Завершуємо цикл публікацій про депутаток восьмого скликання, яких не буде в новій Верховній Раді.
Підбиваючи підсумки роботи парламенту, рух Чесно нарахував лише 25 найдоброчесніших депутатів. Із них 10 – жінки. Прикро, але з цих десяти депутаток лише одна потрапила до нової Верховної Ради. Це Альона Шкрум. Інші ж політикині балотувалися, але не пройшли. Мова йде про Наталію Новак, Оксану Юринець, Тетяну Острікову, Ірину Подоляк, Анну Романову, Наталію Веселову, Світлану Заліщук, Вікторію Пташник та Оксану Сироїд.
Тетяна Острікова, «Самопоміч». Голова підкомітету з питань митної справи та удосконалення Митного кодексу України Комітету з питань податкової та митної політики. Членкиня постійної делегації України у Парламентській Асамблеї ОБСЄ.
Основна спеціалізація народної депутатки – податкова політика. Також багато займалася такими напрямками, як захист інтересів малого та середнього бізнесу, посилення спроможності місцевих громад, вирішення питань щодо авто з іноземною реєстрацією тощо.
Підтримує гендерну рівність у політиці, виступає за збільшення кількості жінок на державних посадах, обстоює права жінок, була учасницею багатьох форумів, присвячених ролі жінки в політиці та бізнесі. Неодноразово заявляла, що якщо в парламенті буде значно більше жінок, то, на її думку, такий парламент буде більш ефективним.
«У мене пішло більше року на те, щоб розібратись, як працює механізм, як ухвалюються рішення, як треба просувати свої ініціативи і найголовніше – що Україні потрібно саме зараз», – зізналася депутатка.
Балотувалася від «Самопомочі» на парламентських виборах 2019 року (№ 9 у списку).
Ірина Подоляк, «Самопоміч». Була обрана у 116 виборчому окрузі (Львів) як безпартійна (перемогла іншу відому політикиню – Ірину Фаріон). Перша заступниця голови комітету з питань культури і духовності, членкиня МФО «Рівні можливості». Позаштатна радниця Львівського міського голови з гуманітарних питань.
Ініціаторка та співавторка закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який був прийнятий Радою у квітні 2019 року. Закон урегульовує застосування української мови як державної на всій території України в усіх сферах суспільного життя та передбачає скасування ухваленого у 2012 році «мовного закону Ківалова-Колесніченка», а також запровадження нових вимог до засобів масової інформації, кінематографу, книговидання та реклами.
Переконана, що жінки в політиці працюють значно ефективніше, ніж чоловіки.
«Жінкам завжди більше треба. Вони готові брати на себе значно більшу відповідальність, ніж чоловіки – як у практичних речах, так і в громадській роботі» – наголошувала Подоляк.
У 2019 році балотувалася до Верховної Ради за 116 округом від «Самопомочі» як членкиня партії, але не пройшла.
Оксана Продан, БПП. Членкиня Комітету з питань податкової та митної політики та МФО «Рівні можливості». Стала ініціаторкою 45 законопроектів, 10 з яких було прийнято. Серед них ті, які допомогли зберегти спрощену систему оподаткування для малого бізнесу, створити європейську систему регулювання виробництва харчових продуктів, скасувати заборону на продаж домашньої м’ясо-молочної продукції тощо.
Брала участь у конкурсі на посаду голови Державної фіскальної служби України. Попри потужну підтримку її кандидатури, головою ДФС обрали Романа Насірова.
«Ніколи не відчувала себе слабшою чи гіршою за чоловіків. Багато разів, починаючи ще з 2005 року, переконувалася сама та показувала іншим, що головним критерієм успішності є робота. І працювати потрібно багато, системно, цілеспрямовано», – запевняє Продан.
Улітку 2019 року балотувалася у народні депутати в 201 окрузі (Чернівці), однак вирішила знятися із виборчих перегонів. Пояснила це тим, що згідно з соціологічними даними, її земляки вже визначилися із вибором (на окрузі зрештою перемогла представниця партії «Слуга народу» Олена Лис – ред.).
Вікторія Пташник, «Самопоміч». Членкиня Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, МФО «Єврооптимісти» та «Рівні можливості». Також входила до Конституційної комісії та до Ради з питань судової реформи при Президентові України. У 2016 році була співголовою партії «Демократичний Альянс», але у 2017 році вийшла з неї.
Працюючи у Верховній Раді, була зосереджена на реформуванні антимонопольного законодавства. Пташник є ініціаторкою низки законопроектів у цій сфері, а також була авторкою частини Коаліційної угоди, що стосується антимонопольної реформи.
