільських рад їх також відтискають. Тому що з’явилися гроші і ресурси і треба їх розподіляти, а жінки ж не зможуть, вони не вміють, в них напевно ручки не звідти ростуть», – Дмитрієва розпалюється. В селах жінки зазнають множинної форми дискримінації, продовжує вона, і навіть на найнижчому політичному рівні ще вкрай далеко йти до рівності в політиці.
Хоча в багатьох сферах українські жінки вже є лідерами, зазначає Ієн Вудвард, заступник директора НДІ в Україні, в розмові із кореспондентом, саме політика залишається тою сферою, де до рівності ще далеко. В своєму виступі Вудвард заявив, що більшість українців вже є феміністами, хоча цього і не розуміють. Вони хочуть рівності, оновлення політичних еліт – отже рівних можливостей для усіх.
«В Україні жінки вже є лідерами в багатьох сферах, але не в політиці. Суспільство розуміє необхідність жінок-лідерів краще за уряд, тому політики мають наздоганяти в цьому звичайних українців. Є багато пояснень цьому явищу, зокрема саме чоловіки зазвичай визначають, кого брати в партію, і хто і яке місце посідає в списку на виборах. Але ж люди мають зрозуміти, що якщо партії претендують на відображення всього суспільства, то жінок в списках має бути щонайменше половина», – вважає Вудвард.
Із ним погоджується Дмитрієва, яка зазначає, що вимоги до жінок, що йдуть в політику, значно вищі – від них вимагають і привабливість, і наявність родину, і якісну освіту. Якщо цього вимагати і від чоловіків, то їх в політиці стане значно менше, говорить вона нібито жартуючи. Але може й ні?
Головним підсумком конференції стало прийняття резолюції із рекомендаціями по запровадженню гендерної політики в Одесі, говорить кореспонденту один з організаторів конференції, депутат Одеської міської ради Лілія Леонідова. Це курс до гендерної рівності, в якому ми будемо працювати, зазначила депутат.
«Конференція стала своєрідною заявою, що міська влада знає про існуючі перекоси в питаннях гендерної рівності і готова працювати в даному напрямку. Це перший крок на шляху прийняття «плану дій» і впровадження проектів, спрямованих на реалізацію рівних прав та можливостей чоловіків та жінок», – заявила депутатка пізніше в «Фейсбуці» відповідаючи активістці Галині Скейріс.
На сесію міської ради також планують винести два звернення до парламенту – щодо гендерної рівноваги в виборчому законодавстві і щодо ратифікації Стамбульської конвенції. Вона перший європейський юридично зобов’язуючий документ щодо комплексного підходу до боротьби з насиллям щодо жінок. Україна підписала Стамбульську конвенцію ще 7 листопада 2011 року, але досі не ратифікувала.
Максим Пшибишевський, для 50%
