Головна Статті Як кліматична (не)справедливість пов’язана з гендерною (не)рівністю

Як кліматична (не)справедливість пов’язана з гендерною (не)рівністю

4
761
Діана Попфалуші.
Діана Попфалуші.

Лише 28 країн у світі декларують рівні права на володіння землею жінками та чоловіками. В той же час, 75 % постраждалих від стихійних лих — це жінки і діти. Як пов’язані між собою бідність і стихія, як впливає зміна клімату на жінок і чоловіків, та що з цим можна робити — розповіла екоактивістка, аналітикиня, співавторка екологічного подкасту «Пояснизаеко» Діана Попфалуші

Що таке кліматична (не) справедливість 

Кліматична справедливість — це термін, який використовують для обрамлення зміни клімату, як етичної та політичної проблеми, а не просто проблеми природоохоронного чи фізичного характеру. 

За словами Діани Попфалуші, тут радше підійшов би термін несправедливість. Адже насправді категорії людей, які найменше відповідальні за зміну клімату, найбільше страждають від безпосередніх негативних наслідків цих процесів.

«Коли ми говоримо про початок активних змін, про промислову революцію, про розвиток підприємств,  то найчастіше бачимо такі країни, як США, Європейський Союз, пізніше Китай доєднався. Це країни, які розвинули свою економіку, але й найбільше спровокували зміну клімату, — розповідає Діана Попфалуші. — А є розвиткові країни, які далі продовжують свій рух (Середня і Південна Азія, країни Латинської Америки). Але через географічне розташування, найчастіше саме вони якраз і піддаються впливу стихій. У них більше посух, підтоплень, спостерігається кліматична міграція. Хоча  вони глобально такої великої кількості викидів не спричиняли, і саме тому до цих країн застосовується безпосередньо поняття кліматичної справедливості або несправедливості».

У бідних країнах від стихії частіше страждають жінки та діти

Стихійні лиха трапляються в різних країнах. Природа не запитує про рівень економічного розвитку в тій чи іншій стороні світу. Однак ступінь розвитку держави впливає на те, хто від цього лиха більше постраждає. 

За словами Діани Попфалуші у країнах, що розвиваються, 75% жінок і дітей страждають від стихійних лих, оскільки не мають достатньої інформації про те, що робити, як діяти, де знаходяться найближчі шелтери. Зазвичай саме жінки відповідальні за життя дітей. Не маючи достатньої інформації, вони не можуть захистити ані себе, ані свою родину. 

Читайте також: Роль жінок у зеленому післявоєнному відновленні України

У той же час, у розвинутих країнах частіше страждають чоловіки, бо вони часто під час стихійного лиха перебувають в автомобілях, або щось перевозять. Тобто жінки страждають через те, що навіть не мають інформації, а чоловіки — від того, що мають матеріальні блага. 

Бідні верстви населення частіше страждають від зміни клімату ще й тому, що живуть зазвичай на околицях міст. Їм довше добиратися на роботу, і наприклад, в умовах спеки, люди частіше можуть отримати тепловий удар. У разі стихійного лиха, будівлі бідних людей зазнають значніших руйнувань, бо зроблені з менш якісних матеріалів, і люди, не маючи коштів, не можуть швидко відновити їх. Тому з’являються такі категорії, як кліматичні мігранти. 

Гендерно обумовлене насильство

Лише 28 країн у світі визнають рівне право на володіння землею жінками і чоловіками. Не маючи доступу до ресурсів, жінки живуть значно бідніше. Згідно з дослідженням, саме жінки є найбільш економічно вразливими. Не маючи ресурсів, вони нерідко змушені потерпати від психологічного та фізичного насильства.

За даними дослідження, що проводилося в США, впродовж півроку після урагану Катріна в 2005 році рівень психологічного насильства щодо жінок зріс на 35%, фізичного — на 98%. 

Стихійні лиха збільшують кількість шлюбів між неповнолітніми, оскільки родини, що втратили своє майно, хочуть таким чином долучитися до ресурсів іншої людини, яка їх має. 

