31 березня в Україні відбувся Медійний онлайн-марафон «Рівність у політиці», впродовж якого політикині, лідерки та лідери, громадські діячки та діячі обговорили важливість жіночого лідерства, практики упровадження програм гендерної рівності в інших країнах та поділилися досвідом участі жінок в українській політиці.
Жінки: 50% зібрали найцікавіші тези спікерів.
Олена Кондратюк, віцеспікерка Верховної Ради України, співголова МФО «Рівні можливості» звернула увагу на те, що в Україні жінки стали активніше брати участь у політичних процесах.
«У IX скликанні ВРУ серед народних депутатів 21% жінок, для порівняння – у першому скликанні за часів незалежної України жінки складали лише 3%. З історичної точки зору українське суспільство досягло відчутного прогресу за короткий термін, ці успіхи визнаються багатьма нашими партнерами.
Світові тренди демонструють, що політика перестала бути суто чоловічою справою і вже не має суто чоловічого обличчя.
Україна теж не стоїть осторонь цих процесів. Ще недавно важко було уявити, що вибори проходитимуть за квотами, які дозволяють жінкам збільшити своє представництво у владі. А вже минулого року відбулися місцеві вибори, які показали що ці квоти потрібні, і вони спрацювали. Це відкрило нове вікно можливостей для багатьох фахових, енергійних жінок, які обралися до багатьох місцевих рад. Нові ради нараховують до 40% жінок. Мені здається, це хороший результат».
Читайте також: Час жіночого лідерства: Світ втомився від патріархату
Олена Кондратюк зауважила, що попри зростання кількості жінок, усе ще багато з них не мають можливості вливати на важливі рішення.
«Це характерно для всіх рівнів рад. У парламенті IX скликання лише три комітети із 23 очолюють жінки, три посади секретарів комітетів та три посади перших заступників комітетів посідають жінки, лише дві постійні міжнародні делегації очолюють жінки. Практично усі великі і значні комісії очолюють чоловіки. Нам ще далеко до паритетного представництва, якщо дивитись глибше на всі процеси.
Щоб виправити дисбаланс, ми ініціювали законопроєкт, щодо забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків і жінок при формуванні структури парламенту. Цей законопроєкт передбачає паритетне представлення у керівництві комітетів ВРУ Зокрема, проєкт передбачає, що перший заступник і заступник голови ВРУ повинні бути різних статей, не дозволено формувати комітети лише з депутатів однієї статі. Якщо закон ухвалять, то ми вийдемо на справедливий, а не імітований, баланс статей у законодавчому органі країні.
Це дозволить жінкам більше впливати на формування державного бюджету, та посилить їх роль у контролі за діяльністю кабінету міністрів України».
Читайте також: Час жіночого лідерства – 2: Гендерна рівність як результат еволюції
Також віцеспікерка звернулась до жінок, закцентувавши увагу на тому, що боротьба за гендерну рівність – це не лише про участь жінок і політиці, а й перспектива відкрити вікно можливостей для інших жінок у різних сферах.
«Менторство й наставництво – це глобальна місія перед тими, хто прагне, але сумнівається, що може. Нам потрібно створювати мережі та спільноти однодумниць. І ми маємо об’єднувати навколо себе людей за цінностями. Треба боротися із стереотипами та обмеженнями, які виникають зараз перед жінками».
Марафон продовжила панельна дискусія «Чому гендерна рівність у політиці важлива?» за участі Мелінди Сіммонс та Тобіаса Тиберга. Модерувала дискусію Натія Джикія, заступниця директора НДІ в Україні.
Зокрема, під час обговорення Тобіас Тиберг, Надзвичайний та Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні, розповів як відбувалося впровадження гендерної рівності в органах влади у Швеції.
«Політика дотримання рівності жінок та чоловіків кілька років тому здавалася радикальним рішенням, яке багато хто сприйняв з осторогою. Спочатку ми запитували себе: «Як наша торгова політика допомагає гендеру? Як ми тут можемо втілювати політику рівності? Як я можу забезпечити рівність, адже більшість експертів – чоловіки?» Пізніше зрозуміли, що немає такого політичного напрямку, який би не містив гендерного аспекту. Ми вже шість років працюємо у такому режимі, це тільки початок шляху, але така діяльність дуже надихає», – розповів Тобіас Тиберг.
Експерти також прокоментували, що можна зробити для посилення гендерної рівності та чому важливо говорити про підтримку гендерної рівності:
Читайте також: Час жіночого лідерства – 3. Кожна жінка стоїть на плечах інших жінок
Тобіас Тиберг: «Одне з величезних досягнень України – це неймовірно активне громадянське суспільство, тому потрібно взаємодіяти із громадськими організаціями, долучатись до акцій.
Я також хотів би закликати чоловіків переглянути свої домашні обов’язки та розподіляти хатню роботу порівну з жінками. Це те, що не вимагає великої кількості зусиль, але дуже вплине на всіх нас.
