Home Статті «Рівність у політиці»: Хтось руйнує «скляні стелі», хтось прибирає бите скло

«Рівність у політиці»: Хтось руйнує «скляні стелі», хтось прибирає бите скло

Рівність у політиці

Поруч із кожною жінкою, яка руйнує «скляну стелю», завжди йдуть інші жінки, які допомагають прибирати розбите скло. Обов’язкова гендерна 40-відсоткова квота, яка вперше була на місцевих виборах у 2020-му, активізувала та об’єднала жінок в Україні. Про успіхи на виборах, виклики, із якими доводиться стикатися кандидаткам, та способи заохотити ще більше жінок включатися у політичне життя, говорили на форумі «Рівність у політиці».

43% – це середній показник кандидування жінок на місцевих виборах 2020 року. Таку цифру отримали, проаналізувавши виборчі списки десятьох політичних партій до обласних і міських рад. Гендерний моніторинг виборів презентувала керівниця Волинської обласної громадської організації «Гендерний центр» Оксана Ярош.

«Коли ж ми подивилися, а хто у першій трійці виборчих списків і, зокрема, хто перший кандидат, то бачимо інші результати. Якщо до обласної ради це 43 відсотки загалом, то до першої трійки входить тільки 27 відсотків жінок, а перші кандидатки – 17 відсотків», – говорить Оксана Ярош.

Гендерний моніторинг місцевих виборів 2020

Місце розташування у списку має велике значення. Тому що переважна більшість кандидатів, які обрані з територіальних виборчих округів, були у першій трійці списків. Тому, наголошує експертка, квоти важливі, але треба звертати увагу і на те, як вони працюють. От, наприклад, у Сумській області загалом 42 відсотка жінок-депутаток, але жодна не очолила єдиний список партій.

Читайте також: Ґендерний моніторинг: найменше жінок в облрадах Житомирщини, Одещини й Тернопільщини

Разом із цим викликає занепокоєння представництво жінок в місцевих радах на низовому рівні. Там показники впали. Якщо у 2015 році у сільських радах було 46 відсотків жінок, то у 2020 – 37,9 відсотка. Якщо у 2015 році у селищних радах було 56 відсотків жінок, то у 2020 – 41 відсоток.

Збільшення застави було тим фактором, який не дав можливості балотуватися жінкам, які не мали потужного фінансового ресурсу. Про це повідомила засновниця та голова правління Запорізького благодійного фонду «Єдність» за майбутнє» Тамара Огородова.

«Як ми розуміємо, це ті кандидатки, які проживають у сільській місцевості. Там рівень зарплат і доходів нижчий, ніж у містах. Якщо кандидатка балотується на посаду міського голови або голови селищної ради і вона іде самовисуванкою, то це її бюджет. І буває досить складно знайти навіть ті ж п’ять тисяч гривень на заставу», – зазначає Тамара Огородова.

Розмір грошової застави на місцевих виборах

Вона рекомендує зменшити розмір застави або зовсім прибрати її для кандидатів у депутати до сільських і селищних рад і для кандидатів, які балотуються на посади сільських, селищних і міських голів.

«Коли була можливість на мажоритарних округах здійснювати самовисування, то там жінок було більше. Якщо ж на ті округи висували партії, там жінок було менше. Було би доцільно, щоб кандидатки могли користуватися системою самовисуванням не тільки у громадах до 10 тисяч виборців, а й щонайменше до 25 тисяч, а то і до 50 тисяч», – додає експертка.

Читайте також: Тамара Огородова: «В Україні ще дуже сильні гендерні стереотипи»

Практика показала, що навіть тоді, коли жінок обирають до місцевої ради, не завжди вони набувають мандата. Про це говорила членкиня Центральної виборчої комісії Вікторія Глущенко.

За її словами, партії дотримувалися гендерної квоти на етапі висування, але згодом списки партій зазнавали змін, є випадки, коли й окремі кандидатки вже після виборів писали заяву про відмову від депутатства.

Читайте також: Вікторія Глущенко, ЦВК: Не боятися стереотипів і брати участь у виборах

Із жінками треба працювати, щоб вони не відмовлялися від мандату, переконана голова правління громадської організації Подільський центр «Гендерна рада» Тетяна Баєва.

Тетяна Баєва
Тетяна Баєва

«На виборах 2015 року Хмельницька область по кількості депутаток, що пройшли в обласну раду, посіла перше місце. Я так тішилася. Думаю, які ми молодці, як ми гарно спрацювали. Це було 25 відсотків. І коли вже депутатки зайшли в раду, з’ясувалося, що дві з них відмовилися від своїх мандатів. Ми зробили висновки та багато працювали над тим, щоб зустрічатися з депутатками і застерігати, що їм можуть запропонувати виступати технічними кандидатками. Ми записали ролик, який активно транслювали у соцмережах і на місцевих каналах під гаслом «Не віддавай мандат – не зрадь свою громаду», – розповідає Тетяна Баєва.