За словами Діани Попфалуші, у країнах Середньої та Центральної Азії під час економічної кризи 2008-2012 років на 35% зросла кількість шлюбів, у яких дівчатам не було й 15 років. 

Стихійні лиха і менструація

У країнах, які страждають від стихійних лих (як то землетруси, чи повені), часто виникає дефіцит засобів гігієни. Зокрема й через те, що рішення про забезпечення часто приймають без участі жінок.  

«Лише невелика кількість аптечок на випадок стихійного лиха містять засоби менструальної гігієни. Тому жінки використовують підручні засоби, тканину, шкарпетки, не завжди чисті і стерильні. Як наслідок —  виникають інфекційні захворювання, проблеми з репродуктивною системою», — розповідає Діана Попфалуші. 

У деяких країнах, наприклад, африканського континенту, дівчата не можуть відвідувати школу через відсутність засобів гігієни. Відповідно, не маючи шкільної освіти, не можуть вступити до навчального закладу, здобути професію і бути затребуваними на ринку праці, брати участь у політичних чи законотворчих процесах і впливати на зміни в громаді чи країні. Їхні голоси не враховуються, і тому нічого не змінюється. 

Одним із пропонованих рішень в контексті перетину гендерної та екологічної тематики є багаторазові засоби менструальної гігієни. Наприклад, менструальна чаша.

«Є дослідження, що в країнах Африки жінкам запропонували користуватися менструальними чашами, і це підвищило кількість  дівчат, які змогли ходити до школи», — говорить екоактивістка.

Виявляється, що в Україні теж не все добре з доступом до засобів гігієни. 

«Кілька років тому «Аlways» опублікувало дані опитування, що в Україні кожна п’ята дівчина або жінка не має доступу до засобів менструальної гігієни на регулярній основі. Для мене це було абсолютним відкриттям. Коли я була підліткою, мені мама купувала засоби гігієни. Зараз я купую їх собі сама, і все окей. А тут читаєш статистику інших країн і дивуєшся. А потім виявляється, що і в Україні теж є ця проблема», — ділиться аналітикиня. 

Відсутність жінок на рівні ухвалення рішень призводить навіть до курйозів. 

«Ми тут можемо згадати навіть такий трагікомічний випадок, коли нещодавно американська космонавтка полетіла в космос на три чи на п’ять днів, а їй дали 100 тампонів. Тобто є аж таке нерозуміння ситуації», — розповідає Діана.

Діана Попфалуші.
Діана Попфалуші.

Як це змінювати

Ми не можемо зупинити зміну клімату, але змушені робити щось аби полегшити життя в нових умовах:  

«Ми мусимо адаптуватися до тих реалій, у яких живемо, і робити щось, аби пом’якшити вплив зміни клімату, — говорить Діана Попфалуші. — Наприклад, в місті є острів тепла. Що ми робимо? Ми можемо насаджувати дерева і кущі, щоб пом’якшити цей вплив. так само можемо ставити питні фонтанчики, щоб забезпечити доступ до води. Це дуже прості рішення для міста, які допомагають нам почуватися більш комфортно».

Дуже важливо ухвалювати важливі рішення за участю всіх верств населення, яких ці рішення стосуються. 

Читайте також: У Швейцарії жінки звернулися до Євросуду з прав людини через зміни клімату

«Якщо, наприклад, перелік засобів для аптечки на випадок стихійного лиха формується чоловіками, зрозуміло що вони не включають засоби гігієни, тому що вони чоловікам просто не потрібні, і вони про це не думають. Залучати до обговорень можна не тільки жінок, а й дівчат, бо підлітки — це такий прошарок нашого суспільства, який дуже часто випускають із поля зору. Але насправді це дуже круті молоді люди, які можуть дати цінний поштовх. Так само до проектування потрібно залучати експертів/експерток або безпосередньо людей із інвалідністю, які можуть показати, які є переваги/недоліки, що потрібно змінити, що додати, відняти, як зробити краще», — говорить Діана. 

Часто люди чогось не роблять не тому, що вони погані чи не хочуть цього робити, а тому, що вони не знають і не бачать інших рішень, — вважає Діана Попфалуші. Тому важливе надання економічної підтримки: програми стажування, грантування, надання інформації та знань, програми обмінів. Дуже важливо отримати досвід, аби потім ці знання застосовувати на практиці і рухатися далі. 