У жовтні 2018 року опинилася в центрі сексистського скандалу. Під час засідання парламентського Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності нардеп Володимир Мисик звернувся до депутатки і заявив, що жінки вносять «велике сум’яття у чоловічий колектив», а «фемінізм не пройде». Інцидент винесли на розгляд Комітету Верховної Ради з питань регламенту. Засідання відбулося в лютому 2019 року, однак Мисик його проігнорував, а жодних вибачень на адресу Пташник так і не пролунало.
«Ця історія для мене є закликом для боротьби за права жінок. Особливо тих, які в свій час вирішили поєднувати роботу жінки-мами зі своєю професійною діяльністю», – заявила депутатка.
У 2019 році вона балотувалася до Верховної Ради по 223 округу (Шевченківський район міста Києва) від партії «Голос» як безпартійна.
Тетяна Ричкова, БПП. На проміжних виборах депутатів Верховної Ради України 17 липня 2016 року балотувалася шляхом самовисування від одномандатного виборчого округу № 27 (Дніпро). Перемогла, набравши 44,57% голосів виборців, і 1 серпня 2016 була зареєстрована народною депутаткою. Членкиня Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції. Кнопкодавка.
У Раді опікувалася питаннями соціального й правового захисту військовослужбовців та їх сімей, забезпеченням рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у Збройних Силах України тощо
Улітку 2019 року балотувалася до парламенту в одномандатному окрузі N27 від «Європейської солідарності», однак програла вибори, поступившись кандидатам від партій «Слуга народу та «Опозиційна платформа – За життя».
«На жаль, ми не завжди адекватно сприймаємо події, які з нами відбуваються. Інколи поразка виявляється великою нагородою за зроблене. Цінуймо те, що маємо, не опускаймо руки, сприймаємо кожну невдачу, як шанс на саморозвиток і на відчинення нових дверей», – написала вона в Фейсбуку після оголошення попередніх результатів виборів.
Анна Романова, «Самопоміч». Секретарка Комітету Верховної Ради з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму. Голова підкомітету з питань розвитку туризму, курортів та рекреаційної діяльності.
Експертка у сферах підвищення конкурентоспроможності територій, брендингу, туризму, місцевого самоврядування. Авторка понад десяти законопроектів, спрямованих на розвиток туристичного потенціалу України.
«На жаль, парламент та уряд цих років забули про важливу індустрію туризму… В цьому скликанні закони про туризм або не виносились для голосування, або їх ставили в ті дні, коли немає достатньої кількості голосів. «Нема політичної доцільності» – так мені відповідали. А лобістів туризму у цій Верховній Раді було мало, одиниці. Проте я пишаюся тим, що змогла переконати багато колег у парламенті та уряді, що туристична індустрія потрібна. Вони стали співавторами моїх законопроектів та запитів», – зауважила Романова.
Надія Савченко, «Батьківщина». Працювала у парламенті з травня 2016 року, після того, як її звільнили з російського ув’язнення. Відмовилася від депутатської недоторканності й закликала всіх інших народних депутатів України, президента та суддів зробити те саме.
Під час перебування в ув’язненні ініціювала прийняття закону, що зараховує засудженим строк попереднього ув’язнення з розрахунку один день у СІЗО за два дні позбавлення волі. Закон був прийнятий 26 листопада 2015 року. Його розкритикували й назвали небезпечним, адже на волю виходило багато ув’язнених, які відразу скоювали нові злочини й знову потрапляли за ґрати. Тому в травні 2017 року Рада проголосувала за скасування «закону Савченко».
Пропустила дуже багато пленарних засідань, оскільки з 2014 по 2016 рік була ув’язненою в Росії, а згодом перебувала в українському СІЗО (її запідозрили в підготовці терористичних актів та держперевороту). За рішенням суду 16 квітня 2019 року була звільнена з-під варти.
Хотіла балотуватися на пост Президента України, однак у лютому 2019 року ЦВК відмовилася реєструвати її кандидаткою.
Натомість улітку 2019 року Савченко балотувалася на виборах до Верховної Ради в окрузі № 51 на Донеччині. Вона набрала 1,2% електоральної підтримки. За неї на двох дільницях проголосувало 8 людей.
Оксана Сироїд, «Самопоміч». Заступниця Голови Верховної Ради України. Перша жінка на цій посаді. Експертка у таких сферах, як конституційна, судова та адміністративна реформи, реформа прокуратури та кримінальної юстиції, права людини (свобода мирних зібрань), статус державної мови та права національних меншин.
