Світовий спалах COVID-19 каталізував те, що історикиня Єва Шлотхюбер називає «пандемією свідомості». Коли так багато дезінформації коли важко розібратися, де факти, а де вигадки, світові лідери, як ніколи, мали би спиратися на науку та обґрунтовані докази. Принаймні одна з них так і робить. Вона воліє орієнтуватися в каламутній воді цього спалаху без зайвих емоцій і не піддаючись «пандемії розуму», бути не так головнокомандувачкою, як науковицею. І це Ангела Меркель.
Протягом тижнів карантину лідерка Німеччини демонструє притаманну їй раціональність, поєднану з досі не властивою сентиментальністю. Вона не просто веде людей крізь кризу, а й дає бій COVID-19. І доволі успішний.
Читайте також: Тест Ангели Меркель на коронавірус: результат негативний
Щоб забезпечувати соціальну та економічну стабільність під час спалаху COVID-19, у Меркель була низка переваг: поважна й досить скоординована система наукової та медичної експертизи по усій Німеччині; плюс довіра громадян, яку вона довго і старанно заробляла; але є й той нюанс, що, схоже, стиль раціонального лідерства повертається. За 30 років у політиці Меркель зіткнулася з викликом, який вимагає саме її спокійного аргументованого підходу. Скромної впевненості вченого у лабораторії. І вона її демонструє.
Ангела Меркель народилася в 1954 році в Західній Німеччині, виросла в невеликому східнонімецькому містечку на півночі від Берліна. Її батько був лютеранським пастором і об’єктом спостереження служби безпеки Східної Німеччини «Штазі». Блискуча студентка, Меркель рано навчилася «не ставити себе в центр світу», аби не піддати себе чи свою родину додатковим переслідуванням, як стверджує Стефан Корнеліус, її офіційний біограф та закордонний редактор газети Süddeutsche Zeitung. Коли в 1989 році впав Берлінський мур, Меркель, яка до того здобула ступінь докторки квантової хімії, працювала науковою співробітницею. Незабаром вона покине свою роботу, щоб приєднатися до нової політичної групи, тим самим майже непомітно розпочне свою політичну кар’єру. Вона підніметься до глави федерального уряду Німеччини завдяки влучним тактичним маневрам у 2005 році. Її кар’єрна траєкторія є драматичною і винятковою – і для жінки, і для східної німкені, і для фахової науковиці без освіти в галузі права чи бекграунду на державній службі.
Читайте також: Форбс: Жіноче лідерство і пандемія COVID-19
Чому Меркель проміняла те, що здавалося перспективною науковою кар’єрою, на невизначеність політики? New Yorker у профайлі Джорджа Пакера назвав це рішення «головною таємницею її непрозорого життя». Натомість Корнеліус пов’язує цю кардинальну зміну з усвідомленням того, що, як науковиця з біднішої та малозабезпеченішої Східної Німеччини, вона відчувала, що її завжди випереджатимуть західні колеги.
Меркель ніколи публічно не говорила про те, чому вона покинула науку, але, можливо, це тому, що вона насправді ніколи її не полишала. Наукове мислення – це і ретельне дослідження кожної нової інформації, і її обережні консультації з експертами – залишається невід’ємною частиною щоденного процесу прийняття рішень Меркель. Вона, безперечно, усвідомлює, що її розмірене, скромне керування справами Німеччини є запорукою того, що вона вже майже 15 років користується підтримкою країни, чия історична повага до наукових досягнень та великих умів (таких як Кант чи Ейнштейн) врівноважена загостреною настороженістю щодо харизматичних лідерів із великими ідеями (таких як Гітлер).
До початку пандемії політична зірка Меркель поступово згасала. За словами Корнеліуса, вона увійшла в історію як канцлерка, «якій не вдалося уникати, а довелося будувати». Так вона завадила Європі розпастися під час фінансової кризи й очолила континент, коли він зіткнувся з кризою міграційною. Але віднедавна вона залишилася осторонь політичних рухів, які дедалі більше скочувалися у містечковий популізм, у всьому світі попідводили голови крайні праві, крайні ліві та автократичні лідери.
І тут з’явився коронавірус. Перший випадок у Німеччині було підтверджено 28 січня, але загроза не змінила повсякденне життя людей приблизно до середини березня. Обмеження, які запроваджував уряд, ставали суворішими поступово. 10 березня закрилися мистецькі центри – театри, опери та концертні зали. Ще за кілька днів згасло берлінське нічне життя. Зникли пішоходи, полохливі власники ресторанів або закрилися, або встановили бар’єри з оргскла. Складний візерунок соціального та культурного життя столиці розпався. Берлінцям, мешканцям колись роз’єднаного міста, знову довелося побачити, як швидко може бути втрачена свобода.
