Головна Статті Стілець для депутатки: в Івано-Франківській облраді говорять не про гендерні квоти, а про відповідальність

Стілець для депутатки: в Івано-Франківській облраді говорять не про гендерні квоти, а про відповідальність

0
1,210

В обласній раді Івано-Франківська сьомого скликання працює 84 депутати. На Прикарпатті без депутаток в раді ніколи не обходилося. Та було по-різному. Першого скликання (1990 – 1994 роки), їх увійшло аж 12, а вже наступного скликання – лише одна.

Минулого скликання за чисельності у 114 депутатів, жінок було лише вісім. Після виборів 2015 року інтереси мешканців у обласній раді представляють 11 депутаток, що становить 13% депутатського складу.

Хто ці 13% і яка їхня роль в житті області?

Найчисельніша фракція в Івано-Франківській облраді – «БПП «Солідарність». Серед 23 представників партії Галина Карп – єдина жінка. У раді вона працює в комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та податків.

Галина Карп має значний досвід і користується авторитетом серед колег. Але водночас, за підрахунком громадського руху «Чесно», Галина Карп увійшла до числа тих, що пропустив понад 50% засідань постійних робочих комісій чи засідань обласної ради – 33 з 52.

У 2016-2018 роках вона працювала заступницею Міністра енергетики та вугільної промисловості України. До того була директоркою департаменту фінансів у Івано-Франківській ОДА.

У фракції ВО «Батьківщина» з-поміж 18 колег Орися Книшук теж єдина жінка-депутат. Вона працює у постійній комісії облради з питань захисту прав людини, законності, правопорядку, атикорупційної політики, люстрації та очищення влади.

Окрім депутатської діяльності, Книшук очолює Асоціацію фермерів Коломийщини та фермерське господарство «Прометей», є співвласницею ще одного – «Прут-Генетик». Це родинний бізнес, який разом з чоловіком вони ведуть у Коломийському і Снятинському районах.

У фракції ВО «Свобода» 16 депутатів. Наталя Чаплинська – єдина серед депутаток, яка очолила депутатську комісію та увійшла до президії облради. Коли постала потреба утворити комісію з питань захисту прав учасників і ветеранів АТО на Сході України та їх сімей, Наталі Чаплинській запропонували її очолити – як активній волонтерці, психологині та очільниці центру психологічної реабілітації.

Наталя Чаплинська та Оксана Тебешевська. Фото galka.if.ua

«Для мене громадська чи політична діяльність абсолютно не пов’язана зі статтю, – говорить Наталя Чаплинська. – Я у чоловіків багато чому вчуся і не збираюся бути політиком у спідниці. Жінка у політиці має залишатися жінкою і пропагувати важливі жіночі питання, змінювати статус жінки у суспільстві. Це основне. Нині печатка все ще у чоловіка і остаточне рішення приймає чоловік. Тому хочеться, аби жінки активніше включалися в життя суспільства і вносили зміни».

Каже, ще у 2001 році вперше потрапила на професійне навчання «Чоловіки і жінки в політиці» про те, як розвивати жінку в політиці, активність жінок: «Розвивала інших жінок і дорозвивалася сама».

Наталя Чаплинська говорить, що коли запропонували піти у депутати, то певні сумніви були, але вирішила спробувати.

«В обласній раді я відчуваю підтримку і навіть якщо помилюся, знаю, що мені підкажуть. Усі подані мною ініціативи були підтримані. Хоча насправді я очікувала іншого і був острах, що буде упередження щодо мене. Таких речей я не відчуваю…», –говорить Чаплинська.

Також вона вважає, що справа не у фаховості жінок, а в їхньому небажанні брати на себе відповідальність.

«У нас багато фахових жінок. Але вони думають, що хтось за них буде щось вирішувати. І, звісно ж, вирішать. Наприклад, зроблять потрібний стілець. Але зроблять для чоловіка. А стілець для жінки так і не зроблять. Ви колись звертали увагу, що в усіх установах, в тому числі в адміністрації, письмові столи та крісла орієнтовані на чоловіків. Вони – вищі, навіть сидіти не завжди зручно… Це така метафора, але я хочу, щоб того зручного стільця  запропонувала жінка, а зробити його може і чоловік. Головне, аби він став зручний і жінці», – переконана Наталя Чаплинська.

Ще дві представниці ВО «Свобода» у раді – вчителька, громадська діячка Оксана Тебешевська та філологиня Наталя Щербій. Оксана Тебешевська працює в постійній комісії облради з питань екології та раціонального природокористування. Бере активну участь в конференціях, презентаціях книжок, святах, турнірах. Очолює Калуську районну організацію «Свободи», вчителює у селі Голинь і є заступницею голови Калуського товариства «Просвіта».

Наталя Щербій – філологиня, викладачка Прикарпатського національного університету. Щербій працює у комісії з питань європейської інтеграції, міжнародного співробітництва, інвестицій та розвитку туризму. Увійшла до складу облради у вересні 2017 року на місце Василя Скрипничука, який склав депутатські повноваження.

До фракції об’єднання патріотів «Укроп» увійшло 11 депутатів. Серед них – жодної жінки. А от поміж сімома представниками фракції «Об’єднання «Самопоміч» в облраді – три депутатки.

