Home Статті Перемогти сексизм і дотриматися квот: про місцеві вибори на Українському жіночому конгресі

Перемогти сексизм і дотриматися квот: про місцеві вибори на Українському жіночому конгресі

Наскільки ефективно спрацювала гендерна квота на місцевих виборах, із якими перепонами зіткнулися кандидатки і чи доводилося їм потерпати від дискримінації та сексизму, а також які зміни варто внести до Виборчого кодексу. Ці та інші питання обговорювали у межах дискусії «Аналіз виборів в Україні» під час першого дня Українського жіночого конгресу, який проходив у онлайн-форматі.

50% занотували найважливіші тези з промов спікерів та спікерок однієї з ключових панелей Українського жіночого конгресу.

«Політика у світі перестала бути суто чоловічою справою, політика більше не має суто чоловічого обличчя. Коли ми говоримо і ставимо у приклад іноземний досвід, мені б дуже хотілося, щоб ми помічали позитивні зміни і в Україні. У нас також є успіхи, якими треба пишатися. І які варто визнавати. Найголовніший успіх цього року – це те, що гендерні квоти на місцевих виборах спрацювали. Хоча й не всі партії зрозуміли, що залучати жінок у списки і проводити їх у місцеві ради – це найкраща інвестиція у своє політичне майбутнє», – зазначила віцеспікерка Верховної Ради України Олена Кондратюк, яка відкрила Український жіночий конгрес.

Вона наголосила, що відтепер отриманий жінками результат закладатиме підґрунтя для підтримки малого й середнього підприємництва, відповідального бізнесу, чутливого до рівності у прийнятті рішень, до більшої соціальної відповідальності. «Тобто політичне жіноче представництво починає демонструвати не лише кількість, а й впливати на якість ухвалення рішень в інтересах людей на місцях», – додала вона.

До конгресу також долучився прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, який коротко привітав усіх учасниць та учасників заходу, а також підбив підсумки місцевих виборів.

«2020 рік став визначальним для забезпечення рівного права чоловіків і жінок у публічній політиці для досягнення балансу рівності в рамках виборчого процесу. У Виборчому кодексі України була запроваджена найкраща світова практика, і ми дійсно бачимо результати цього. Уперше на місцевих виборах партії повинні були дотримуватися квоти – у кожному списку мало бути не менше 40% представників однієї статі. І результат не змусив себе чекати. Десятки жінок вирішили спробувати себе у політиці, відкинули стереотипи і проявили себе», – наголосив очільник уряду.

Читайте також: «Опора»: На виборах до місцевих рад обрали 36% жінок

Про особливості виборчої кампанії продовжила говорити членкиня ЦВК Вікторія Глущенко, яка звернула увагу на ситуацію у селищних та сільських радах.

«У 2015 році при проведенні місцевих виборів показник жінок там становив 46 та 55% відповідно, нині цей показник упав до 37 та 41%. Але в цьому не можна вбачати якусь велику біду з огляду на те, що в Україні була поведена зміна адміністративно-територіального устрою і були утворені укрупнені територіальні громади. Якщо 2015 року обиралося 119 тисяч депутатів сільських рад, то нині цей показник становив 13 тисяч. Тобто при зменшенні кількості осіб, які обиралися, все ж таки гендерний показник є збалансованим. Зовсім інша ситуація у нас з обраними сільськими, міськими та селищними головами. У 2015 році цей показник був на рівні 31% обраних жінок, зараз цей показник 16%, але знову ж таки – раніше обиралося 10 тисяч осіб, які кандидували на посаду сільських, селищних та міських голів, а тепер цей показник – 1421 особа», – розтлумачила членкиня ЦВК.

Вона також пояснила, які проблеми виникали на етапі реєстрації списків і застосування санкцій до тих учасників виборчого процесу, які їх не дотрималися.

«Були ТВК, які вважали, що порушення вимог щодо дотримання гендерної квоти є по суті помилками і неточностями, надаючи політичним партіям можливість виправити виборчі списки та привести їх у відповідність до норм Виборчого кодексу. Багато рішень оскаржувалися у судах. Сформувалася неоднозначна судова практика. Окремі суди відстоювали необхідність дотримання гендерних квот політичними партіями на етапі висування кандидатів, проте є рішення, зокрема в Херсонській області, де суди прямо говорили, що недотримання гендерних квот не може розцінюватися як порушення порядку висування і посилалися у мотивувальних частинах рішення на роз’яснення ЦВК 2015 року, яке було прийняте на виконання старого закону про місцеві вибори. Тому ми ініціювали проект постанови, яким визнали це роз’яснення таким, що втратило чинність, щоб суди не мали можливості зловживати такою юридичною невизначеністю», – наголосила експертка.

Читайте також: «Набрали за оголошенням»: чому і як партії обходять гендерну квоту

Крім того, вона зазначила, що кандидатки потерпали від сексизму. Глущенко нагадала, що Виборчий кодекс забороняє вдаватися до сексизму та дискримінації при здійсненні передвиборної агітації та висвітленні у ЗМІ будь-яких подій виборчого процесу.