Стереотипи завдають шкоди

Важливо впроваджувати юридичні зміни, які б сприяли збільшенню кількості жінок на рівні ухвалення рішень. Як от, наприклад, квотування в Верховній Раді. 

«Я пригадую, що коли ми працювали з коаліціями і аналізували безпековий стан у різних областях, то було таке спостереження, що обласні плани дії на випадок надзвичайних ситуацій не дуже гендерно чутливі, не враховують потреб вразливих категорій, жінок, чоловіків, хлопців, дівчат. Штаби, які відповідно до нормативно-правової бази створюються у випадку надзвичайної ситуації, складаються переважно з чоловіків. У мене є досвід як аналітикині, яка працює з коментуванням законопроєктів, і на обговореннях часто буває таке, що ти бачиш чітку диференціацію: громадські організації переважно представляють жінки, а бізнес — чоловіки». 

Позитивний вплив матиме й відхід від стереотипного сприйняття жінок як гуманітаріїв, а чоловіків — як більш схильних до точних наук. 

«Ще досі прийнято вважати, що жінки мають займатися літературою і творчістю, а чоловіки — працювати там, де математика й економіка. Але немає вже цього. Давно є дослідження, що склад розуму в усіх людей однаковий. Усе залежить від того, як ми будемо свій мозок розвивати та тренувати. І це вже стане результатом того, як ми себе професійно реалізовуємо в тій чи іншій сфері. Тому не варто ставити обмеження на початку руху, а навпаки — треба заохочувати людину шукати здібності, які в неї є, і допомагати їх реалізовувати».

Позитивні кейси змін за участю жінок

Часто саме жінки можуть запропонувати рішення, які будуть позитивними для певної території, але чоловіками не застосовуються. 

Приклад Ліми (Перу)

Перу — країна з гірською місцевістю. Там часто спостерігаються повені, зсуви, селі. 100 жінок об’єдналися, аби на вісімнадцяти тисячах квадратних метрів висадити дерева тара. Ця бобова рослина здавна відома своїми лікувальними властивостями. А також жінки знали, що у дерева міцна коренева система, яка допоможе зміцнити схили і запобігти зсувам.  Так традиційні знання стали в пригоді громаді, а жінки проявили себе як агентки змін. 

Приклад Кіто (Еквадор)

Під час глибокої економічної кризи в 2002 році 48% населення міста жили за межею бідності. Тоді в місті започаткували проєкт партисипативного городництва. Забезпечили доступ жінок до земельних ділянок, допомогли із насінням, надали необхідну інформацію про вирощування. Таким чином жінки, люди з інвалідністю, люди похилого віку отримали змогу вирощувати овочі для власного харчування і навіть могли продати надлишок. 

Приклад Плаценсія (Беліз)

Зміна клімату негативно впливає на коралові рифи. 60% рифів перебувають на межі зникнення. Якщо відбудеться потепління ще на два градуси, то цей показник сягне 99%. Зникнення коралів зменшить кількість риби, якою харчуються місцеві. У 2006 році започаткували громадську організацію, яка почала вживати заходів, щоб зберегти корали. Створили ферму, де вирощують рифи і потім висаджують їх в океан. Працюють на цій фермі жінки та люди з інвалідністю. Більше коралів — більше риби, виловлюванням якої традиційно займаються чоловіки.

«Важливо, щоб люди незалежно від гендеру відчували позитивні наслідки заходів із адаптації, пом’якшення впливу зміни клімату. Слід підвищувати спроможність різних учасників та учасниць суспільства, включати думку і жінок, і чоловіків під час ухвалення рішень і впровадження різних політик для промоції гендерної рівності, надавати доступ до технологій, реагувати на виклики та стихійні лиха, зважаючи на потреби та гендерні особливості», — підсумувала Діана Попфалуші. 

Олена Кущенко,

головна світлина — policyoptions.irpp.org, інші світлини надані героїнею публікації

Більше публікацій
Більше публікацій Олена Кущенко
Більше публікацій Статті