Головна Статті Сексуальні домагання у війську: жінки підтримують публічність, чоловіки більше переживають за імідж

Сексуальні домагання у війську: жінки підтримують публічність, чоловіки більше переживають за імідж

1
616

Громадська організація «Інститут гендерних програм» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні провела всеукраїнську адвокаційну кампанію «Невидимий Батальйон 3.0. Сексуальні домагання у військовій сфері в Україні». Ця кампанія є продовженням двох попередніх, в межах яких були проведені соціологічні дослідження «Невидимий батальйон: участь жінок у військових діях в АТО» (2015) та «Невидимий батальйон 2.0»: повернення ветеранок до мирного життя» (2018-2019).

Нещодавно організатори презентували попередні результати дослідження, запросивши відомих експерток.

«У найкращих арміях цю проблему не замовчують, а створюють ефективні механізми запобігання та протидії»

Сексуальні домагання у військовій сфері - інфографіка

Ольга Стефанішина, віцепрем’єрміністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України:

«Сексуальні домагання розповсюджені в усіх арміях світу, і Україна не є винятком. Але в найкращих арміях цю проблема не замовчують, а створюють ефективні механізми запобігання та протидії. Тема сексуальних домагань в армії важлива не лише на національному рівні, а також і в межах міжнародних зобов’язань України. Зокрема, в питаннях пов’язаних з ліквідацією ґендерно зумовленого насильства та виконання Резолюції ООН 1325 «Жінки, мир, безпека». Одним із наших завдань на сьогодні є досягнення нульової толерантності до будь-якого насильства у суспільстві, бо про таке не можна мовчати і бути байдужим. Ми працюємо над забезпеченням ґендерних радників та координаторів в міністерствах, органах місцевого самоврядування, в органах сектору безпеки та оборони відповідним мандатом, політичною та інституційною підтримкою, ресурсами і спроможністю, які дозволять їм виконувати свої завдання, впроваджувати дослідження, які підтримуються на найвищому політичному рівні. Я вірю в те, що наша спільна робота зможе підняти питання домагань на поверхню і дозволить досліджувати та виокремлювати ті питання, які потребують необхідної уваги з боку відповідних органів правоохоронного та сектору безпеки та оборони, а також прийняття рішень на рівні уряду».

Тамара Марценюк, доцентка кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія», гендерна експертка Української Гельсінської спілки з прав людини:

«Соціологічне дослідження «Невидимий батальйон 3.0» проводилося з серпня по листопад 2020 року і складається з кабінетної та емпіричної частини. В межах кабінетної частини були розглянуті наукові вітчизняні і міжнародні дослідження, правові засади регулювання питань сексуальних домагань у військовій сфері, проаналізовані результати офіційних запитів до Міністерств, військової прокуратури та громадських організацій щодо статистичної інформації та повідомлення на досліджувану тематику в ЗМІ. Емпірична частина дослідження проводилася з використанням якісних та кількісних дослідницьких методів. Вона базується на результатах репрезентативного опитування громадської думки щодо сексуальних домагань в ЗСУ, глибинних напівструктурованих інтерв’ю з військовослужбов(и)цями, експертних інтерв’ю та онлайн-опитування постраждалих від сексуальних домагань у військовій сфері.

Результати опитування громадської думки (Київський міжнародний інститут соціології, вересень 2020 року), репрезентативні для дорослого населення України, переконують, що проблематика сексуальних домагань загалом і в ЗСУ зокрема є актуальною для українського суспільства.

Читайте також: На голову вище за чоловіків: гендерна політика в секторі безпеки й оборони

Досить очікувано було виявлено гендерні особливості ставлення до цього явища. Жінки більш чутливі до тематики сексуальних домагань, більшою мірою стикалися з такими випадками, виступають за більшу публічність сексуальних домагань у ЗСУ з метою, аби постраждалі досягнули справедливості. Жінки більше (27%), ніж чоловіки (20%), підтримують ідею публічності через те, що постраждалі матимуть можливість домогтися справедливості. Натомість чоловіки майже удвічі частіше, ніж жінки, переживають за імідж ЗСУ, тому проти публічності. У суспільстві та ЗМІ бракує дискусій стосовно сексуальних домагань у ЗСУ, адже третина респондентів не змогли обрати прийнятний варіант відповіді стосовно ставлення до цього явища. Окрім того, проживання у місті та молодший вік – соціально-демографічні характеристики респондентів, які пов’язані з більшим розумінням і більшою чутливістю до досліджуваної проблеми.

Сексуальні домагання і публічність

Більшість (56%) опитаних вважають за доцільне робити публічними випадки із сексуальними домаганнями в ЗСУ. Результати цього опитування варто взяти до уваги, актуалізуючи ситуацію з Валерією Сікал, яка прагне справедливості».

