Home Відео Як ейфорія від 40% гендерної квоти розбилась об реальність

Як ейфорія від 40% гендерної квоти розбилась об реальність

Під час дискусії «Не здавай мандат: історія боротьби за депутатство» депутатки і експертки обговорювали реалії дотримання гендерної квоти політичними партіями під час місцевих виборів. Героїні розповіли, наскільки складно не тільки отримати, а й утримати мандат, якщо ти жінка.  А експертки наголосили, що нинішня ейфорія про 40% гендерну квоту у списках розбилась об практику — адже квота, прописана у новому Виборчому кодексі, стосується лише формування списку на момент реєстрації. А далі – усе на розсуд партій, а розсуд у партій – різний. 

Замість мене завели бізнесмена, який мав більше ресурсів для партії 

Юлія Костенко виграла місцеві вибори в 2015 році з партією «Свобода» на Полтавщині. Вона пройшла одразу в три ради, але обрала обласну. Однак пропрацювати змогла лишень рік. Опісля її «попросили» скласти мандат на користь колеги. Вона два роки не могла говорити про те, що сталось. Однак зараз відкрито розповідає про те, як її змусили піти з Полтавської обласної ради. 

— Після Майдану мені запропонували стати секретарем партійної міської організації, потім, коли керівник пішов на війну, я заміняла його на посаді, — пригадує Юлія. — Вони побачили, що я дієва, цікава. В 2015 році я пішла на вибори, вони були складні, мені випав складний округ, тим не менш партія отримала підтримку – і я пройшла у всі три ради. Обрала обласну. 

Як розповідає Юлія, рішення керівництва партії, яке складалось з чоловіків, полягало в тому що всі мають навчатись — буцімто рік побула в раді, повчилася і пішла. Як аргументували у партії: щоб у всіх був шанс. Але чомусь іти пропонували лишень жінкам. 

— Через рік пішла одна жінка. А потім мені сказали. Незважаючи на мої здобутки, я зробила величезний шмат роботи — медицина, соціальна допомога. Я прописала цілий пакет, як мають відбуватись конкурси на посади керівників комунальних закладів. Але через рік в раду на моє місце завели бізнесмена, фермера. Треба було завести чоловіка. Він мав більше ресурсів, — розповіла Юлія під час дискусії.  

Вона не могла ослухатися: таким був наказ партії. Їй виплатили моральну компенсацію, запропонували посаду помічниці народного депутата на громадських засадах й секретаря облорганізації партії. Однак ставлення керівництва партії, яке вона потрактувала як зневагу, змусило її покинути партію.  

Читайте також: #Ябалотуюся2020: Жінки досягнуть успіху тоді, коли будуть підтримувати одна одну

—  Ніхто не вірив, але я пішла. В нікуди. Мене навіть не хотіли брати потім на роботу. Я навіть в політику йти боялась, бо насправді той досвід був дуже болісний. Ти, як жінка, маєш обслуговувати. І не маєш претендувати на керівні ролі. Тільки якщо вже нікого нема — виконуй обов’язки керівника. Це повне знецінення особистості, досягнень. Я була деморалізована. Мені здавалось, що я зробила достатньо багато роботи, щоб мене не прибирати. Те, що я не вкладаю гроші в партію, не значить, що я не вкладаю туди ресурси й не впливаю на її рейтинг,  – поділилася Юлія Костенко своєю історією з учасниками й учасницями дискусії.

Зараз вона продовжує політичну кар’єру й балотується на місцевих виборах, але уже від іншої політсили. 

Візьми гроші і купи собі плаття 

Юлія Єременко мала зайти в Херсонську міську раду по списку Радикальної партії – після смерті чинного депутата якраз їй по списку належало посісти його місце. Проте партія виступила проти. Майже два роки їй довелось боротись за своє депутатство, і лишень в липні 2020 року вона отримала посвідчення депутатки міської ради. 

— Спершу до мене приїхало керівництво партосередку, розповіли про ситуацію і проконсультували щодо термінів подання документів. Але потім приїхали наступні за черговістю депутати, щоб домовитись. Вони хотіли, щоб я написала відмову. Я сказала, що в мене є плани, з якими я йшла на вибори, виборці за мене голосували. Чому я маю відмовлятись? І сказала, що продавати свій мандат я не збираюсь. Мені не потрібні кошти. Я йду працювати для громади, я також вважаю, що достойна займати депутатське крісло. Тоді інший з кандидатів, який був наступний за черговістю, сказав: «Краще б ти взяла гроші і купила собі плаття». Це такий болючий дуже момент був. Я вважаю, що жінки теж здатні працювати, заробляти гроші. І мені ті плаття не потрібні, – розповіла Юлія Єременко під час дискусії.

Дивіться також: Кампанія #НеЦінаПолітики: як допомогти тим, хто наважився говорити?

Розпочавшись з образ, її шлях до депутатства проліг через усі перепони. Так, півтора роки не могла зібратись територіальна виборча комісія, щоб її зареєструвати. Довелось іти в суди, шукати допомогу і підтримку на юридичний супровід, навчатися писати звернення і залучати журналістів. Однак лиш після зміни парламенту й ЦВК, заручившись підтримкою авторитетного народного депутата, вдалось зрушити справу: 9 липня 2020 року вона отримала мандат. 