У березні 2016 року обурилася, коли голова Державної фіскальної служби України надіслав їй приймальню подарунок – дорогі парфуми Chanel та букет квітів: «Я дуже сподіваюся, що голова Державної фіскальної служби просто не обізнаний про те, яким чином від його імені вітають жінок із 8 Березня. Цю радянську практику подарунків потрібно викорінювати в першу чергу зі свідомості держслужбовців чи, може, навіть із підсвідомості, бо мені невідомо, де саме народжується ідея робити презенти вартістю понад 3000 гривень», – заявила Сироїд.
Вона також переконана, що ставлення до жінки в парламенті визначається тим, якою є ця жінка. І запевняє, що не відчувала дискомфорту чи зверхнього ставлення до себе з боку депутатів-чоловіків.
Улітку 2017 року голодувала разом із соратниками з «Самопомочі» під Адміністрацією Президента, висловлюючи таким чином протест проти тиску на мера Львова через проблеми із вивезенням сміття із міста. На п’ятий день голодування її госпіталізували – у політикині знизився рівень цукру й суттєво впав тиск.
Ірина Сисоєнко, «Самопоміч». Заступниця Голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я. Експертка у таких сферах, як охорона здоров’я, правознавство, захист прав людини.
Навесні 2015 року ініціювала створення робочої групи Координаційної Ради з питань реабілітації воїнів АТО. Також була ініціаторкою створення громадської організації «Координаційний центр допомоги учасникам АТО».
«Мені вдалося разом із колегами відстояти нові закони для системи охорони здоров‘я, і тепер настав час, щоб ці закони були впроваджені. Тож свою роботу в парламенті на цей період я зробила… Останні 5 років мого життя нагадували безкінечний марафон, де не маєш права на помилку або зупинку. Але цей час дав мені неймовірний досвід, знання, силу та головне – знайомство й дружбу з професійними та розумними людьми», – підсумувала депутатка свою діяльність у Раді.
У 2019 році балотувалася до парламенту за списком партії «Сила і честь (№ 8).
Олена Сотник, «Самопоміч». Секретарка Комітету з питань європейської інтеграції, голова підкомітету з питань адаптації українського законодавства до законодавства Євросоюзу та оцінки відповідності законопроектів міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції. Членкиня Бюро жінок-парламентарів у Міжпарламентському союзі.
Є співавторкою низки законопроектів, які отримали позитивні висновки Комісії Ради Європи «За демократію через право» (зокрема, законів «Про судоустрій і статус суддів», «Про засади державної політики у сфері європейської інтеграції», альтернативних проектів «Про валюту» та «Про Вищий антикорупційний суд України»).
У травні 2019 року заявила про вихід із «Самопомочі». Балотувалася до нової Верховної Ради за списком партії «Сила і честь» (№2).
«Знаєте яке питання мені найчастіше ставили журналісти під час цієї кампанії?.. «А чому це ви друга в списку партії?», Після чергового інтерв’ю мене прорвало: скільки можна народ?! Недооцінювати одне одного, не визнавати заслуг інших та у всьому шукати за успішною жінкою чоловіка, який це купив… Це і є базовий стереотип меншовартості, перш за все чоловіків. А нам своє робити – йти вперед, і прокладати шлях іншим талановитим жінкам, у яких можливо трохи менше впевненості та бажання ламати стереотипи», – написала Сотник у Фейсбуку.
Ірина Суслова, «Самопоміч». Голова підкомітету з питань гендерної рівності і недискримінації Комітету Верховної Ради України з питань захисту прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин. Спільно з громадським сектором домагалася ухвалення законопроекту № 6109 про рівність жінок та чоловіків в армії, ініціювала кампанію «Жінка може все!» і змусила МОЗ скасувати наказ №256 про список заборонених професій для жінок, провела парламентські слухання щодо захисту жінок із вразливих соціальних груп, де вперше з трибуни Верховної Ради прозвучали дані про проблеми жінок-ромів, жінок із інвалідністю, жінок-ВПО, ВІЛ-інфікованих та сільських жінок, а також тих, які відбувають покарання.
У вересні 2015 року ініціювала створення робочої групи з напрацювання комплексних змін до законодавства України з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. З-поміж іншого, метою групи була розробка механізмів відповідальності за недотримання гендерних квот, які задекларовані у виборчому законодавстві України. У рамках роботи Комітету Суслова також очолювала робочу групу з напрацювання нової редакції закону «Про звернення громадян», входила до складу Моніторингового комітету з питань Декларації відкритості парламенту..
