У Підгаєцькому районі Тернопільської області от уже 7 років три жінки зосередили у своїх руках всю повноту влади. Баран Ірина Петрівна – голова районної ради, Колодницька Алла Іванівна – голова районної державної адміністрації, Левкович Тетяна Володимирівна – голова міської ради. Така ситуація є дуже нетиповою для Тернопільської області. Та що там казати – для всієї України.
50% навідалися у Підгайці, щоб розпитати у жінок про те, як вони почали займатися політикою, і з якими викликами стикаються щодня.
Ірина Баран – голова Підгаєцької районної ради.
Зізнається, що починала свій політичний шлях одразу з обласного рівня. До того працювала вчителькою в школі, а з з 2001 року очолила в районі політичну силу «Батьківщина».
Пані Ірина розказує як потрапила в обласну раду: «На виборах у 2006-му році мені запропонували балотуватися до обласної ради. Я не розуміла до кінця, що воно мені дає і на що я вплину, бо тоді законодавство було абсолютно по-іншому сформовано, і депутати практично ні на що не впливали».
В обласній раді депутатка працювала в комісії по екології і природокористуванню. Також працювала помічницею депутата Верховної Ради.
У 2009 році відбулися перевибори, й Ірина написала заяву на звільнення.
Тоді вона вирішила балотуватися до районної ради і впливати тут. «Отак почалася моя політична діяльність в районі у 2010 році», – каже вона.
А ще згадує: коли йшла на вибори, то кандидати-чоловіки «мочили» її по повній програмі».
Проте після виборів та обрання пані Ірини головою районної ради, колишні конкуренти до неї ставляться нормально і не переживають через те, що ними керує жінка.
Від 2010 року Ірина Петрівна не може пригадати ніяких інцидентів з чоловіками-колегами: «Ті, що брудом поливали, теж стали депутатами, і ми навіть почали співпрацювати. Зміни відбулися через півроку».
Голова району розповідає, що основний виклик для неї та районної ради – працевлаштування громадян: «В нас немає ні кар’єрів, ні фабрик, ні заводів – таких місць, які могли би забезпечити людей роботою. Але ми постійно запрошуємо сюди інвесторів…»
На півдні району (зона Прикарпаття) простягаються землі, де можна облаштувати гірсько-лижні комплекси та спуски. Були пропозиції щодо будівництва цегляного заводу, а в селі Носів мала бажання працювати фінська компанія «Норд Калк» та розробляти гіпс, але громадськість виявила спротив.
Тетяна Левкович – голова міської ради. Вона не приховує, що давно дружить з Іриною Петрівною і що вони разом працювали у передвиборчому штабі «Батьківщини». Коли їй запропонували подавати свою кандидатуру на мера, то пані Тетяна сумнівалася: «Насамперед, на таку посаду потрібен господар і я сумнівалась, чи люди проголосують».
До слова, з десяти кандидатів на посаду мера, пані Тетяна була єдиною жінкою.
Очільниця Підгаєць не приховує, що під час передвиборчої гонки чоловіки не гребували використовувати будь-які методи, щоб очорнити її ім‘я: «Чоловіки не розуміли як то жінка може бути керівницею!»
Але зараз всі образи позаду, на підтвердження цього: один із колишніх конкурентів очолює комунальну службу.
Тетяна Левкович каже, що дуже любить Підгайці. Розповідає, що коли вони з командою починали перші перетворення у місті, грошей майже не було, тому багато допомагали місцеві підприємці. Люди на вулиці завжди цікавляться станом справ, підходять та подають рекомендації що далі робити.
Одним із найбільших досягнень мерії Левкович вважає освітлення всіх вулиць міста у 2011 році. Підгаєцька міська рада тоді отримала кошти від іноземного фонду, але була умова: співфінансування за рахунок населення.
«Я дуже переживала, бо нам потрібно було зібрати 15 тисяч гривень, а в нас всього близько 3 тисяч мешканців. Врешті ми зібрали набагато більше! Разом із депутатами ми обходили будинки, просили, переконували… Розраховували, що з кожного двора буде по 50 гривень. Але люди самі давали більше і казали: «Беріть, тільки зробіть світло на вулицях», – розповідає Тетяна Левкович.
Доволі амбітною затією очільниця вважає реконструкцію парку на березі ставу та створення відпочинкової зони, адже по проекту на це потрібно знайти 9 млн. гривень. Сума доволі велика, враховуючи, що бюджет Підгаєць становить 5 млн. грн.
Після теплого прийому у міській раді, на мене чекала ще одна зустріч в районній адміністрації, проте керівниця РДА поспішала на зустріч і нам вдалося поспілкуватися лише у режимі листування.
Алла Колодницька поповнила жіночу команду лідерок відносно нещодавно, прийшовши на посаду голови Підгаєцької РДА в травні 2015 року. На цю посаду її призначив Президент України. До того вона була депутаткою районної ради у 2010 році, а в 2015 році не пройшла по своєму виборчому округу.
Пані Алла розповіла про співпрацю з фондом соціально-економічного розвитку, завдяки якій у 2016-му році вдалося провести ряд реконструкцій (систем водовідведення, спортивних майданчиків, систем опалення) та капітальних ремонтів у самих Підгайцях та по селах.
Щодо планів на майбутнє, то очільниця РДА ділиться: «Маємо також амбітні плани на наступні роки щодо окремих об’єктів культури, зокрема плануємо проведення капітального ремонту фасаду районного будинку культури, провести перекриття даху та капітальний ремонт фасаду в Центральній районній бібліотеці».
Проте всі три лідерки Підгаєць сходяться на тому, що тема № 1 для міста – будівництво каналізаційної мережі у північній частини міста. Ось така вона, проза проза місцевої політики і самоврядування.
Оксана Кузьменко, для 50%
