Жінки — це 50% успіху України

Час жіночого лідерства – 4: Лупаймо цю скалу

Інна Совсун та Ірина Славінська

Частина 4. Про протидію сексизму в політиці

5 березня відбувся онлайн-марафон «Час жіночого лідерства». Він тривав вісім годин поспіль, завдяки чому ввійшов до Книги рекордів України.

До участі запросили лідерок думок, міністерок, народних депутаток, депутаток місцевих рад і експерток.

До заходу за допомогою включень зі всіх областей України долучилися понад 400 учасниць.

Під час останньої, четвертої, частини марафону йшлося про протидію сексизмові в політиці. Модерувала цю панель журналістка і координаторка з гендерних питань кампанії проти сексизму в медіа та політиці «Повага» Ірина Славінська.

Ми підготували для вас ключові фрагменти четвертої частини марафону «Час жіночого лідерства», у якій виступили керівниця напряму з міжнародної діяльності та роботи з державними органами ТОВ «Оператор ГТС України» Ольга Бєлькова, народні депутатки Інна Совсун та Марія Іонова, депутатки Київської міської ради Марина Порошенко та Дінара Габібуллаєва, а також багато експерток та жінок-лідерок із регіонів України.

Читайте також: 8-годинний марафон «Час жіночого лідерства» став рекордом України

Час жіночого лідерства

Організатори марафону «Час жіночого лідерства» – Громадська експертна рада з гендерних питань при МФО «Рівні можливості» у Верховній Раді України спільно з Інститутом розвитку регіональної преси, а також за інформаційної підтримки платформ «Жінки це 50% успіху України» й «Повага. Кампанія проти сексизму в медіа і політиці».

Марафон «Час жіночого лідерства»  організовано в партнерстві з Національним Демократичним Інститутом (НДІ) завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), за фінансової підтримки Швеції та Міністерства закордонних справ, у справах співдружності та розвитку Великої Британії.

Як варто реагувати на сексистські закиди, які лунають на адресу жінки?

Ольга Бєлькова, керівниця напряму з міжнародної діяльності та роботи з державними органами ТОВ «Оператор ГТС України»:

Єдиного рецепту немає, але поділюся своїм. Буває, що людина жартує, але при цьому навіть не розуміє, що цей жарт образливий для інших. У нас була нарада, і один із керівників запитав: «Шановні жінки, ми б хотіли вас привітати, але не знаємо яким чином зараз вас називати: дівчата, жінки, колежанки, сестри чи як ще?». І ми сказали: «Є гарне й елегантне слово – «дами». Ми не будемо заперечувати».

Зараз дуже багато чоловіків розуміють, що є сексизм і стереотипізація ролі жінки, але вони абсолютно щиро не знають як поводитися. І я завжди їм даю пораду: «А ви запитайте». Як цей керівник, який поцікавився, як до мене краще звертатися. Бо може й приємно чути оте «дівчатка», але я давно для багатьох Ольга Валентинівна і, можливо, скоро стану бабусею. Тож це не дуже доречне звертання для мене.

Я також вважаю, що ми маємо право чітко говорити, якщо нам щось не подобається. Дуже часто ми нівелюємо це право і не користуємся ним. Але з віком це стає на перше місце. І я використовую це право не лише щодо себе, а й коли я чую якісь некоректні висловлювання щодо інших жінок, часто молодших. Я вважаю, що з віком кожна з нас отримує не тільки більше прав і впевненості у собі, а ще й обов’язок захистити тих, хто молодший. Щоб їм було простіше, ніж нам колись, пройти цей шлях професійного становлення.

До розмови приєднується народна депутатка Інна Совсун.

Інна Совсун

Знаю, що жінкам, які відзначилися своїм внеском у боротьбу з гендерною нерівністю, нещодавно надсилали уламки стереотипів. Розкажіть трохи про цей уламок скали. Я люблю тут цитату з Івана Франка: «Лупайте сю скалу». Яку скалу ви лупаєте?

Інна Совсун:

Цей подарунок був дуже приємним. У мене насправді є серйозні проблеми з 8 Березням. Тому що це період, коли тобі треба всім людям пояснити, що все, що ви робили до цього – це не так, і зараз треба робити інакше. Спробуйте це пояснити мамі чи бабусі, які очікують дуже конкретних привітань на 8 Березня.

І тут ти кажеш: ні, давайте поговоримо про гендерну рівність і нерівність в оплаті праці або про сексизм. Людям дуже складно таке сприймати. Хоча, наприклад, моя мама вже звикла. Мій тато, коли мене вітає, то вітає з Днем рівності. Тобто це процес, який можна налагодити.