«Проте це положення декларативне. Жодних санкцій за його порушення немає. Так само немає законодавчого визначення понять «сексизм» та «дискримінація жінок».

За її словами, потрібна роз’яснювальна та просвітницька робота і внесення змін до законодавства.

Тим часом старший аналітик Громадянської мережі «Опора» Олександр Клюжев, відповідаючи на запитання щодо того, чи подіяла гендерна квота, окреслив підстави для обережного оптимізму.

«Дійсно, гендерна квота спрацювала на певних рівнях місцевих виборів. Якщо порівнювати результати 2015 року щодо депутатів обласних рад, і нинішні результати, то різниця колосальна. Але ключове очікування – що ця законодавча вимога підштовхне партії підвищити інклюзію цього процесу, стимулюватиме місцеві осередки, щоб і чоловіки, й жінки однаково були представлені в процесі ухвалення рішень на етапі висування кандидатів. І тут є зрушення. Партії справді займалися цим питанням і намагалися не тільки виконати формальну вимогу закону, але й створити умови для того, щоб жінки більш потужно були представлені на виборах», – наголосив експерт.

Він також звернув увагу на те, що під час виборчої кампанії зберігалися упередження щодо жінок, які з-поміж іншого транслювали ЗМІ.

«І тут значна відповідальність за поширення стереотипів та дискримінаційних заяв лежить на тих експертах, політиках, лідерах громадської думки, які на словах декларують підтримку принципів гендерної рівності у виборчому процесі, але в межах політичної боротьби відтворюють ці упередження», – зауважив Клюжев, навівши приклад ситуації, яка виникла в Черкасах під час другого туру мерських перегонів.

Спікера підтримала народна депутатка від партії «Голос» Кіра Рудик, яка розповіла подробиці цієї історії.

«Насправді негативні кроки можуть об’єднувати людей навколо певної цілі. Кампанія проти нашого кандидата на посаду мера Черкас була спрямована в тому числі на те, що дискредитували зовнішність його дружини, її вік і її місце народження. Це було жахливо і дуже неприємно. Але я побачила підтримку від великої кількості жіночих організацій по всій Україні, від жінок у самих Черкасах, які казали, що це неправильно і що вони не будуть підтримувати опонента, який займається такими брудними технологіями», – пояснила Кіра Рудик.

Вона також поділилася власним досвідом боротьби з гендерною дискримінацією та сексизмом.

«До того, як іти в політику, я була головою великої ІТ-компанії, 10 років займалася тим, як зробити так, щоб у цій сфері було більше жінок. І тут є кілька універсальних рецептів. По-перше, це власний приклад і приклад історій колежанок, які є успішними в політиці, в бізнесі, на певних публічних посадах. По-друге – підтримка жінок жінками. Бо завдання для жінки-лідерки – допомогти певній кількості жінок отримати успішний досвід. Це внесок кожної з нас у те, щоб ситуація змінювалася. Коли в березні цього року мене обрали головою партії «Голос», була велика кількість коментарів у соцмережах і претензій від людей, які стосувалися того, що чому жінка повинна керувати партією. Звичайно, це зачіпало моє професійне самолюбство. І тут ми повертаємося до того, що тільки приклади успіху, професіоналізм і постійне нагадування, що успішна жінка у політиці – це є норма, можуть змінити суспільну перцепцію. У цьому плані бізнес уже пішов на багато кроків уперед. Саме тому для мене перехід від бізнесу до політики – це було кілька кроків назад із точки зору гендерної рівності», – розповіла політикиня.

Читайте також: Випробування квотою: кандидатки діляться досвідом виборчої кампанії

У свою чергу, народна депутатка (фракція партії «Європейська солідарність») Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила на тому, що потрібноговорити про збільшення відповідальності за сексизм. Депутатка пригадала, як зіткнулася із сексистськими закидами, коли працювала віцепрем’єркою.

«І я вдячна за швидку реакцію МФО «Рівні можливості». Бо тоді серед моїх колег в уряді, які постійно говорили, що «ми підтримуємо гендерну рівність», усі промовчали, крім двох людей, які висловилися публічно, наголосивши, що це неприпустимо. А інші нібито боялися образити цього депутата. І це показник, це те, що треба міняти. Бо без зміни культурної канви суспільства у нас не з’явиться дієвих механізмів для боротьби із сексизмом», – зазначила спікерка.

На її думку, МФО «Рівні можливості», яке працює в нинішньому парламенті, не так блискавично і злагоджено реагує на сексистські закиди.

Щодо гендерних квот на місцевих виборах, то Климпуш-Цинцадзе підкреслила, що Виборчий кодекс не забезпечує можливості захисту результату виборів.

