Вона знає все, чим живе Нова Каховка, бо депутатствує вже 11 років. Двічі балотувалася на посаду міського голови – і двічі приходила другою до фінішу виборчих перегонів.
Мова йде про Параскеву Джуманіязову. Із нею ми говоримо про депутатство, її роботу з чиновниками та стереотипи щодо жінок у політиці.
«За депутатство я більше втратила, ніж отримала»
«У мене немає романтики стосовно політики. Я сама собі часто кажу: «Ну все, це останні вибори, більше не піду».
Якщо чесно, за депутатство я більше втратила, ніж отримала: і фінансово, і духовно. Та і діти мені мільйон разів казали: «Мамо, ну навіщо тобі це? Тобі є чим зайнятися. Он вже і внуки підростають». Але потім думаю, та хто ж це зробить, як не я… А я виросла у великій сім’ї – нас у батьків було п’ятнадцятеро. Тож енергії у мене достатньо. Отак і живемо», – говорить Параскева Джуманіязова.
У політику Параскеву привела боротьба. Вона, як і сотні інших місцевих підприємців, прагнула відстояти своє майно.
«Я з іншими підприємцями взяла в оренду землю у будівельної компанії. Та, натомість, орендувала її у міста на 49 років. Ми звели там магазини, почали облаштовуватися, а будівельна компанія раптом закомандувала, що маємо все передати їй на баланс. Нас почали утискати, а влада прийняла позицію великого бізнесу. Тоді ми ходили до міського голови, писали заяви, звернення до депутатів – реакції не було», – пригадує депутатка події 2008 року.
Згодом були поїздки у Київ – в Адміністрацію Президента, Генеральну прокуратуру. Підприємці створили громадську організацію «Спілка захисту підприємців», а потім ще й заснували свою газету.
«У 2010 році у травні нам влада каже: вам треба комусь іти у депутати, тоді будете й самі захищені і людям зможете допомогти. Ми вирішили балотуватися. Тоді був такий закон: щоб іти на вибори, політична партія має бути зареєстрована щонайменше три роки на місцевому рівні. Ми знайшли таку партію «Совість України» – вона підходила під цю вимогу, але активно не діяла. У нашому виборчому списку я була другою. До цього ніколи б не повірила, якби мені сказали, що піду у політику. Тоді ми з колегами ходили по округах, працювали із людьми. Унаслідок за два місяці завели чотири депутати в Новокаховську міську раду», – розповідає Параскева Джуманіязова.
«У мене був інтерес ходити і добиватися»
Параскева Джуманіязова була у тій четвірці, яка пройшла до ради. Депутатка каже, за роботу в тому першому скликанні їхній команді є чим пишатися.
«У мене був інтерес ходити і добиватися. Я тоді була секретарем земельної комісії. Ми писали заяви про нецільове використання паркової зони – там роздавали землю, за яку громада не отримувала орендну плату. Ми добилися аудиту на водоканалі – унаслідок був звільнений директор водоканалу. Провели аудит у сфері житлово-комунального господарства, розробили положення про утримання собак. Усе це робота саме нашого активу», – пригадує депутатка.
Дві каденції Параскева Джуманіязова була в опозиції. Зізнається, за такого розкладу сил змінити щось дуже важко, особливо коли міський голова «моноліт», який керує містом уже три каденції.
На виборах 2015-го та 2020-го Параскева Джуманіязова спробувала йому протистояти, висувала свою кандидатуру на посаду мера, проте обидва рази приходила другою.
На третій термін депутатка обралася вже від партії «За майбутнє». Тепер вона в коаліції, очолює постійну комісію з питань гуманітарної політики, освіти та охорони здоров’я.
До її юрисдикції входить і питання протидії домашньому насильству.
Читайте також: Як допомогти у ратифікації Стамбульської конвенції: покроковий план
«Коли я підняла статистику, то побачила, що в управлінні праці та соціального захисту міськради зафіксовано тільки 12 випадків домашнього насильства за 2020 рік. У той час як у поліції за цей же період їх було 172. Різниця колосальна! Але, виходить, що за показниками, які є у міськради, проблеми такої не існує. Відділи, центри соціального захисту міської ради та виконавчого комітету або ж зволікають, або ж узагалі не розуміють, що треба робити. Із цієї причини ми втратили можливість отримати державну субвенцію на облаштування притулку для тих, хто став жертвою домашнього насильства», – розводить руками депутатка.
Паралельно Параскева Джуманіязова працює над стратегічними питаннями. Наприклад, пояснює працівникам культури, що вони мають виходити на роботу не тоді, коли це зручно їм, а коли це зручно людям.
«Навіщо у селі будинок культури, якщо він працює з 8 до 17 години, а в неділю взагалі вихідний? Коли люди працюють, тоді можна зробити вихідний у бібліотеці, а не навпаки. Треба розробити план, щоб такі установи працювали для людей», – переконана депутатка.
Ці її наміри викликають у когось розуміння, у когось – обурення, а взагалі схожі на маленьку культурну революцію.
Нічого, каже Параскева, впораємося. Вона щойно повернулася з навчання у школі «Я – депутатка», яку проводила ПРООН Україна, там якраз вчили працювати з конфліктом інтересів, так що інструментарій для роботи є.
«Переді мною ніколи не було зачинених дверей»
Заробіток депутатці приносить підприємництво. Вона тримає мінімаркет господарчих товарів. Жінка каже, люди відверто дивуються, що за депутатство в Україні не платять, а деякі навіть не вірять цьому. Вона вважає, що частково це є стримуючим фактором для жінок, які хотіли б іти в політику, але ж треба на щось жити.
Водночас Параскева Джуманіязова констатує: депутаток у їхній міськраді з кожною каденцією стає більше.
«Від самого початку в 2010 році від нашої партії «Совість України» у раду зайшло дві жінки і два чоловіки: повна рівність. А в 2020 році від партії «За майбутнє» мандат отримали дві жінки і чоловік. Але в мене така вдача, що переді мною ніколи не було зачинених дверей. Ти ідеш і не дивишся ні на кого. Навіть якщо тобі розказують, що ти якась не така…», – пригадує Параскева Джуманіязова.
Проте в деталі лізти не хоче. Каже: було різне, але образ на колег немає.
«Я вже це переросла… – констатує вона. – Але своїх жінок ми ображати не дамо. Наша партія наразі має сильне жіноче крило».
Читайте також: «Рівність у політиці»: Хтось руйнує «скляні стелі», хтось прибирає бите скло
Депутатка вважає, що попри те, що формальних перешкод для того, щоб жінка ішла в політику немає, але це може не влаштовувати партнера, який не захоче ділити свою дружину з виборцями.
«Робота на окрузі, депутатські комісії, сесії… Усе це забирає час. І до цього жінки готові. Але часто з цим не згодні їхні партнери. Чоловікам важко змиритися з тим, що жінка не буває вдома, що вона не виконує якусь «жіночу роботу», бо час, який жінка може приділити господарству, забрали виборці чи проблеми на окрузі», – розповідає Параскева Джуманіязова.
Депутатка переконана: якщо жінка готова до політики, вона має обов’язково спробувати. Треба брати себе в руки, запасатися терпінням і ніколи не здаватися. Не вийшло із першої спроби? Вийде із другої, третьої чи наступної.
Проте на запитання, чи піде втретє на вибори міського голови, Параскева відповідає ухильно: подивимося.
«До виборів ще чотири роки працювати треба», – говорить вона.
І додає: втоми не відчуваю.
Ксенія Кердань, для Жінки: 50%
