Продовжуємо цикл публікацій про депутаток восьмого скликання, яких не буде в новій Верховній Раді.
Ким вони були, ким стали, як відзначилися і чим запам’яталися? Ми вирішили розповісти вам про роботу депутаток-«випускниць» — про їхні законодавчі ініціативи, досягнення, зашквари та зловживання.
Світлана Заліщук, БПП. Голова підкомітету з питань євроатлантичного співробітництва та євроінтеграції. Стала першою депутаткою в Україні, яка публічно підтримала і приєдналася до ЛГБТ-прайду (разом із Сергієм Лещенком у 2016 році). Була членкинею ПАРЄ, де працювала в Комітеті з протидії дискримінації і дотримання рівності.
Заявила, що потрапивши до Ради, зрозуміла, що жінки себе надзвичайно недооцінюють.
«Я бачила це і під час роботи в громадському секторі, і в журналістиці, але найбільш яскраво це помітно в політиці, й не тільки в українській. Нещодавно я бачилася з міністром оборони Німеччини Урсулою фон дер Ляєн, яка розповіла, що коли вона пропонує роботу чоловікам, ті готові приступати до виконання обов’язків уже завтра, а жінки зазвичай кажуть, що не впевнені у своїх силах… Тому моїм першим переосмисленням було розуміння, що я зможу», — розповіла політикиня.
Світлана балотувалася на позачергових виборах парламенту в 2019 році в мажоритарному окрузі на Черкащині, але не пройшла.
Валерія Заружко, Радикальна партія Олега Ляшка. Стала народною депутаткою у грудні 2017, прийшовши на місце нардепа Андрія Артеменка (Рада припинила його повноваження після того, як він озвучив пропозицію про проведення всеукраїнського референдуму з питання про передачу Криму в оренду Росії на 50-100 років). Опікувалася питаннями переселенців.
У деклараціях Заружко зазначала, що не володіє жодним нерухомим майном. Однак, згідно з державним реєстром нерухомості, в неї залишилася квартира на 85,6 кв. м у непідконтрольному Україні Донецьку. Як місце реєстрації Заружко вказувала село Вишневе у Києво-Святошинському районі та місто Козелець, що на Чернігівщині. Потім переїхала до Києва, але графа про нерухомість так і залишилася незаповненою.
Балотувалася до парламенту в 2019 році за списком Радикальної партії.
Наталія Кацер-Бучковська, «Народний фронт». У Раді опікувалася питаннями енергобезпеки, інвестицій та парламентської дипломатії. Очолювала підкомітет з питань сталого розвитку, стратегії та інвестицій Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Авторка або співавторка 49 законопроектів та 19 законів, що стосуються реформування енергетичного сектору.
У 2019 році балотувалася до Ради від парті «Українська стратегія Гройсмана».
«Надалі продовжуватиму працювати в сфері енергобезпеки, інвестицій та сталого розвитку. Поза парламентом також є життя», — підсумувала свою роботу в Раді політикиня.
Наталія Ковальчук (Агафонова), БПП. Голова підкомітету з питань конституційного законодавства та конституційного судочинства Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя. Долучилася до кампанії #Girl2Leader в Україні, в рамках якої успішні й відомі жінки навчають студенток та учениць старших класів, діляться секретами свого успіху. Закликала дівчат «не боятися викликів та своїх недосконалостей, бути сміливими, активними в тому, щоб стати decision makers. Не боятися падінь, бо сильний не той, хто не падає, а той, хто встає, після того як впав, що інколи те, що здається поразкою — є новими можливостями».
Зізналася, що займалася йогою у Верховній Раді: «У сесійній залі дуже негативна аура. Особливо я це відчуваю, перебуваючи в Раді 24 години на добу. Я навіть принесла килимок для йоги, він у мене лежить під сидінням. Вечорами, коли в залі вже немає представників різних сил, я можу знайти хвилинку і позайматися».
