Школа виборчої кампанії: До яких виборців іти насамперед?

Шеннон ОКоннел – тренерка та консультантка, яка спеціалізується на розвитку політичних партій та організаційному розвитку, з особливою увагою до політичної участі жінок. Шеннон має значний досвід у політиці, пропрацювавши у понад 25 виборчих кампаніях.

Вона є однією з головних тренерок Регіональної програми НДІ Школи проведення виборчих кампаній.

50% починає публікацію лекцій Шеннон ОКоннел про те, як грамотно провести вибори.

Географічне прицілювання

Жінки, які балотуються вперше, хочуть сприймати усіх виборців, як свою цільову аудиторію. І це перше, що потрібно вам зробити: переконати ваших кандидаток не робити цього.

З усієї маси виборців ми маємо вибрати лише тих, хто:

– буде за нас голосувати;

– є велика імовірність, що вони за нас проголосують.

Чому це так важливо? Бо кожна виборча кампанія має чотири основні ресурси:

Люди

Гроші

Час

Інформація

Під час виборів кожна політична партія чи кандидат/ кандидатка мають у наявності різні суми коштів та кількість людей. Однак у всіх кампаній однакова кількість часу і загалом однаковий доступ до інформації. Щоб ваша кампанія була успішною, ви маєте знайти ресурси, яких ви потребуєте, і розумно розпоряджатися цими ресурсами.

Правило ефективного управління ресурсами передбачає, що виборча кампанія має спрямовувати свої обмежені ресурси лише на тих виборців/виборчинь, які найбільш схильні її підтримати.
Деякі з найбільш важливих та складних стратегічних рішень кампанії включають те, на яких виборцях/виборчинях та сферах зосередитись, а яких ігнорувати.

Географічне прицілювання

Вам потрібно проаналізувати результати попередніх виборів, щоб спрогнозувати електоральну поведінку.

Важливо: якщо це президентські вибори – оцінюйте результати попередніх президентських виборів, якщо парламентські вибори – то парламентських, якщо місцеві – то місцевих.

У даному разі електоральна поведінка буде пов’язана з тим, що в людей різні вимоги до президента країни та мера міста чи депутата районної ради.

Це частково наука, частково мистецтво. В ідеалі – намагайтеся отримати результати до найменшої території, де відбувається голосування. Найліпше мати результати по дільницях. Чим меншою буде територія – тим точнішим буде ваше прицілювання. Часто електоральна поведінка може навіть бути прив’язана до карти вулиць!

Електоральні території поділяються на зони А, В, С і D.

A-регіони = основні прихильники/прихильниці

Це та територія, де мешкають ключові прихильники політика, мовою цифр: він має ключову і недосяжну перевагу над іншими кандидатами. Політик на такому окрузі почувається як у рідному домі. Потрібно «втручання бога», щоб він на цій території програв. Навіть якщо політик буде ходити і протягом виборчої кампанії давати ляпаси своїм виборцям, він все одно виграє.

Інакше кажучи, це регіони з найвищою підтримкою кампанії. На минулих виборах ваша партія чи кандидат/кандидатка отримали значно більше голосів, ніж будь-яка інша партія чи кандидат/кандидатка. Це регіони, у яких ваша партія чи кандидат/кандидатка легко перемогли та, швидше за все, знову переможуть.

Щоб відносити виборчий регіон до категорії А у рамках вашої кампанії, ви маєте перемагати у ньому чітко та надійно. Якщо ви отримали в регіоні більшість голосів, однак партія чи кандидат/кандидатка, який/яка зайняв/зайняла друге місце, не дуже від вас відстав/відстала, або здатний/здатна скоротити відставання, тоді це для вас не A-регіон, а B. Чим більшою мірою ви маєте конкурувати, щоб утримувати своє лідерство, тим меншою мірою цей регіон належить до категорії A.

B-регіони = виборці/виборчині, яких доволі легко переконати

Це та зона, де політик є надзвичайно конкурентоспрожним, територія, де є дуже серйозний потенціал зростання. Навіть якщо наш кандидат був на першому місці в цій зоні на минулих виборах, варто звертати увагу на те, що найближчий конкурент почувається на цій території досить впевнено.

B-регіони більш конкурентні для вашої кампанії, а також можуть бути регіонами потенційного зростання. У B-регіонах ваша партія чи кандидат/кандидатка показали дуже хороші результати на минулих виборах. Можливо, ви навіть були першими. Проте, у вас немає значної переваги над іншими партіями чи кандидатами/кандидатками, тож вам потрібно важко працювати, щоб зберегти свою першість та збільшити свій рівень підтримки. Ваша кампанія у B-регіонах має хороші результати, і вони мають потенціал збільшення вашої підтримки, однак, потрібна важка праця та вкладення ресурсів.

C-регіони = виборці/виборчині, яких певною мірою можна переконати

Це більше територія для досліджень. Тут є певна підтримка,  але

C-регіони є для вашої кампанії експериментальними. На попередніх виборах тут відчувалась певна підтримка вашої партії чи кампанії, однак вона була недостатньою, щоб здобути місця. Вам буде потрібно багато зробити, щоб збільшити кількість ваших прихильників/прихильниць у цих регіонах. За кількістю вкладених ресурсів, голоси тут будуть за ціною діамантів.

D-регіони = база підтримки вашого опонента/опонентки

Ваші D-регіони – це найсильніші A-регіони вашого опонента/опонентки. Ваша підтримка тут незначна, і дуже ймовірно, що тут ви не ніколи не отримаєте достатньо голосів, щоб здобути місце.

Питання стратегії: куди йти насамперед?

Це буде залежати від часу й ресурсів. Теоретично: насамперед ми йдемо в зони В і С. Причому результати зони С весь час моніторимо і старанно вивчаємо – щойно бачимо, що результатів нема, як згортаємо ресурси і перекидаємо їх на інші зони.

В зону А я піду в останню чергу. Хоча непоганою є тактика іти до своїх прихильників на початку виборчої кампанії і в переддень виборів, щоб мобілізувати їх з’явитися на дільниці.

Є дуже цікава історія про Тіпа О’Ніла (Tip O’Neill), багаторічного спікера Палати представників Конгресу США. Він відомий своєю фразою, що вся політика насправді локальна.

Тіп О’Ніл був надзвичайно успішним політиком, на кожних виборах він вигравав набираючи понад 80% голосів. Одного разу одразу після виборів він йшов додому і зустрів свою сусідку. Треба сказати, що він жив в одному й тому самому будинку усе своє життя. Вони привіталися і сусідка сказала: «Вітаю вас із нещодавнім переобранням», на що політик відповів: «Дякую вам, місіс Мьорфі, за ваш голос». Політик страшенно здивувався. Це була його зона А, він був певний що всі сусіди голосують за нього, а тут місіс Мьорфі, яка знає його все життя – і не проголосувала. І він запитав її про це: «Як це так?!». На що вона йому відповіла: «Бо ви не просили».

Це історія про те, що не варто ніколи забувати про свою зону А.

А в зону D ми не йдемо взагалі.

Правило ефективного управління ресурсами: виборча кампанія має спрямовувати свої обмежені ресурси лише на тих виборців/виборчинь, які найбільш схильні її підтримати – означає, що ви залишаєте ці регіони і не витрачаєте час, кошти, людей та інші цінні ресурси на ведення тут кампанії.

Підготувала Леся Ганжа, 50%