Читайте також: «Тайвань може допомогти»: Цай Інвень написала колонку для Time
Меркель, як східна німкеня, для якої цінність свободи є понад усе, занадто особисто сприйняла, що локдаун означає для її співгромадян. 18 березня, після того, як країна закрила школи, економіку та й усе життя, вона виступила з рідкісною для себе телевізійною промовою, яка, утім, ствердила її лідерство.
Сидячи за столом перед камерою з прапорцями Німеччини та Європейського Союзу, вона досить емоційно визнала, що «наша ідея про нормальність суспільного життя, соціальну спільність випробовується зараз, як ніколи». Вона підкреслила важливість демократії та прийняття прозорих політичних рішень, а також наголосила, що будь-яка інформація про пандемію, якою вона ділитиметься, ґрунтуватиметься на наукових дослідженнях. А ще Меркель згадала темні часи Німеччини. «Від другої світової війни, – сказала Меркель, – перед країною не було аж настільки серйозного виклику, який би випробовував нашу солідарність».
Те, про що вона говорила, було не якимись медичними порадами від Меркель, а її зверненням до суспільства із закликом до самообмежень: «Я твердо вірю, що ми пройдемо це випробування, якщо всі громадяни поставлять це собі за мету». Її раціоналізм та емоційність стали вирішальними в момент наростання паніки.
Німеччина у силу різних факторів впоралась зі спалахом краще, ніж багато інших країн, проте німці переважно дослухалися до детальних директив канцлерки. Кількість заражених коронавірусом тут зросла, як і у всьому світі. Але на відміну від Італії, де понад 22 000 людей втратили життя через COVID-19, або в Сполучених Штатах, де кількість загиблих перевищила цю цифру і продовжує зростати, загальна кількість загиблих у Німеччині менша за 6000.
Попри те, що дані на рівні країн можуть бути з різних причин непорівнянними, і цифри ще можуть, безумовно, змінитися, проте експерти наводять низку оптимістичних факторів щодо низької летальності: середній вік хворих на коронавірус у Німеччині нижчий, ніж деінде, що зменшує ризики; кількість людей, протестованих на вірус, більша, ніж в інших країнах; усі випадки заражень ретельно відслідковуються; система охорони здоров’я виявилася достатньо ефективною для збільшення кількості доступних відділень інтенсивної терапії для задоволення потенційного попиту. Враховуючи довголіття Меркель у політиці, будь-які системні моменти так чи інакше мають до неї стосунок.
Аналізуючи поведінку Меркель у кризу, відзначають також її здатність визнавати, що є те, чого вона не знає, а також делегувати рішення.
Меркель покладалася на науковців, інституції охорони здоров’я, зокрема й такі як Інститут Роберта Коха та мережу державних університетів. Берлінський інститут охорони здоров’я, біомедичний науково-дослідний інститут, як і інші організації, останнім часом спрямовує свої зусилля на вивчення коронавірусу. Його голова Аксель Радлаш Прайс вважає, що науково-дослідні установи Німеччини зараз мають ретельно працювати над створенням загальнонаціональних систем досліджень. Федеральний уряд з Меркель на чолі відіграє у цьому ключову роль, збираючи всі університетські медичні відділення в єдину коронавірусну групу.
Читайте також: Джасінда Ардерн: Емпатія в умовах пандемії
Меркель публічно покладалася на експертизу кількох поважних учених, зокрема відомого Крістіана Дростена, керівника вірусології лікарні Charité в Берліні. З точки зору піару зв’язка «канцлерка + вірусолог» виглядає дуже надійно. Люди знають, що вони отримують і від Дростена, і від Ангели Меркель, є реальними фактами, а також, що з ними «діляться інформацією про те, чого ще ніхто не знає». Проте оскільки з ними говорять чесно, то ця інформація сприймається як ще один вияв довіри. Як сказав Прайс, ця чесність в часи дезінформації відіграє велику роль і спонукає людей дотримуватися правил самообмеження, підтримуючи «напрочуд спокійну ситуацію в Німеччині».
Вірус ще далеко не переможений, і ніхто не знає, які ще виклики постануть перед Німеччиною і рештою світу. Але судячи з дій Меркель, її ретельності й точності у підході до інформації, її чесності у викладі того, що ще не відомо, та її холоднокровності – вона увійде в історію як політична лідерка, яка висловлювала судження, засновані на доказах, у той момент, коли це мало значення.
Саскіа Міллер, The Atlantic
Переклала Леся Ганжа, 50%
