Реальний відсоток жінок в органах державної влади значно менший за гендерну квоту в 40% — нині жіноче представництво на виборних посадах у межах 12%. Гендерну диспропорцію варто виправити, якщо хочемо інтегруватися до європейської родини та підвищити якість рішень, які ухвалюються в стінах Верховної Ради. Зокрема, тих, що стосуються відновлення.
Про це під час щорічного SHE Congress повідомила голова партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.
Політикиня зазначила, що Україна продовжує йти шляхом запровадження гендерної рівності. Зокрема, про це свідчить і кількість жінок, які задіяні в ЗСУ, де нині працює понад 60 тисяч українок, 46 тисяч із яких — військовослужбовці. Але таких жінок має бути більше й у законотворчій діяльності, й у місцевих радах, і на державній службі.
Читайте також: Жінки на чолі політичних партій: влада і вплив на ухвалення рішень
У кожній раді жінок використовували як технічних кандидаток
За словами Шуляк, до запровадження гендерної квоти Україна йшла понад 10 років. Однак перші вибори — депутатів до місцевих, селищних і сільських рад, які проходили вже за нового виборчого законодавства, показали, що реальна кількість жінок, які готові обіймати виборні посади, менша.
«Я дуже схвально ставлюся до цих змін — до запровадження гендерної квоти у 40% по виборчих списках. І я була впевнена, що на місцевих виборах у 2020 році ця квота буде дотримуватися — що серед обраних на місцевих виборах депутатів жінок буде не менше ніж 40%. Але ні — в кожній раді жінок використовували як технічних кандидаток. Тобто вони з різних причин просто знімали свої кандидатури і на їхні місця заходили чоловіки. Нині є фракції, зокрема у Сумській і Харківській областях, де немає жодної жінки», — зазначила Олена Шуляк.
Нам потрібні жінки на державних посадах, які передбачають ухвалення рішень, що стосуватимуться відбудови
Парламентарка наголосила, що реальне вирівнювання гендерної диспропорції потрібне не лише з точки зору справедливості, а й задля якості рішень, які ухвалюються на державному рівні. Зокрема, на якості рішень, які стосуватимуться відновлення України.
«Участь жінок в ухваленні рішень як на місцевому, так і на державному рівні означає підвищення якості цих рішень. Це дає змогу ширше дивитися на проблему й пропонувати ширші рішення та підходи до вирішення проблем. Це важливо не ігнорувати, оскільки у нас попереду складне відновлення. Тому нам потрібні жінки не лише в політиці, але й на державних посадах, які передбачають ухвалення рішень, що стосуватимуться саме відбудови», — зауважила Олена Шуляк.
Крім того, народна депутатка зазначила, що слід також активно впроваджувати добровільні внутрішньопартійні квоти, менторство для жінок, які планують займатися політикою та очолювати змінотворення на місцях.
Участь жінок у політичному житті все ще потребує підтримки
Олена Шуляк додала, що гендерні квоти існують у понад 55 країнах світу, а їхні розміри варіюються від 30 до 50%. Їх можуть запроваджувати законодавчо або ж партії добровільно беруть на себе такі зобов’язання. Вперше в історії жінки потрапили в парламент у Фінляндії — в 1907 році. Тоді, на перших виборах після того, як жінкам дозволили брати у них участь, до парламенту пройшли 19 жінок (9,5% від усієї кількості парламентарів). Україна змогла ледь перевищити цей показник у 2014 році. Зараз у фінському парламенті 41,5% жінок. В Україні – близько 12%. Згідно з рейтингом The Global Gender Gap Report, Україна посідає 105 місце зі 149 за рівнем політичного представництва жінок.
«Навіть зараз, після законодавчих змін, які захищають права жінок, та змін поглядів людей, участь жінок у політичному житті досі потребує підтримки, бо зберігається великий вплив стереотипів, міфів, дискримінації та відвертого сексизму. Залучення жінок до політичних процесів в Україні — це не просто необхідність, а крок до реальної рівності», — підсумувала Шуляк.