І також хотів би вернутися до чоловіків, які обіймають керівні посади в політиці. Бо в Швеції великий поштовх руху за рівність жінок зробив саме чоловік – керівник однієї з політичних сил країни. Він сказав, що «гендерна рівність – не є суто проблемою жінок, це ключове питання політики і воно важливе для всієї країни». Важливо, щоб саме політичні лідери, чоловіки, сказали це. І саме чоловіки-лідери мають багато працювати у просуванні гендерної рівності».
Читайте також: Амбасадорка Британії Мелінда Сіммонс: «Перше українське слово, яке я вивчила, – натхнення»
Мелінда Сіммонс, Надзвичайна та Повноважна Амбасадорка Великої Британії в Україні, наголосила на видимості жінок: «Щоб досягнути повноцінної участі в політиці часто жінкам треба більше зусиль. Для них можуть передбачити менше часу для виступів чи й зовсім не надати права голосу. І тому треба захищати жінок. Потрібна мужність, щоб подолати усі стереотипи, які існують навколо участі жінок в політиці. Бо що більше ви говорите про щось відкрито, то більш нормально це сприймається іншими. Треба більше говорити про жінок в політиці, таких згадок ніколи не буває забагато».
Ольга Стефанішина, віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, зробила акцент на тому, що жінка в політиці більше не ексклюзив, а нова нормальність:
«Маємо визнати, що немає успішних країн, побудованих на нерівності. Саме тому рівність чоловіків та жінок є однією із шести базових цінностей Європейського Союзу.
Ми сьогодні робимо вдвічі більше, ніж можемо, і робитимемо ще більше для досягнення гендерної рівності. Та для цієї цілі нам потрібні не лише закони, а й зміна світогляду. Саме подолання стереотипів є першим кроком до скорочення гендерного розриву у всіх сферах: від доступу до професій і закінчуючи розривом в оплаті праці.
Перший крок, який ми маємо зробити всередині країни – це припинити сприймати жінок у політиці як ексклюзив чи як квоту. Жінка в політиці – це природньо. Це шлях до різноманіття та рівності.
Другий крок – не формувати політику для жінок без жінок. Ми зробили в цьому напрямку значний крок, ми подолали розриви через багато правових документів, які дають можливості жінкам для реалізації у професійні та політичній діяльності.
Та все ж працювати є над чим, бо все це лише початок довгого шляху. Сьогодні самі жінки є часто заручницями невидимої стелі за ознакою статі. Ми маємо почати усвідомлювати, що більше немає чоловічих і жіночих справ. Жінка в політиці – це нова нормальність, яка буде змінювати нашу країну»
Учасники й учасниці обговорили не лише гендерні зміни в українській політиці, а й поділились враженнями від роботи в радах та обговорили яких знань та компетенцій бракує жінкам-політикиням.
Читайте також: Час жіночого лідерства – 4: Лупаймо цю скалу
Інна Ящук, депутатка VII скликання Хмельницької обласної ради, говорила про емоційність жінок та потребу самоконтролю: «Я йшла у політику в 2015 році на піку революції, з бажанням робити величезні зміни. Я горда за кожен свій виступ, і знаю, що таких жінок, які у 2015 році долучилися до політики, багато. Та кожного дня своєї присутності в політиці складаю іспит на протидію стереотипам.
Жінки часто емоційні і часто потрібно стриматись, але разом з тим довести істину. І цього самоконтролю інколи не вистачає. Чоловіки рішучіші для виступів із трибуни, адже їм, насправді, багато що пробачають, у той час як всі помилки жінок одразу стають темою для обговорення. Тому наше завдання максимально готуватися до кожного виступу. Навіть якщо ми не плануємо говорити, все одно треба готуватися».
Ірина Трохим, менеджерка ГО Центру «Жіночі Перспективи» зазначила, що останні місцеві вибори все ж таки суттєво змінили склад рад, що натомість впливає і на рішення, які та ухвалює: «Звісно, рано говорити про значущі зміни. Та ми можемо відстежувати позитивні тенденції вже зараз. Наприклад, у Львівській області вперше створена депутатська група «За рівні можливості». Бюджетну комісії у Львові очолює жінка. Важливо зараз готувати інших жінок, лідерок, які би могли посилювати цю тенденцію».
Наталія Карбовська, директорка зі стратегічних питань МБФ «Український жіночий фонд»: «Завдяки квотам у цих виборах брала рекордна кількість жінок. І велика частина з них таки отримали перемогу. Та потрібно ще багато працювати над розбудовою внутрішньопартійної демократії, вносити зміни до закону, зменшувати розмір застави, аби робити участь в політиці доступнішою для всіх жінок.
Говорячи про лідерство жінок, ми мало наголошуємо про те, що вони вже є лідерками, нам потрібно змінювати системи, які заважають жінками використовувати лідерський потенціал на повну».
Інна Наливайко, для Жінки:50%
