Вислів «тупа вівця» став справжньою червоною ганчіркою для громадянського суспільства, медіа-спільноти. Так назвав журналістку «Нового врємєні» Ольгу Духнич без кількох днів народний депутат від найбільшої фракції в Верховній раді дев’ятого скликання «Слуга народу» Максим Бужанський.
Образливий та сексистський випад в бік журналістки, яка просто перерахувала характеристики народного обранця в інтерв‘ю з лідером партії “Слуга народу” Дмитром Разумковим (цитата журналістки звучить так: «Депутатами вашей партии стали Максим Бужанский, ностальгирущий по СССР и временам Виктора Януковича…»), виявився цілком на рівні кварталівських жартів про жінок, та й слів самого Дмитра Разумкова про «дівчину таку собі».
Тоді Дмитро Разумков сам вибачився за сказане, а от Максим Бужанський — ні. Правда, в соцмережі партія оприлюднила заяву, де керівництво засудило таке висловлювання і попросило вибачення у журналістки.
Але в той же час в заяві йдеться: «ми розуміємо, що висловлювання обраного народного депутата Максима Бужанського були, хоч і надмірною та неетичною, але достатньо зрозумілою реакцією на оціночні судження».
Читайте також: Зареєстровано петицію, де Зеленського закликають «зійти зі шляху сексизму» і вибачитися
Я би хотіла уточнити: вислів «тупа вівця» – це зрозуміла реакція? А яка тоді «незрозуміла реакція»? Відірвати голову? Пристрелити? Побити вікна редакції? За такої логіки, на будь-які факти й характеристики, які журналісти чи журналістки оприлюднюватимуть щодо політиків та політикинь, варто очікувати «зрозумілу реакцію» у вигляді відвертого хамства? І не лише щодо жінок-журналісток, а взагалі, журналістської спільноти, якій нова владна більшість вже неодноразово вказувала «місце», а тепер знову демонструє приклад «комунікації».
Але найцинічнішою реакцією на це печерне невігластво і сексизм є те, як відреагували соратники й соратниці екс-президента, які враз стали новонаверненими поборникамии і поборницями недискримінаційного ставлення до жінок.
Мовляв, «тупа вівця вам підходить більше, аніж «дорогенька», апелюючи до минулорічного сексистського вислову екс-президента Петра Порошенка.
Той навесні 2018 року під час прес-конференції звернувся до журналістки «дорогенька», і це викликало хвилю обурення, флешмоб «Я тобі не дорогенька». Мовляв, чому тоді так активізувались, а зараз мовчите, мов води в рот набрали? Чому на Порошенка одразу накинулись, а тут ніяких флешмобів, заяв?
І все з підколкою, з танцями, з гигиканнями й радістю: мовляв, от не хотіли терпіти мале хамство, терпіть велике. Нині об’єктом їхньої атаки стала не нова влада і її хамство, а ті, хто були долучені до руху «Я тобі не дорогенька».
Причому така атака вже не вперше: такі ж глузливі докори понеслися, коли голова Офісу президента Андрій Богдан поліз із обіймами до журналістки Радіо Свобода.
І тоді ця спільнота реагувала не на сексизм, а закидала медійникам та медійницям на відсутність реакції: мовляв, на «дорогеньку» так стартували одразу, а це вам хіба не сексизм…
Читайте також: Удар у відповідь: як останні 10 років в Україні реагують на сексизм топ-політиків
Сексизм — це явище, яке не має партійних кольорів чи символіки.
Він в головах у людей, він вилазить в ефірах, коментарях, нав’язливих обіймах чи зневажливому ставленні.
Реакція на слова майбутнього депутата — це особиста справа кожного й кожної. Це серйозний сигнал (і не перший) для мобілізації медіа-спільноти (адже атака в першу чергу на ЗМІ), це потужний стимул для феміністичної спільноти оперативніше реагувати на подібні вислови чи вчинки.
Але це аж ніяк не привід для гноблення чи агресії.
Надія Вірна, для 50%
