«Як для чоловіків, так і для жінок першим кроком до влади має стати отримання видимості перед іншими, а тоді приголомшлива вистава». Ця розкішна цитата взята не з промов Рут Ґінзбург, це слова її колеги Судді Сандри Дей О’Коннор, першої жінки у Верховному Суді.
Суддя Ґінзбурґ була там другою, але репліку Сандри Рут цитувала в своїх публічних промовах чи не раз на рік, вона є у її програмових лекціях.
Цих жінок пов’язує не тільки довгі роки співпраці і дружби. Не тільки те, що їх так часто плутали, що асоціація адвокаток презентувала їм футболки з надписами «Я Сандра, а не Рут» і «Я Рут, а не Сандра».
Читайте також: Суддя Верховного Суду США Рут Гінзбург: Жінкам місце скрізь, де ухвалюють рішення
В історично-резонансній справі Суддя Рут посилалася на справу 1982 року, рішення за якою писала Сандра. Тоді Жіночий університет Міссісіпі відмовив у навчанні чоловікові, який прагнув вступити до медсестринської школи. А в 1996 році Військовий інститут Вірджинії відмовив у вступі жінкам. Обидві справи стосувалися одностатевої освіти. В обох ішлося про те, що стать може стати і стає фактором дискримінації і рішення університетів протирічать конституції. Справа «США проти ВІВ» стала епохальною – для кар’єри Рут, для гендерного законодавства. Суддя Ґінзбурґ в листі більшості послалася на 14 поправку – поправку про рівний захист перед законом. А значить, жінки мають право вчитися у військових коледжах на рівних із чоловіками підставах. У результаті цієї справи конгрес вніс поправку в ті розділи Кодексу США, де ідеться про підготовку військових: найстарші воєнні академії відтоді приймають на навчання жінок.
І це було, повірте, приголомшлива вистава з довгими оваціями.
Суддя Рут Бейдер Ґінзбурґ.
Перша жінка в історії США, із якою прощалися в будівлі Конгресу.
Перша єврейка і друга жінка, котра служила в Верховному Суді США.
Її обличчя в середині 2010-х, як свідчили великі тату-студії, було одним із популярних сюжетів для татуювань.
Мати двох дітей і віддана дружина, котра чи не у кожному приватному інтерв’ю згадувала, що діти і чоловік свого часу вигнали її з кухні, бо мають смак і волю до життя.
Читайте також: Суддю Верховного Суду США Рут Гінзбург нагородять медаллю Свободи
Бабуся, яка прийшла на промову в Трояндовому садку (це церемонія, де президент рекомендує нову суддю Верховного суду) зі світлиною онуки, що разом із Гіларі Клінтон співає пісеньку про зубну щіточку.
Жінка, яка ніколи не спала – якщо вірити її асистентам. Насправді вона мала все життя розлади сну і навчилася робити своє безсоння продуктивним.
Її особлива думка стала основою закону про рівну оплату 2009 року, одне з гучних надбань першого терміну Обами.
За прізвиськом The Notorious RBG її впізнавали співгромадяни, згодом вона його навіть прийняла.
Фанатка опери, вона часом виходила на сцену – в ролях, де не треба співати, і любила називати себе Дівою.
Спеціалізувалася на процесуальному праві перш, ніж її увагу привернули справи з захисту прав жінок і запобігання гендерної дискримінації. Знову і знову наголошувала, що процесуальне право – винятково цікава галузь, їй не вірили.
Вона колекціонувала мережані жабо. Мантії суддів не відповідали жіночій моді, Рут використовувала ті жабо під час засідань (Сандра для того ж – великі прикраси).
Напередодні Геловіну уже більше десяти років в продаж надходить костюм «Суддя Рут Ґінзбурґ».
У справі 2009 року Суддя так само мала свою особливу думку. Шкільна адміністрація змусила 13-річну ученицю роздягнутися до спіднього, аби перевірити, чи не має та наркотиків. Суддя Рут прокоментувала роботу колег-чоловіків: вони не можуть уповні оцінити ефект від того обшуку з роздягання і його наслідки, адже вони ніколи не були 13-річною дівчинкою. Це страшенно показова для Ґінзбурґ історія, позаяк вона завжди і всюди наголошувала – професіоналізм суддів, їхня безпристрасність базується зокрема і на безпосередньо пережитому досвіді.
Читайте також: Школяркам Південної Кореї скасували правило «білої білизни»
От би була книжка, де Суддя Рут сама розкаже, як то воно було бути 13-річною дівчинкою, 25-річною юристкою з двома малими дітьми і браком довіри в середовищі, 80-річною Верховною Суддею! Така книжка є, майже така. «Моїми словами» вийшла 2016 року і тут же потрапила у списки бестселерів.
«Моїми словами» – автобіографія Судді Ґінзбурґ, але написана у дещо незвичний спосіб. Спочатку це видання мало б супроводжувати її офіційну авторизовану біографію в якості такого собі інформаційно-розважального додатку. Але з біографією авторки (Мері Гартнетт та Венді В. Вільямз) забарилися і «Моїми словами» вийшла першою. Це збірник дуже різних текстів, написаних і проголошених самою Ґінзбурґ. Від колонок у шкільній газеті з 1940-х до Медісонівської лекції 1993 року про права людини і здійснення правосуддя, що уже встигла стати легендарною. До цих текстів додано розлогі коментарі, які висвітлюють той чи інший період біографії авторки.
От, скажімо, замість того, щоби довго розказувати, як формувався світогляд юної Рут, нам дають змогу почитати дві її колонки – до шкільної газети і до вісника єврейського центру другої половини 1940-х. У першій авторка розмірковує про комісію ООН і правозахист, в другій – про впливи релігійних спільнот після Голокосту. Коментарі й самі тексти при цьому апелюють до двох жіночих постатей.
Читайте також: Годі здригатися: про Далю Грибаускайте та блискавичні реакції
Одна – це Елеонор Рузвельт, перша голова комісії ООН з прав людини, друга – Девора, біблійна воїтелька і суддя. І так складається багаторівнева картина: дівчина спостерігає за історичними змінами у світі після Другої світової і шукає собі особистих взірців в жіночій історії. І розказує нам цю історію начебто сама та юна дівчина, котра ще не знає, якою впливовою жінкою стане.
У книжці є кілька тематичних розділів, але важать два – присвяти і лекції. У лекціях Суддя Рут пояснює специфіку своєї роботи, аналізує справи, за якими відома (авторка милосердна, ці тексти зрозуміють і не юристи). У присвятах вона вшановує тих людей, хто торував їй шлях.
«Моїми словами» не містить ніц провокативного, тим більше сповідального. Свою історію Рут розказує через омажі судді Сандри чи Белві Локвуд.
До історії Белві Локвуд Рут Ґінзбурґ звертається знову і знову. Локвуд була першою жінкою, яка отримала право виступати у Верховному Судді. І це не було легко. Далі більше: 1884-го і 1888-го вона висувала свою кандидатури на пост президента. На розсудливі коментарі, що жінка не має шансу стати президенткою США, Локвуд відповідала: «Так, не має шансів, але вони мусять знати, що жінка має таку можливість, вони мусять нас побачити!».
Ганна Улюра, для Жінки: 50%