Анна Квіт, незалежна дослідниця, спеціалістка з питань «Жінки, мир, безпека»:

«Анонімне онлайн опитування пройшли 165 осіб, які здебільшого мали досвід сексуальних домагань. Вибірка формувалася методом cамовідбору. Серед усіх досліджуваних проявів дискримінації за статтю, сексуальних домагань та насильства чи шантажу на сексуальному ґрунті на робочому місці 86% хоча б раз стикалися з їх проявами.

Сексуальні домагання у військовій сфері. Результати анонімного онлайн-опитування

Значно більша частина чоловіків респондентів ніколи не стикалася з проявами дискримінації за ознакою статі на робочому місці. ¾ чоловіків стверджують, що ніколи не відчували гіршого ставлення до себе на робочому місці через стать. Натомість значно більша кількість жінок стикалася з проявами дискримінації за ознакою статі на робочому місці у військовій сфері порівняно з чоловіками. Майже половина жінок вказала, що відчували упереджене ставлення на робочому місці.

Читайте також: Оборонний сектор і гендерна рівність: є навчання і радники, на часі – протидія сексуальним домаганням

Сексуальні домагання на робочому місці

Серед досліджуваних видів сексуальних домагань та сексуального насильства на робочому місці опитані респондент(ки) найчастіше стикалися з такими (хоча б один раз і більше): 65% відповіли що їх розглядали таким чином, щоб їх це бентежило, 62% опитаним показували сексистські чи двозначні матеріали, 62% зазнавали небажаних спроб залучити їх до розмов про секс, 60% респонедт(к)ам присвистували чи сексуально окликували.

Сексуальні домагання у військовій сфері. Інфографіка

Найчастіше сексуальні домагання вчиняються особами, вищими за рангом. Результати опитування також вказали на те, що більшість домагань відбуваються без свідків. Більшість опитаних зазначають, що нікого не повідомляли про домагання стосовно них (53%). В поліцію не звернулася жодна респондентка/респондент».

Ганна Гриценко, незалежна гендерна дослідниця:

«Попри те, що за останні роки у секторі безпеки введені і вводяться важливі структурні реформи, атмосфера ще досі не є дружньою для жінок. Причини цьогомізогінія, радянська тяглість, брак кваліфікованих кадрів. Респонденток і респондентів просили говорити ширше, ніж про сексуальні домагання як такі, називали згадане вище, говорили також про цькування, про гомофобію. Кривдниками є частіше чоловіки, але іноді і жінки, вищі за рангом або рівні. Часто кривдники перебувають під дією алкоголю або наркотичних речовин. Окрім того, що сексуальні домагання завдають особистих проблем постраждалим, вони впливають на боєздатність всього сектору, оскільки постраждалі звільняються зі служби або менш охоче далі працюють, відволікаються від виконання обов’язків на захист себе від домагань.

Гарячі лінії МО і НГ є неефективними через неанонімність і через те, що інформація повідомляється у підрозділ, ними уникають користуватися. Постраждалі вимушені захищати себе самі або разом з товаришами, у ряді випадків через фізичне насильство. Так не має бути, не мають конфлікти в межах підрозділу вирішуватися через бійки, це теж негативно впливає на боєздатність. Потрібно більше програм з гендерної освіти і кращий контроль за їхнім проходженням».

Марія Звягінцева, юристка-аналітикиня ГО «Юридична сотня»:

«Важливу роль у протидії насильству (зокрема сексуальному) відіграють інформаційно-просвітницькі центри, підрозділи, які надають психологічну, інформаційну та юридичну підтримку постраждалим. У деяких державах функціонують мережі підтримки постраждалих серед ветеранок та військових (Болгарія, Норвегія). На рівні спеціального правового регулювання норми щодо протидії сексуальному насильству відсутні. єдиним позитивним прикладом може вважатися наказ МВС від 21.04.2020 № 347 «Про затвердження Порядку проведення службових розслідувань у Національній гвардії України», який передбачає встановлення фактів дискримінації за ознаками статі, а також сексуальних домагань як окрему самостійну підставу для проведення службового розслідування. Проте для подолання та протидії явищу сексуального насильства у силових структурах правове регулювання потребує значного удосконалення».

Під час презентації було оприлюднено тільки невелику частину дослідження. Повний текст українською мовою у друкованому та електронному варіанті будуть доступні в лютому 2021. Крім того, буде підготовлена скорочена версія (українською та англійською мовами). Команда Невидимого Батальйону у межах інформаційної кампанії також готує інформаційні матеріали та онлайн-курс щодо запобігання сексуальним домаганням для військових, який буде розміщено на платформі “Прометеус” у вільному доступі.

50%

Більше публікацій
Більше публікацій 50vidsotkiv.org.ua
Більше публікацій Статті