Не балотувалася до Верховної Ради дев’ятого скликання, але радо привітала збільшення кількості жінок у парламенті.
«…Важливо, що питання гендерної рівності виходять із темного закутку й стають одними з центральних в лексиконі наших політиків. Це надихає і обнадіює!.. Я вітаю усіх жінок, які представлятимуть українців у Верховній Раді! Сподіваюсь, вони зможуть завершити важливі починання у сфері гендерної рівності, які започаткували ми з колегами!», – написала Суслова в Фейсбуку.
Ольга Червакова, БПП. Перша заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики. Членкиня МФО «Рівні можливості». За даними письмової реєстрації є абсолютною рекордсменкою із відвідування парламенту. Депутатка була присутня на 100% засідань.
Була ініціаторкою законопроекту № 1647 щодо позбавлення Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі усіх контролюючих і виконавчих функцій. У лютому 2015 року Рада проголосувала за цей закон, що передбачав вилучити з законодавства згадки про Національну експертну комісію з питань захисту суспільної моралі, передавши її функції іншим державним органам. Завдяки цьому законові через рік Нацкоммор ліквідували.
До закінчення каденції Червакова оголосила в Фейсбуку про свої законодавчі ініціативи, які не встигла реалізувати, звертаючись до нардепів нового скликання:
«Ставте «+», хто готовий взяти на себе мої «висяки», які я не встигла через позачергові парламентські. Готова допомагати на волонтерських засадах по наступних законодавчих пріоритетах», – зазначила вона. Усі перераховані питання стосувалися переважно медійної сфери, екології та місцевого самоврядування.
Тетяна Черновол, «Народний фронт». Була обрана депутаткою за партійним списком (№2). Членкиня Комітету з питань національної безпеки і оборони. У 2015 ініціювала кримінальне переслідування нардепа Олександра Онищенка та керівника ДФС Романа Насирова. Була авторкою законопроекту №5129, що зруйнував схему отримання надприбутків підприємствами альтернативної енергетики, яку створили брати Клюєви в часи режиму Януковича. Опікувалася питаннями бюджетного фінансування роботи оборонних заводів із ремонту та модернізації бронетехніки, танків та артилерії. Ініціювала низку законопроектів щодо спецконфіскації в державний бюджет «активів Януковича»
Улітку 2018 року стало відомо, що Чорновол пройшла військову підготовку за програмою підготовки офіцера запасу, склала військову присягу та отримала звання «молодший лейтенант». Фах артилеристки політикиня здобула «екстерном», без відриву від роботи у Верховній Раді. Завдяки статусу нардепки Чорновол змогла скоротити навчання на рік.
Колишня снайперка Української добровольчої армії, журналістка Олена Білозерська розповіла про плани депутатки піти в армію: «Щодо майбутнього Чорновол. Мені особисто вона казала взимку, що після закінчення її депутатської каденції (а можливо, і раніше) наново балотуватися не буде, а піде в армію».
Улітку 2019 року Чорновол балотувалася до Ради за списком «Європейської солідарності» (№27).
Оксана Юринець, БПП. Пройшла до Ради, здобувши перемогу в 117-му виборчому окрузі (Львів). Членкиня комітету з питань європейської інтеграції, очолила підкомітет із питань регіонального і транскордонного співробітництва між Україною та країнами ЄС. Також увійшла до складу групи з міжпарламентських зв’язків із Польщею, ставши її співголовою, до постійної делегації в Парламентській асамблеї НАТО та низки міжфракційних об’єднань. Стала авторкою або співавторкою 204 законопроектів.
У 2015 році балотувалася на посаду міського голови Львова.
Неодноразово заявляла, що жінки у Верховній Раді працюють досить ефективно: «Я не буду хвалити всіх депутаток у парламенті, але скажу одне: жінки у парламенті є спроможними, якісно працюють і дуже часто тягнуть за собою всіх тих, хто просто підтягується».
На позачергових виборах до парламенту в 2019 році балотувалася у 117-му виборчому окрузі (Львів) як самовисуванка. Із незначним відривом її переміг бізнесмен і співзасновник легендарної львівської «Дзиґи» Ярослав Рущишин («Голос»), набравши 25,12% голосів. Юринець відстала від нього майже на 1,5%, отримавши 23,77% голосів виборців.
Читайте також першу та другу частини матеріалу про депутаток Ради восьмого скликання
Підготувала Вікторія Кобиляцька, 50%
