Джон Ловдал – керівник програми для політичних партій Національного демократичного інституту. 17 грудня він виступив у Києві на багатопартійному форумі «Рівність у політиці з лекцією «Посилення політичних партій через залучення жінок».
50% публікує найважливіші фрагменти цієї лекції.
Що таке демократія? По суті, демократія – це коли група людей бере на себе відповідальність за прийняття рішень, важливих для всього суспільства. Для формування тої групи, яка приймає рішення, існує представницька модель.
Демократія передбачає рівне представництво. Зокрема, рівне представництво жінок та чоловіків є ключовим для захисту та зміцнення демократії, бо це важливо для представництва інтересів громадян.
Політична партія – це організована група людей з подібними політичними цінностями, цілями та поглядами, що прагне впливати на публічну політику, висуваючи своїх кандидатів на виборні посади. А далі їхнє завдання управляти країною.
З самого визначення бачимо, що погляди і цінності членів партії надалі впливатимуть на політики, які ці партії втілюватимуть. А те, що вирішать робити чи не робити представники партій, які виграли вибори, безпосередньо впливатиме на якість життя громадян.
Проте важливим є не тільки представництво жінок у партіях, важливим є й питання репрезентативності керівництва партії: чи керівництво, яке приймає рішення, репрезентує виборців партії та її рядових членів?
Зверніть увагу на результати опитування НДІ. В Україні дуже високі очікування від політичних партій. Але висновок один: політичні партії мають представляти інтереси громадян.
Якщо говорити про паритетне представлення статей, то які стратегії можна застосовувати, щоб збільшити участь жінок?
По-перше, нам потрібен час. Ми повинні збільшувати жіночу участь поступово, готувати це питання заздалегідь, задовго до виборів. На практиці ж це питання часто постає тоді, коли вже немає часу на його вирішення. Зверніть увагу на те, що передвиборчий і виборчий період – це лише 25% часу, а найкраще вирішувати проблему в ті 75% часу від кінця виборів і до початку наступних.
Що ми можемо робити між виборами для розв’язання проблеми гендерної рівності?
Працювати з національним законодавством – там мають бути закріплені і жіночі квоти, і додаткове фінансування для політичних партій, які їх виконують. Чим далі до виборів, тим легше вносити такі зміни, чим ближче – тим складніше.
Щодо фінансування політичних партій, то може бути кілька варіантів. Наприклад, в Ірландії якщо у партійному списку немає 30% жінок, то така партія втрачає 50% фінансування, в Україні навпаки – якщо парламентська партія привела до Верховної Ради 30% жінок, то вона отримує додаткове фінансування.
Головне пам’ятати: це гроші платників податків, а податки платять і чоловіки, і жінки. Тож їхні гроші цілком логічно мають підтримувати ідею рівного представництва.
Якою має бути внутрішньо партійна структура, щоб привабити до своїх лав більше жінок?
Гендерна рівність має бути закріплена у внутрішньо партійних документах, таких як:
- Статут/конституція партії;
- Правила висування кандидатів у партії;
- Партійні квоти.
Внутрішньопартійні вибори – забезпечують участь жінок у партійних органах, які приймають рішення (допоможе створенню партійних стратегій, політик, пріоритетів та платформ).
В окремих партіях встановлено свої внутрішньопартійні квоти. Наприклад, у Християнсько-демократичній партії Німеччини жіноча квота на партійних виборах становить 33% для партійних посадовців. Якщо цю вимогу не дотримано – відбуваються повторні вибори.
Також жіночу участь має бути закріплено в організаційній структурі партії:
- Чи існують жіночі крила/секції у партії?
- Як обирають делегатів на з’їзди партії?
- Як обирають членів комітетів, робочих груп, спеціальних груп?
Це все – «жіноче крило», партійні зїзди, робочі групи й комітети – надзвичайно важливі інструменти, щоб забезпечити жіночу участь в щоденному партійному житті.
Якщо жінки прагнуть паритетного представництва, то їм важливо бути скрізь, де політична партія розробляє свою платформу і ключові повідомлення. Чому? Тому що інакше ці повідомлення будуть розроблені без них, і політика довше залишатиметься маскулінним світом, створеним чоловіками для чоловіків.
Як жінки можуть поставити ногу так, щоб перед їх носом не «затраснули двері» у політику?
Врахуйте, що 50% населення теоретично можуть бути кандидатами/кандидатками. В Україні жіноче населення – це 54%. Потенційно половина з цих жінок могла би бути кандидатками, але так не є – чоловіків кандидатів більше.
Така ситуація не лише в Україні: жінки в багатьох країнах становлять понад 50% населення, проте в парламентах країн світу їх лише 24%.
Якщо збережуться такі темпи як зараз, то досягти паритетної участі у політиці вдасться за 108 років. І тут треба прямо говорити не про політику, а про владу, яку дає політика. Ніхто владу добровільно не віддає.
Ось три поради для жінок, як вони можуть посилити жіночу участь у внутрішньопартійному житті:
Жінки мають розуміти, яким є процес висування кандидатів у партії, та контролювати його: хто номінує кандидатів, кому можуть пропонувати кандидатство, хто затверджує кандидатів.
Якщо жінки є у партійному списку, партії, що іде в парламент, то слід проконтролювати, в якій частині списку знаходяться жінки: дуже часто ідеться про останні позиції. Наполягайте на тому, щоб ваша партія використовувала систему «зебра»/ «блискавка», тобто 1 чоловік/1 жінка (або 1 жінка/1 чоловік).
Забезпечення рівної участі жінок у таких структурах як секретаріат партії чи бюджетний комітет є ключовою для просування гендерної рівності всередині партій та суспільства в цілому.
Підготувала Леся Ганжа, 50%