Якщо говорити про скалу, яку ми ламаємо, то це скала стереотипів, скала уявлень про те, якою має бути жінка. Особливо жінка в політиці. І на жаль, ця боротьба досі лишається актуальною. Згадую тут місцеві вибори, коли розмовляла з жінками, яких наші осередки рекомендували для того, щоб вони кандидували. Я двічі чула фразу про те, що «мені чоловік не дозволяє». Тобто жінка може відмовитися від політичної кар’єри просто тому, що їй чоловік проти. Це та скала, яку ми з колежанками і колегами ламаємо, щоб зруйнувати уявлення, що жінка не може бути самостійною в політиці і самостійно ухвалювати рішення.

Читайте також: #Ламаюстереотипи: Набирає обертів флешмоб на підтримку жінок у політиці

Включення: Херсон

Що ви очікуєте побачити на плакатах учасниць Маршу жінок у своєму місті?

Ольга Жукова, тренерка, експертка з гендерних питань, очільниця ГО «Громадський центр «Нова генерація»:

У нас незмінною лишається вимога про ратифікацію Стамбульської конвенції. Ми щороку виходимо саме з цим порядком денним. Обов’язково будемо говорити про те, що наші працівниці бюджетної сфери мають так само залишатися на своїх робочих місцях і не втрачати їх. Це гасло також залишиться. Будемо говорити про політичну участь жінок. А взагалі в нас така традиція, що в організації Маршу беруть участь різні організації, тож усі вони готують свої плакати, свої гасла. Особисто я незмінно виходжу щороку з плакатом «Особисте – це політичне». І цьогоріч буде так само.

Інна Совсун: Стамбульська конвенція все ще викликає багато дискусій у суспільстві, що мені видається теж дуже дивним

Коли в Україні ратифікують Стамбульську конвенцію?

Інна Совсун:

На жаль, парламент не може нічого зробити. Ратифікація угод – це повноваження президента. Але зараз ми бачимо, що Стамбульська конвенція все ще викликає багато дискусій у суспільстві, що мені видається теж дуже дивним. І тому я відверто зараз не є дуже оптимістичною з приводу того, що Стамбульська конвенція найближчим часом буде ратифікована. Натомість зараз найгучніше кричать супротивники конвенції, вони виходять з дуже гучними і відверто маніпулятивним заявами. І це велика проблема – яким чином боротися з популізмом, у даному випадку це саме та ситуація. Ти не можеш серйозно апелювати до цих людей просто тому, що те, про що вони говорять, дуже складно розкласти навіть на якісь аргументи. Звичайно, що опозиція Ради церков залишається дуже впливовою, і вони продовжують наполягати на тому, що Стамбульська конвенція суперечить їхнім основоположним принципам. Це залишається чи не основним механізмом блокування ратифікації.

Для жінок робота у владі це дружнє середовище чи ні?

Інна Совсун: Ви знаєте, коли в 2014 році мене призначили першою заступницею міністра освіти і науки України, перша чутка, яку я прочитала про себе в інтернеті, була про те, що я коханка міністра. У мене тоді було багато обов’язків, якими я мала перейматися: 20 тисяч студентів із Донбасу, незрозуміла ситуація з Кримом і все інше. Але почути таке про себе було не дуже приємно. Так само, як і моїм батькам. Добре, що в чоловіка гарне почуття гумору.

До речі, якщо ви шукаєте своє прізвище в Google, то для жінок-депутаток у топ пошуку завжди потрапляє слово «чоловік». Бо всім цікаво, хто ж її чоловік, що вона туди потрапила. Це нівелює зусилля, яких жінки докладають для того, щоб іти у владу. Їм завжди кажуть, що «ти кудись потрапила просто тому, що ти чиясь дружина». Хоча якщо глянути на склад нинішньої Ради, де є купа чиїхось племінників або синів, але щодо них не звучить цей закид. А для жінок, якщо не знайшли, хто чоловік, то кажуть, що вона чиясь коханка. Це неприємно, і я думаю, що це одна з причин, чому жінки так часто підсвідомо остерігаються вищих посад. Адже вищі посади передбачають вищий ступінь публічності, а отже, й більше атак. У тому числі й сексистського характеру.

Читайте також: Через лабіринт — у політику: як біля парламенту розвінчували стереотипи

Марафон Час жіночог лідерства тривав 8 годин

Включення: Харків

Я дуже добре пригадую заголовки, коли призначили керівницю Харківської облдержадміністрації на посаду: «32-річна білявка очолила Харківську ОДА». Чи в місцевих медіа якось змінилася ситуація із сексиcтськими заголовками?