У січні 2019 року стало відомо, що депутатка вийшла заміж за заступника голови адміністрації президента Віталія Ковальчука і змінила прізвище.
Олена Колганова, «Народний фронт». Секретарка комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я. За даними руху Чесно, входить до переліку депутатів, котрих неодноразово ловили на кнопкодавстві.
У свою декларацію за 2015 рік Колганова внесла дві норкові шуби фірм NAFA Mink і Mala Mati, середньоринкові ціни на які становлять від 55 до 130 тисяч гривень.
У листопаді 2017 року була серед народних депутатів, що приїздили до Солом’янського райсуду Києва підтримати Олександра Авакова, сина міністра МВС. Олександра підозрювали у розтраті понад 14 млн грн при закупівлі рюкзаків для потреб МВС, суд обирав йому запобіжний захід.
Колганова балотувалася до Верховної Ради в 2019 році за списком «Української стратегії Гройсмана».
Оксана Корчинська, Радикальна партія Олега Ляшка. Перша заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я. Дружина Дмитра Корчинського. Депутаткою стала випадково, без її відома її включив до свого списку Ляшко.
Корчинська не хотіла йти в Раду, аргументуючи тим, що в них у сім’ї політиком є тільки Дмитро. Але чоловік порадив все ж не відмовлятися від мандата. Пропускала багато пленарних засідань через волонтерство на Сході.
«Досі більшість хлопців в окопах не знає, що я депутат – для них я медичний координатор, тітка, телефон якої вони мають і можуть цілодобово звертатися. Я часто чую подібні слова: «Анатоліївна, бачив по телевізору у Верховній Раді жінку, дуже схожу на вас! Тільки та товще!». І мене тішить, що я так і не стала схожою на пересічного депутата», — заявила Корчинська.
Мала низку конфліктів із Ляшком, зокрема, через те, що лідер фракції одного разу скористався її карткою, коли вона була в Маріуполі. Восени 2018 року політик вимагав, щоб Корчинська склала мандат і пройшла психіатричне обстеження, називав її «хворою на голову». Причиною став інцидент із телеканалом NewsOne – тоді Корчинська, яка брала участь у акції протидії маршу до Дня пам’яті трансгендерних людей, попросила журналіста піти, а її соратники плюнули йому в обличчя.
Альона Кошелева, Радикальна партія Олега Ляшка. Секретарка групи з міжпарламентських зв’язків із Італією. Була наймолодшою депутаткою Ради VIII скликання (на момент обрання їй було 24 роки). Потерпала через кпини журналістів, яким першого ж дня не змогла дати відповідь на запитання про державний устрій України.
У 2014 році вважала, що на бульварі Шевченка досі стоїть пам’ятник Леніну, і не була певна, чи доцільно встановлювати монумент Богдану Хмельницькому на Софіївській площі.
Кошелеву неодноразово ловили на кнопкодавстві.
У грудні 2015 року депутатка стала авторкою законопроекту № 3637, який дозволяє обходити систему Prozorro при державних закупівлях, збільшуючи ризики корупційних зловживань та гальмуючи реформу держзакупівель. Після негативного суспільного резонансу в лютому 2016 року Кошелева відкликала цей законопроект.
У 2019 році балотувалася до Верховної Ради від Радикальної Партії Олега Ляшка (№9 у списку).
Олександра Кужель, «Батьківщина». Заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.
Була народною депутаткою 2, 7 і 8 скликань.
У листопаді 2015 року в Раді виник скандал, коли нардеп Андрій Тетерук ударив Кужель пляшкою з водою. Зі слів Тетерука, коли він виходив із приймальні спікера, тривала словесна перепалка. Кужель раптово розвернулася і спробувала його вдарити сумкою. Він тримав у руках півлітрову пляшку з водою і спробував облити Кужель водою, щоб зупинити її. При цьому він випадково втрапив шийкою пляшки в обличчя депутатці. Як заявили соратники Кужель, у неї була черепно-мозкова травма, струс головного мозку та забій м’яких тканин правої надбрівної ділянки.
