Проведення масштабного фестивалю – це справжній виклик для кожної громади. Потрібно знайти кошти, залучити спонсорів, організувати заходи і, що також важливо, зробити видовище яскравим та цікавим. Паралельно треба залучити по-справжньому вмотивованих людей, яким не шкода часу й сил. Ситуація ускладнюється, якщо все починається із відмови.
Але що більше викликів, то більше бажання їх здолати. У цьому переконана очільниця Новопокровської громади Людмила Муркович. Ми розпитали, як їй вдалося об’єднати людей і провести чудовий фестиваль Unity fest.
Не отримали грант і вирішили діяти самостійно
До того як піти в політику, Людмила Муркович упродовж 15 років працювала вчителькою історії. Але педагогічною освітою справа не закінчилася. Пані Людмила також має ступінь магістра за спеціальностями «державне управління», «право» та «туризм», є кандидаткою наук із державного управління. Крім того, Людмила Муркович — випускниця «Академії жіночого лідерства» від Національного демократичного інституту та «Українського жіночого фонду».
Читайте також: Академія жіночого лідерства: 500 випускниць, 100 проєктів, 48 депутаток
Майже 20 років тому вона вперше обійняла посаду Олександропільської сільської голови, а після місцевих виборів 2020 року – очолила Новопокровську громаду.
«Після виборів це був перший крок до єднання. Виникла потреба познайомити людей із усіх округів, зрозуміти, чим живе кожна територія. Адже раніше це були чотири сільські і одна селищна рада. Кожна мала свій рівень розвитку, свою історію, свої звичаї, традиції, які формувалися протягом багатьох десятиліть, а то – і століть», – говорить Людмила Муркович.
Новопокровська селищна громада – територіальна громада в Дніпровському районі Дніпропетровської області. Адміністративний центр – селище Новопокровка. Населення – 8000 мешканців. Громада утворена 14 серпня 2015 року шляхом об’єднання Новопокровської селищної ради, Мопрівської та Павлівської сільських рад Солонянського району. Згодом до складу громади ввійшли 33 населені пункти (одне селище та 32 села).
Спочатку організатори спробували отримати грант від Українського культурного фонду. Але не вийшло. За словами Людмили Муркович, причиною такої відмови могли стати карантинні обмеження. Бо як не крути, а фестивалі зазвичай збирають чимало людей.
Вирішили діяти самостійно. І згодом вдалося залучити кошти як спонсорів, так і представників громади. Причому зібрали навіть більше грошей, ніж планувалося. Просили в УКФ 500 тисяч гривень, а залучили вдалося 800. Це дало змогу провести влітку масштабний фестиваль. На нього запросили відомих виконавців, акторів, а також усіх талановитих мешканців громади, провели шоу барабанщиків, лазерне і фаєр-шоу.
«Досьє» на кожне село
За задумом Людмили Муркович, цей фестиваль мав сприяти єдності та згуртованості всієї громади. Тому суто фінансовими питаннями справа не обмежувалася.
Очільниця громади зібрала керівників усіх установ та організацій, шкіл, дитячих садків, клубів, бібліотек, комунальних структур, а також депутатів та членів виконкому. Вони створили робочі групи, визначили лідерів та лідерок. І закипіла робота. Долучалися вмотивовані люди, яким була цікава ця ідея – освітяни, культурні діячі й діячки, активісти та активістки. Вони вивчали звичаї та традиції кожного округу, шукали людей, які внесли вагомий внесок у розвиток краю, дізнавалися про таланти та надбання місцевих мешканців. І коли на горизонті вже майорів сам фестиваль, на кожен населений пункт зібрали таке собі «досьє». Люди відшукали чимало цікавих історичних фактів, визначили низку архітектурних об’єктів, вивчили історію кожного села, описали біографії видатних мешканців та розробили туристичні маршрути.
Читайте також: Інтернет у селі: Як жінки Кочубеївської ОТГ опановують «світову павутину»
Дуже багато уваги приділили локальній, місцевій історії. Так, на сцені фестивалю показали спектакль про появу пам’ятника Тарасові Шевченку в Олександрополі. Глядачам розповіли, як історик та етнограф Дмитро Яворницький посприяв появі пам’ятника. Накуштувавшись смаколиків, обрали стравою громади український борщ у виконанні мешканців Павлівського округу. А найкращою стравою, приготованою за старовинним рецептом, став куліш із Багатського округу. Крім того, за підсумками численних майстер-класів низку народних умільців запросили до шкіл очолити гуртки, щоб вони навчали народним ремеслам дітей та молодь.
Фестиваль на шість днів!
Фестиваль тривав упродовж шести днів. Причому кожного дня він перекочовував від одного до іншого села й завершився в Новопокровці. Таким чином усі охочі мали нагоду познайомитися з побутом та звичаями краю, скуштувати автентичних страв, дізнатися про туристичні цікавинки та познайомитися з непересічними і талановитими людьми. Із кожним новим заходом фест набирав обертів і ставав популярнішим. Якщо у перший день зібралося десь до тисячі людей, то шостий день фестивалю відвідали понад дві тисяч осіб.
«Але кількість – це не головне. Мене вразило наскільки талановиті у нас люди, як чудово вони співають, як самостійно організовують танцювальні колективи. А ще вишивають, в’яжуть, роблять ляльки-мотанки, чудові вироби з дерева, металу, випікають смаколики… Причому вони десь тихесенько займалися своїми справами і про них ніхто не знав. Це дійсно душа українського народу, яку ми допомогли розкрити. Але, я вважаю, що десь на відсотків 40-50. Наступного року продовжимо і збільшимо оберти», – запевняє Людмила Муркович.
За її словами, планується, що Іверський округ, який за результатами цьогорічного фестивального конкурсу став кращий туристичним центром, зможе повністю розробити власний туристичний маршрут та нанести його на інтерактивну карту. Також організатори планують упорядкувати всі зібрані історії й видати збірку «Історія звичаїв Новопорковської громади».
«Кожен день фестивалю – це крок назустріч одне одному. Хтось відразу нам повірив, сприйняв як новий етап розвитку. Інші критикували, що це даремна трата часу. Але зрештою фестиваль нікого не залишив байдужим. Незнайомі люди ставали друзями. Ініціативні із захопленням збирали «перлини» свого краю, залучали родичів і знайомих. Хоч і маленькими кроками, проте згуртовуємо громаду. Фестиваль додав нам у цьому впевненості», – підсумувала Людмила Муркович.
Академія жіночого лідерства (АЖЛ) – це ініціатива Національного демократичного інституту міжнародних відносин та Українського жіночого фонду, спрямована на всебічну підтримку жінок-лідерок задля посилення їхньої участі в реформі децентралізації, зокрема в процесах прийняття рішень в громадах.
Проект здійснюється у рамках Програми «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE), що виконується міжнародною організацією Глобал Ком’юнітіз (Global Communities) та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
Національний демократичний інститут міжнародних відносин та Український жіночий фонд є партнерами програми USAID DOBRE.
Юлія Гуш,
