Учасники й учасниці акції зібралися біля Верховної Ради 6 вересня. Основні гасла, які звучали «Жінкам владу, жінок – в Раду», «Разом і до кінця», «Героїням слава!», а коли співали український гімн, то замість «і докажем, що ми, браття, козацького роду», тут співали «і докажем, що ми, сестри, козацького роду».
«Якщо у проекті Виборчого кодексу закладено квоту 30%, то чи логічно збиратися з вимогою про 50-відосткову квоту?», – дещо провокативно поцікавилися «50%» в учасниць акції.
«Вимагай більшого», – відповідали нам учасниці мітингу.
Марія Матяшова, журналістка, теж висловила сумніви щодо паритетного квотування:
«Я маю сумніви, що квота запрацює відпочатку. Я не впевнена, що є аж так багато жінок, що прямо сьогодні готові йти у владу в такій кількості, щоб квота 50% була не штучно заповненою. Тобто моя думка є такою: я впевнена, що квота потрібна, але квота 50% мені видається завеликою».
Ніна Потарська, активістка, соціологиня, ГО «Міжнародна ліга жінок за мир і свободу», вважає, що вимога 50% жінок у парламенті – навіть занижена, бо жінки становлять 51% населення України.
«Для того, щоб парламент приймав закони з огляду на проблеми людей, то усі верстви населення мають бути представлені пропорційно», – переконана Ніна.
Вона перелічує – це стосується не тільки жінок, а й молоді, людей з інвалідністю тощо.
До того ж, на думку Потарської, пропорційне представництво має враховувати і майновий статус депутатів, оскільки не можуть олігархи і багаті люди представляти у вищому законодавчому органі інтереси людей з середнім чи низьким доходом, адже ці інтереси їм здебільшого незрозумілі.
Ірина Головатенко, учасниця внутрішньопартійних праймеріз УКРОП, впевнена, що жіноча хвиля в політиці набирає значних обертів. І що саме цьому процесу нині потрібна законодавча підтримка: «Країна вимагає змін, а наші жінки готові стати поруч з чоловіками, щоб змінювати країну». Тому 50% – це, на її думку, цілком логічна вимога.
Журналістка сайту «Центр інформації про права людини» Ірина Виртосу прийшла на мітинг «Жінкам владу!» зі своєю Владою. Її Владі 9 місяців.
«Ми прийшли підтримати квотування жінок у Виборчому кодексі. Це зараз актуально і необхідно», – прокоментувала Ірина.
Водночас вона наголосила, що сподівається, коли покоління її дочки йтиме у владу, то потреби у квотуванні не буде, а рівність буде справжньою, такою, що її непотрібно буде штучно підпирати квотами.
«Квоти – це спосіб досягнути цілі, але не сама ціль», – вважає Ірина.
– Ось наша майбутня влада! – пожартувала Лариса Кобелянська, координаторка громадської ради з гендерних питань МФО «Рівні можливості» Верховної Ради України.
– Якщо вона захоче, – відповіла за дочку Ірина Виртосу.
Ірина Виртосу, Влада та Лариса Кобелянська
– Але різниця в тому, – продовжила свою думку Лариса Кобелянська, – що ми тут аби вона мала реальний вибір – чи обирати жіноче лідерство, чи професійну і творчу реалізацію, чи реалізацію у сім’ї, чи і те, і те, і те. І щоб цей вибір регламентували її власні бажання і потреби, а не традиційні ролі нав’язані суспільством.
«Нам ще потрібно, щоб жінки бачили в інших подруг, а не конкуренток. Щоб не було такого: хай чоловік краще керує, а вона йде колихати дітей… Якщо ми не підтримаємо одна одну, то навіть квота може виявитися марною – що 30%, що 50%», – ділилася з нами сумнівами Світлана Жимолостнова, голова профспілки підприємців, Чернігів.
… А тим часом поруч з цією акцією, відбувалася інша. Її учасники, троє чоловіків, досить жваво обговорювали те, що відбувалося на акції «Жінкам владу, жінок – у Раду!».
– Та вон, малолетка держит плакат, ничьо так
– Ага, з пивом після баньки покатить…
– Жінка – хазяйка, вона має дома на кухні буть…
– Ще прийдуть в коротких юбках на засідання, і які ж тоді думки в голову полізуть?
«Чи є в нас стереотипи, гендерне насильство?! Хіба після таких діалогів це не риторичне питання?», – обурилася Анастасія Яновицька, старша координаторка програми «Жінки-лідерки» НДІ.
Вона хотіла подискутувати з чоловіками, проте діалогу не склалося.
І це теж діагностично: порозуміння поки немає, але й виголошувати свої вимоги і гасла жінкам вже ніхто не може завадити.
Леся Ганжа, 50%
Фото Ксеня Ганжа