«Тому сьогодні бачимо, як дуже часто жінок примушують писати відмови від мандату на користь кандидатів-чоловіків. І тут, напевно, треба говорити про зміни до законодавства, бо якщо хтось пише відмову, то заміна має відбуватися на кандидата чи кандидатку тієї ж статі. Можливо, це один із тих механізмів, який би ми мали б обговорити в парламенті, щоб забезпечити оцю захищеність результатів. Адже сьогодні 54% населення України – це жінки, тож ми не маємо паритетної представленості ані на національному, ані на обласному чи місцевому рівнях. Причому чим вищим є рівень відповідальності, тим менше у жінок шансів пробитися туди. Це точно говорить про те, що рівності прав і можливостей на даний момент не існує», – переконана депутатка.

Тим часом народний депутат Сергій Соболєв (ВО «Батьківщина») розповів про здобутки своєї партії на місцевих виборах.

«Наприклад, у Запорізькій обласній раді 57% фракції ВО «Батьківщина» – це жінки. А взагалі в нас є на сьогодні 11 громад, у яких фракції складаються лише з жінок. Також є дуже цікава історія, коли жінка бере 99% і стає головою ОТГ у Київській області. Є результати, коли четверте місце в окрузі стає першим завдяки тому, що квота долається удвічі – це Наталія Авраменко в тій же Запорізькій області, яка достойно представляє партію в обласній раді. І таких прикладів багато», – запевнив нардеп.

Читайте також: Післясмак від перегонів: що думають кандидатки про свою участь у місцевих виборах?

Він також звернув увагу на законодавче забезпечення рівних умов чоловіків і жінок до кандидування.

«Так, квота встановлена, але давайте йти далі. Для того, щоб стати кандидаткою або кандидатом, треба грошова застава. Достатньо поглянути на середній рівень заробітної плати жінок і чоловіків однакових професій. Я думаю, це і є той непочатий край роботи, щоб забезпечити рівні можливості. Бо застави чималі. І коли питають, чому немає жодної жінки – мера обласного центру, то варто подивитися, які застави були в Києві чи в будь-якому іншому обласному центрі», – наголосив Соболєв.

Читайте також: Рада попередньо проголосувала за зменшення застави на місцевих виборах: як це допоможе кандидаткам

Однак народна депутатка із фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук зауважила, що говорячи про вибори голів ОТГ або мерів, не варто забувати про вплив гендерних стереотипів.

«У нас справді немає жодної жінки – мера обласного центру, і тут якраз зіграли роль гендерні стереотипи. Якщо звернутися до соціології, то 80% українців вважають, що чоловік і жінка однаково виконують свої обов’язки. Але коли мова йде про лідерську позицію, про ухвалення рішень, то є стереотип що треба надати перевагу «міцним господарникам». І ми бачимо це на цих виборах. Я, як представниця «Слуги народу», теж це визнаю: у нас 225 голів ОТГ, і з них лише 31 жінка. Затеу нас серед парламентських партій найкращий показник за кількістю жінок, які стали депутатками місцевих рад – 39%», – додала Кравчук.

Насамкінець дискусії слово мав директор Національного демократичного інституту в Україні Ієн Вудвард. Він з-поміж іншого зауважив, що місцеві вибори стали важливою віхою на демократичному шляху України.

«Маємо відзначити зусилля з боку українського парламенту, які уможливили цей поступ. Упродовж останніх п’яти років ми проводили опитування і з’ясували, що дві третини українських виборців прагнуть кращого представлення жінок в політиці. Цей запит залишається незмінним упродовж цих років, де б ми не ставили таке питання, – на заході чи на сході, серед старшого чи молодшого покоління, серед жінок чи серед чоловіків. Проте кількість обраних жінок була б більша на всіх рівнях, якби жінки краще були представлені на верхівках виборчих списків, а не лише у відсотковому співвідношенні. І якби ця квота застосовувалася послідовно впродовж усього процесу. Тобто кандидати, які вибували, мали бути замінені особами тієї ж статі», – заявив Вудвард.

Читайте також: Гендерний моніторинг: Вплив квоти був обмежений через формальне ставлення партій

Він наголосив, що попри всі успіхи місцевих виборів в України ще чимало роботи попереду, і озвучив кілька важливих рекомендацій. Зокрема, закликав Верховну Раду внести зміни до Виборчого кодексу, про які згадувала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

«Це потрібно зробити, щоб закріпити норму про те, що представлення чоловіків і жінок у партійних списках залишається таким же, якщо кандидат вибуває до чи після виборів. Ідеться про простий законодавчий крок заради того, щоб принципи залишалися незмінними упродовж виборчого процесу», – наголосив спікер.

Ще одна його рекомендація стосувалася політичних партій.

«Залучайте жінок у партійну діяльність і покращуйте, підтримуйте їхню спроможність балотуватися, забезпечуючи належне навчання і надаючи потрібні ресурси під час виборчого процесу», – підсумував Вудвард.

Вікторія Кобиляцька, 50%

Більше публікацій
Більше публікацій Вікторія Кобиляцька
Більше публікацій Статті