Тетяна Шталь, докторка економічних наук, професорка, депутатка Харківської міської ради 8-го скликання:

Ви знаєте, я також білявка, але особливо на собі не відчувала таких проявів. Завжди вважаю, що людину зустрічають по зовнішності, а далі цінують все ж таки по її діях і досягненнях. Тому давайте будемо оцінювати результати, коли регіон продемонстрував такий прорив і в бізнесі, і з точки зору інвестиційної привабливості. Було створено багато робочих місць, підписано багато угод, проведено чимало міжнародних форумів тощо. Тому не знаю, чи можна тут говорити про регіональні особливості, але точно можу сказати, що в нас людей оцінюють за вчинками і за діями, а не за кольором волосся.

Висвітлення жінок у медіа. Чи справді медіа такі ретельні в оцінках вчинків та досягнень жінок у владі?

Інна Совсун:

Якщо говорити про медіа, то коли говорять про політикинь, дуже часто описують, як вони одягнені. Я би хотіла, щоб такі самі рейтинги робили про чоловіків, бо в мене є багато питань з приводу доречності спортивних штанів у Верховній Раді. Натомість, оцінюють тільки те, який вигляд мають жінки. Друге, що оцінюють, – це, звичайно, чоловіка. І тільки після цього вже починають говорити про те, що людина зробила чи не зробила на посаді.

Читайте також: До Ради внесли законопроєкти, які пропонують карати за сексизм

До розмови приєднується народна депутатка Марія Іонова:

Ми зареєстрували в Раді законопроєкт про протидію сексизму, адже йдеться про приниження людської гідності за статевою ознакою, про образу та зневагу, а це мусить бути покараним. Законопроєкт передбачає покарання у вигляді штрафу до 500 гривень або громадські роботи на строк від 30 до 60 днів. Мені здається, дуже важливо звертати увагу на цю проблематику, не замовчувати її, говорити. Щоб громадські активісти були активні в протидії сексизмові. І щоб ми так само теж звертали увагу засобів масової інформації на такі проблемні випадки.

Включення: Чернігів

Я впевнена, що ви пам’ятаєте цькування голови облдержадміністрації Анни Коваленко за те, що вона планувала піти і пішла в таку короткочасну декретну відпустку. Розкажіть, будь ласка, про локальні кроки солідаризації. Яким чином жінки у владі на Чернігівщині солідаризувалися із головою облдержадміністрації?

Ніна Лемеш, перша заступниця голови Чернігівської обласної ради:

Знаєте, на мій погляд, це лише підкреслює ту унікальну ситуацію, яка сьогодні склалася на щастя на Чернігівщині. Обласну державну адміністрацію очолює жінка. У неї три заступниці і один заступник. Також в обласній раді у нас головою є жінка, а я її перша заступниця. Це така унікальна ситуація, коли жінки через виборчі процеси, через свою історію успіху представлені і в виконавчій, і в представницькій гілці влади.

Я би не хотіла коментувати ту ситуацію, але нині при спілкуванні з журналістами голова ОДА Анна Коваленко чітко розповіла про свої робочі плани. Вона виконує свої повноваження як голови обласної державної адміністрації. У той же час, вона молода мама. І ми всі її підтримуємо і зичимо успіху.

Під час четвертої частини марафону обговорювали тему боротьби з сексизмом

Читайте також: Олена Кондратюк вимагає припинити спекуляції про звільнення губернаторки через вагітність

Марія Іонова, народна депутатка:

Мені здається, що нині пандемія дала змогу побачити навантаження на жінку, яка працює вдома, піклується про дітей, про чоловіка, про батьків. І зрозуміти, наскільки їй непросто дається ця мультизадачність. Але все одно хочеться наголосити, що ми не слабка стать. Ми сильні тим, що почали об’єднуватися, почали солідаризуватися і називати речі своїми іменами. Це боротьба за право мати право.

Включення: Чернівці

Юлія Дупешко-Джус, депутатка Заставнівської міської ради 8 скликання:

Я маю неприємний досвід, коли мені казали, що роль жінки зводиться до того, щоб вона варила борщ і мила вікна, а то займається тут політикою. Але мені вдалося з гідністю вийти з цієї ситуації. Я вважаю так: коли стикаєшся з викликами, треба шукати однодумиць. Вони обов’язково будуть. І робити наступні кроки.

Якщо говорити про сексизм і про інституційні можливості на локальному рівні, то, переконана, варто звертати увагу на етичні кодекси, а також на те, що комісії з питань регламенту могли б ставати дієвими механізмами. Це і є та скала, яку прийдеться нам лупати найближчим часом.