Оксана Кисилиця – депутатка від Тлумацького району, секретарка постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики. Працює завідувачкою гінекологічним відділенням Тлумацької центральної районної лікарні.

Інна Оробець – коломийська пауерліфтерка, яка понад 25 років успішно виступає у складі збірної України, почесна мешканка Коломиї. Оробець працює тренеркою – викладачкою з пауерліфтингу в спорткомплексі «Локомотив» у Коломиї. В облраді активно відстоює питання спорту, увійшла до постійної комісії з питань гуманітарної політики та свободи слова.

Оксана Мельниченко з Косівщини увійшла до постійної комісії облради з питань бюджету, фінансів та податків. Є фахівчинею з питань фінансів, роботи казначейства чи фіскальної служби. У 2017 році очолила Коломийську об’єднану податкову інспекцію. Раніше займала посаду першого заступника Державної податкової служби в Косівському районі.

Оксана Мельниченко. Фото galka.if.ua

Оробець і Мельниченко, як і Галина Карп, потрапили до рейтингу депутатів, що не сумлінно відвідують комісії чи сесійні засідання ради. У 2016 році Оробець пропустила 25 з 27 засідань, а Мельниченко – 35 з 48.

Найбільше депутаток у фракції «Волі» – чотири з шести представників партії: Ольга Галабала, Марія Рудик, Ольга Федишина і Галина Макота.

Львів’янка Ольга Галабала була заступницею голови облради. Втім, її повноваження припинили достроково – «за» проголосували 52 депутати з 73-х присутніх.

Ольга Галабала та Ольга Федишина

Питання про звільнення Ольги Галабали ініціювали фракції «Самопомочі» та БПП начебто через деструктивну роботу. Однак позиція Галабали інша – каже, що як заступниця почала вивчати використання екологічних коштів, руслорегулювальні роботи та іншу фінансову документацію для подачі в Антикорупційне бюро. За її словами, її звільнили, щоб припинити цю роботу. Новим заступником голови обрали депутата від фракції БПП «Солідарність» Сергія Басараба.

Нині Галабала працює у постійній комісії обласної ради з питань регіональної політики, децентралізації та розвитку місцевого самоврядування. Входить до рейтингу молодих жінок-підприємців за версією українського Forbes. З березня 2014 року – співзасновниця та співкоординаторка «Реанімаційного пакету реформ».

Марія Рудик – директорка навчально-методичного кабінету професійно-технічної освіти в Івано-Франківській області, поетеса. Увійшла до комісії з питань гуманітарної політики та свободи слова. Велику увагу приділяє розвитку медицини та освіти на Богородчанщині, звідки вона родом.

Юристка Ольга Федишина працює у Києві помічницею депутата Юрія Дерев’янка. В обласній раді – у постійній комісії облради з питань розвитку промисловості, будівництва, архітектури, дорожнього та житлово-комунального господарства. Каже, на власні очі бачила несправедливість у сесійній залі до своїх колег саме через стать.

«Я була свідком негарної ситуації щодо Марії Рудик та Олі Галабали, – говорить Федишина. – Чоловіки дозволяли собі публічно на сесії у мікрофон образливі вислови. Думаю, в бік чоловіка ніхто б не дозволив собі таких реплік – дістав би в обличчя. Була ситуація, коли вона подавала на голосування депутатський запит, почали ставити на голосування поправки на зміну до назви, до формулювань. І це був суто персональний момент – я такого в житті не бачила. Звісно, чоловіки, які так себе поводили, не акцентували на тому, що вона жінка. Але це було відчутно. Ніхто – ні в статусі посадової особи, ні просто чоловіка, не має ображати депутата просто через те, що вона жінка. Я за повну рівність».

Ще одна депутатка від «Волі» – Галина Макота з Болехова. З 2017 року працює в Управлінні міжнародного співробітництва – очолює відділ європейської інтеграції та міжнародної технічної допомоги Івано-Франківської ОДА. До того була провідним фахівцем Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. В облраді увійшла до комісії з питань бюджету, фінансів та податків.

Голова обласної ради Олександр Сич каже, що цілком задоволений роботою кожної з жінок-депутатів: «У нас їх небагато, але й немало порівняно з іншими радами».

З пам’яті перераховує депутаток і називає сильні риси кожної.

«На всеукраїнському рівні депутати повинні приймати закони, а на регіональному – розумні рішення. І щоб їх приймати, треба мати знання, професійний і життевий досвід. З точки зору цих критеріїв не має значення – жінка чи чоловік. Головне, аби були фахівцями і вболівали за своїх виборців і за Прикарпаття», – говорить Сич.

Також він каже, що хотів би, щоб жінок у раді було більше, але водночас він є противником квотування.

«Депутатів потрібно обирати не за квотами, а за здібностями. Демократія, це процес вільний – обирати треба кращих. Можливо, в суспільстві є проблеми, які не дають жінкам себе проявляти – то це й треба виправляти, а не нав’язувати адміністративно», – переконаний Олександр Сич.

Ольга Суровська, для 50%

Більше публікацій
Більше публікацій Леся Ганжа
Більше публікацій Статті