Читайте також: Відмовниці: як жінки здають мандати в обласних радах

Ще одна проблема, яка поки що не вирішена, – протидія будь-яким формам насильства щодо жінок, які йдуть у політику. Експертка наводить приклад, який стався з депутаткою у Хмельницькій області.

«Депутатка обласної ради була на зустрічі, до неї підійшов опонент і намагався чинити фізичне насильство. Але він не врахував, що ця депутатка – ветеранка АТО. Вона і фізично, і психологічно була готова дати відсіч такому чоловіку. Це вона і зробила. Він зійшов на тему, що то були залицяння. На що вона відповіла, що це теж прояв сексизму. Це позитивна історія. Але на наших круглих столах жінки розповідали чимало історій про те, що були недоречні висловлювання на їхню адресу, були спроби фізичної розправи, – говорить Тетяна Баєва.

Тому очільниця громадської організації вважає, що у партіях мають бути внутрішні комісії. Вони мають розглядати такі випадки агресії чи сексизму стосовно жінок.

Читайте також: Коцюбинське: депутат від «Нових облич» побив депутатку від «Удару»

Ще одна проблема, яку підняла Тетяна Баєва, – це проблема оплати депутатської роботи. За її словами, в усьому цивілізованому світі за депутатську роботу платять, і навіть у нашій Конституції йдеться про те, що будь-яка робота має оплачуватися.

«Одна з депутаток говорила про те, що 90 відсотків її зайнятості займає саме депутатська робота: підготовка звернень, зустрічі з виборцями, виїзди на проблемні об’єкти. Я вважаю, що це насамперед гендерна проблема. Щоб ми не говорили, але ресурси здебільшого перебувають у чоловіків. Їм легше фінансово забезпечувати свою депутатську роботу. А на жінку-депутатку покладаються як і професійні, так і домашні обов’язки. І це спричиняє багато негативних наслідків. Було б добре провести слухання на цю тему. Вважаю, треба вносити зміни до закону «Про статус депутатів місцевих рад», – говорить експертка.

Наразі найбільш гендерно збалансованою фракцією у парламенті є «Голос». Із 20 народних депутатів – 9 жінок. За словами народної депутатки України, голови партії «Голос» Кіри Рудик, на місцевих виборах 2020 року до обласних та місцевих рад від їхньої політичної сили зайшли 38 відсотків депутаток.

Кіра Рудик
Кіра Рудик

«З якими проблемами ми стикалися на місцевих виборах 2020? Перше – це відсутність фінансового ресурсу. У жінок в Україні в принципі менше грошей, ніж у чоловіків. Відповідно і менше можливостей, щоб витратити їх на те, щоб зробити політичну кар’єру. Друге – це несприйняття родиною або суспільством бажання йти в політику. Це дуже складно особливо для маленьких міст і містечок. Здебільшого там такий намір вважається поганою ідеєю для жінки чи дівчини», – говорить нардепка.

Третя причина, на її думку, це відмова через сімейні обставини, тому що: «ти підеш в політику, а хто буде займатися родиною, дітьми?». Мовляв, хто виконуватиме всі задачі, які лежать на плечах жінки.

Четверта – це коли жінка каже: мені сказали йти в список, щоб заповнити квоту з умовою, що я потім здам мандат. І це, каже Кіра Рудик, дуже демотивує.

«З кожною цією проблемою можна боротися. Яким чином? З приводу тих, хто здає мандат, то партія «Голос» має законодавчі ініціативи. Якщо депутат чи депутатка здає мандат, то наступною за списком має заходити людина того ж гендеру. Ці зміни зараз на затвердженні у Верховній Раді. Їх ще не проголосували. Але це справді вихід, коли є спроби шахраювання», – говорить нардепка.

Читайте також: «Набрали за оголошенням»: чому і як партії обходять гендерну квоту

Також жінкам надають підтримку. У партії «Голос» розповідають на з’їздах про тих жінок, які готові йти вперед, висвітлюють їхні досягнення, діляться історіями успіху. Нещодавно у партії відкрили жіноче крило.

«Чому потрібно, щоб жінки йшли в політику? Я наведу приклад. Коли країна виходила з локдауну, на засіданні уряду обговорювали питання відкриття ринків. І там була жінка, яка встала і каже: «Ви збираєтеся зараз відкривати ринки, але ви не відкриваєте дитячі садочки. На ринках 80 відсотків – це жінки. Що будуть робити всі ці жінки, яким роботодавці скажуть виходити на роботу?». Оскільки уряд у більшості своїй чоловічий, ніхто взагалі про це не подумав. І тому важливо бути в політиці. Тому що за нас ніхто не скаже, за нас ніхто не подумає. Тому треба через «не можу», через складнощі йти і робити», – говорить Кіра Рудик.

Ксенія Кердань, для Жінки: 50%

Більше публікацій
Більше публікацій Ксенія Кердань
Більше публікацій Статті