Наталія Фрунзе, депутатка Чернівецької міської ради 8 скликання, радниця міського голови з соціальних питань:

Ми нещодавно створили депутатську групу «Рівні можливості». І зараз ми якраз пишемо кодекс депутатської етики. Нещодавно мій колега на засіданні міської ради образив у прямому ефірі нашу колежанку. Пізніше вибачився, але це нас спонукало до написання такого кодексу. Хочемо ввести відповідальність за сексизм і дискримінацію, щоб політики спочатку думали, а потім «жартували».

Читайте також: Як президент утверджує гендерні стереотипи: горор про ляльку на 8 Березня

Інна Совсун та Ірина Славінська

Звернення до учасниць марафону від депутатки Київської міської ради Марини Порошенко:

Гендерна рівність та вільний доступ жінок до політики є важливим кроком у становленні України як європейської держави. Тому для нас дуже важливо виховувати цивілізоване й толерантне суспільство, яке категорично не сприймає дискримінації щодо віку, статі, походження чи інших відмінностей своїх громадян. Нам давно пора зламати стереотипи, що чоловік не може виховувати дитину, а жінка не може обіймати керівні посади або бути політиком. …

На жаль, у міжнародних звітах Україна досі посідає не найкращі місця через низьку залученість жінок у політику. Нині в українському парламенті тільки 21% жінок, а в уряді тільки три міністерки. Суспільству складно підтримати ідею залучення жінок у велику політику, коли високопосадовці публічно висловлюють печерно-патріархальні погляди, і тим самим не руйнують, а навпаки формують ще більші стереотипи, наприклад, дозволяючи собі порівнювати жінок України з туристичними брендами.

Ми всі також чули історію, яка нещодавно трапилася з депутаткою «Європейської солідарності» на Рівненщині, коли її зацькували лише за те, що на публічний захід вона прийшла з дитиною. І в цьому контексті дуже важливим є  ухвалення відповідного законодавства щодо притягнення до адміністративної відповідальності за прояви сексизму. Адже країна без дискримінації і сексизму – це європейська країна, а рівноправність у всіх сферах – це запорука успіху.

Дінара Габібуллаєва, депутатка Київської міської ради:

Жінки у політиці – це не про жіночі гуртожитки. Це про лідерство, ефективність та мудрість. За плечима кожної з нас сотні реалізованих проектів і перемог. Минули часи, коли ми були тільки надійним тилом та підтримкою. Настав час, коли ми можемо вести за собою сотні тисяч людей, ми здатні будувати навколо себе команду, а головне – досягати поставлених цілей, змінювати політичні реалії та представляти свою країну на міжнародній арені. Жінки сильні, бо солідарні.

Ірина Славінська

Насамкінець Ірина Славінська озвучила маніфест марафону «Час жіночого лідерства»:

«Важкі часи оприявнюють справжніх лідерів. І з’ясувалося, що такі лідери — це лідерки. Саме жінки виявилися більш ефективними в кризові часи. Це показує досвід країн, яким краще вдавалося впоратися зі спалахом COVID-19, зокрема Данії, Ефіопії, Ісландії, Німеччини, Нової Зеландії, Словаччини та Фінляндії, де на чолі урядів стоять жінки. Попри те, що Україна піднялася в Індексі гендерного розриву (Global Gender Gap Report) на шість сходинок і посіла 59-е місце, найгіршою в країні залишається  ситуація із забезпеченням політичних прав жінок. Нині в українському парламенті майже 21% жінок, що не відповідає європейським стандартам гендерної рівності.

Незважаючи на значний поступ у запровадженні механізмів позитивної дії (40% гендерні квоти у виборчому законодавстві) жінки й досі стикаються з сексизмом та дискримінацією. Політика й досі залишається радше «чоловічим клубом». Ми переконані, що завдання, яке зараз є надважливим — забезпечити повну реалізацію політичних прав жінок, домогтися, аби політика стала безпечною для жінок, а їхній досвід використовували на користь боротьби з коронакризою та розбудовою демократії в Україні. Усунення половини українського суспільства від процесу ухвалення рішень є помилковим, неефективним та несправедливим. 

Марафон «Час жіночого лідерства» сьогодні об’єднав голоси жінок із усієї України. Це солідарний жест підтримки та об’єднання заради спільної мети — боротьби за права жінок, посилення жіночого лідерства та протидії сексизму. Разом ми сильніші.

Настав час жіночого лідерства!», — йдеться у маніфесті.

Повний текст можна прочитати тут.

Читайте також: Час жіночого лідерства: Світ втомився від патріархату

Час жіночого лідерства – 2: Гендерна рівність як результат еволюції

Час жіночого лідерства – 3. Кожна жінка стоїть на плечах інших жінок

Підготувала Вікторія Кобиляцька, 50%