Недостатньо записати в законі гендерну квоту, треба її гарантувати 

«Недостатньо запровадити гендерні квоти. Хоча це надзвичайно важливо. Але має бути наступний крок — це гарантування таких прав», — з такою тезою виступила Христина Кіт, голова Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем», адвокатка. 

Випадки порушення прав політикинь: 

приниження через соціальні мережі — 62% 

психологічне насильство — 59% 

сексизм — 59% 

словесні образи — 58% 

сексуальні домагання — 47%. 

За даними дослідження, проведеного громадською організацією «Ла Страда-Україна» на запрошення Багатопартійного офісу Вестмінстерської фундації за демократію (WFD). Дослідження охоплює період з 2010 року по 2018 рік.

Христина Кіт зазначила, що у випадку сексизму можна звертатись до суду, зокрема щодо захисту честі, гідності і ділової репутації, адже практика така є, головне — зберігати докази. Можна звертатись до поліції, щоб та складала адмінпротокол.  

— Є випадки, коли жінок переслідували, зокрема в інтернеті, щоб вони склали мандат. Палили машини.  Були кандидатки, машинам яких пробивали колеса, щоб вона не брала участь у виборах. Такі переслідування караються законом. У нас передбачена відповідальність за насильство за ознакою статі. Окрім того, є і перешкоджання здійсненню виборчого права. В такому випадку треба йти в поліцію, — порадила Христина.

Вона переконана, що боротьба буде дієвою, якщо це буде не одна заява, а коли жінки звертатимуться у кожному випадку тиску, залякування, сексизму тощо. Тоді будуть зміни через формування судової практики. 

Що робити, якщо партія тисне і вимагає скласти мандат? 

Христина Кіт радить звернутись до юристів і розповісти про свою історію, щоб була фахова юридична позиція. Треба зрозуміти, чи це внутрішньопартійний тиск, чи це погрози, чи тиск всередині партії — від цього залежить чи це звернення до суду, чи до поліції за ознакою насильства за ознакою статі чи інше. 

Гаряча лінія системи безоплатної правової допомоги 0800213103 

Гендерна квота у списках не дасть 40% у радах 

Таку гіпотезу висловила Віта Думанська, координаторка Руху «Чесно», яка представила дослідження щодо перших п’ятірок партій до Київської міської ради та прогноз щодо гендерного представництва з огляду на рейтинги партій. 

«Чесно» підрахував, що по округах партії візьмуть 1-2 мандати здебільшого (окрім найрейтинговішої). Якщо в середньому розподілити по округах і з огляду на те, як розподілені жінки в списку, в раду пройде від партій не більше 20% жінок. 

— Ми порахували дані по тому, як кандидатки розмістились ув перших п’ятірках на округах на виборах до Київської міської ради. Так, деякі партії рівномірно розподілили жінок у п’ятірках, а дехто демонстративно ставить жінок на останні позиції. Мовляв, законодавець змусив мати двох представників однієї статі з 5 – тож маєте. Моя думка: ці партії не сприймають жінок як повноцінних учасниць політичного процесу, — коментує Віта Думанська.

Для суду недотримання квоти — нормально сприймати як технічну помилку, а не порушення права жінок на виборах

Про судову перспективу справ, пов’язаних з недотримання гендерної квоти розповіла Ольга Коцюруба, старша радниця з правових питань громадянської мережі «Опора»

На думку Ольги, тенденції не обнадійливі. Зокрема, у судах Одещини, за її словами,  неправильно розуміють закон щодо гендерної квоти: 

— По Одещині є десь 5 рішень, де суди трактують недотримання гендерної квоти як технічну помилку. Лише в одному випадку апеляційний суд сказав, що ми не можемо трактувати переміщення особи з однієї позиції на іншу як технічну помилку в оформленні документів.

Ольга наголосила, що те, що суд трактує недотримання квоти як технічну помилку, а не порушення права жінок на виборах — це вже показово. 

— Про такі випадки треба розповідати, наголошувати на  партійній культурі. Адже чим менший ступінь партійної демократії має партія, тим більше вона має проблем із фінансуванням. Партія керується тим, що хоче залучити кошти від магната, відкупитись від жінки. Сама можливість такого провокує подібні ситуації. Тут треба дбати про партійну культуру, внутрішньо-партійну демократію, партійні процедури.  

Експертки погодились, що багато у випадку тиску на жінок здавати мандат чи недопущення її до ради залежить від внутрішньо партійної культури. Варто працювати з керівництвом політичних партій, в статутних документах, програмах мають бути прописані норми, цінності, принципи, які забороняють тиск, переслідування, сексизм та інші утиски. Також учасниці дискусії запропонували провести гендерний аналіз статутів партій  та прийняти гендерно-орієнтовані програми партій. Це мають ініціювати, зокрема, й авторитетні жінки-лідерки, які є членкинями партій. Бо застосування гендерної квоти — це сигнал для виборців та виборчинь звернути увагу на партію, наскільки для неї є важливими цінності, які вона ж сама бере на прапори. Чи гендерна рівність для неї лише передвиборчий піар. 

Надія Вірна, для 50%

Більше публікацій
Більше публікацій Надія Бабинська-Вірна
Більше публікацій Відео