Тодішній спікер Володимир Гройсман виніс на голосування Ради відсторонення Тетерука на 5 днів, але парламент цього не підтримав, а згодом Кужель заявила, що відкликала свою заяву до прокуратури, яку вона подавала у зв’язку з цим інцидентом, а Тетерук зажадав вибачень через інформаційну кампанію, яку проти нього розгорнули.
Олена Ледовських, «Народний фронт». Перша заступниця голови комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування. Кнопкодавка. Одна з найактивніших депутаток (внесла понад 700 законопроектів).
Входила до міжфракційного об’єднання «Жіноча ініціатива за сімейні цінності» (на чолі з Оксаною Білозір).
У лютому 2019 року входила до групи депутатів і депутаток, які запропонували внести зміни до ст. 17 Закону України «Про відпустки» і надати чоловікам право на 10 днів оплачуваної відпустки на час народження дитини. Законопроект був зареєстрований у парламенті, але не винесений на голосування. У липні його відправили на доопрацювання.
Олена Масоріна, «Народний фронт». Членкиня комітету з питань європейської інтеграції та низки груп із міжпарламентських зв’язків. Була однією із 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення, що зобов’язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей.
У 2017 році долучилася до запуску й проведення всеукраїнського конкурсу «Кращі ініціативи жінок України для економічного розвитку місцевих громад».
«Україна стає все ближчою до Європи щодо рівня участі та успіху жіночих ініціатив, проте ще є над чим працювати, краще реалізовувати свій колосальний жіночий потенціал для блага держави», — заявила депутатка.
Марія Матіос, БПП. Голова підкомітету з питань книговидання та книгорозповсюдження, членкиня МФО «Рівні можливості». Працюючи в Раді, заявила, що боротися із сексизмом можна лише за допомогою тривалого роз’яснення:
«На жаль, суспільний менталітет щодо жіночого питання доволі «печерний». У сім’ї — «б’є, бо любить», у повсякденні ‒ «жінка повинна слухати чоловіка». Ось все це і є першопричиною сексистських проявів. У тому, що деякі жінки сприймаються як додаток до чоловіка, винні не тільки мас-медіа. Багатьом жінкам через «скупість ума» чи малоосвіченість, чи банальне бажання увійти у «фінансовий статус» чоловіка лестить і заохочується такий підхід — бути статусним продовженням статусного чоловіка. Тут не поборешся. Думаю, кожна жінка сама вибудовує філософію ставлення до себе як у суспільства, так і в окремого чоловіка».
Олена Матузко, БПП. ЦВК зареєструвала її нардепкою після того, як мер Києва Віталій Кличко відмовився від депутатського мандату (був першим номером у списку БПП, Матузко балотувалася під №64). Секретарка комітету з питань інформатизації та зв’язку, членкиня МФО «Рівні можливості». Відзначилася зразковим відвідуванням парламенту (була присутня на 98% пленарних засідань). Кнопкодавка.
«Не соромно за п’ять минулих років життя, але далі під купол планую ходити лише як в цирк без тварин!», — написала Матузко в Фейсбуку після останнього дня роботи у Верховній Раді.
Наталія Новак, БПП. Голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення діяльності президента, Кабміну, центральних органів виконавчої влади та діяльності політпартій, громадських об’єднань комітету Верховної Ради з питань політики і правосуддя, членкиня МФО «Рівні можливості». У 98% була присутня на пленарних засіданнях у Раді.
Займалася боротьбою проти незаконних забудов та збереження архітектурних пам’яток у Києві та Київській області.
У 2015 році балотувалася на мера Києва від партії «Громадянська позиція» (отримала 0,67% голосів виборців, за неї проголосували 5848 киян).
Читайте також першу частину: Якими їх запам’ятаємо: чим займалися у Верховній Раді депутатки VIII скликання?
(Далі буде)
Підготувала Вікторія Кобиляцька, 50%
