Закінчилося слухання у Верховному суді Туреччини щодо справи судді Мехмета Йойли: розгляд тривав два роки.
У 2019 році суддя, під час судового засідання, перебив адвокатку Тугдже Четін та звинуватив її у тому, що її спідниця занадто коротка.
Суддя заявив, що мініспідниця адвокатки вище коліна більш ніж на 15 сантиметрів. Він спробував сфотографувати Тугдже Четін та скласти протокол.
Після інциденту на Йойлу почали скаржитися до Ради Суддів і Прокурорів, яка розглядає дисциплінарні справи та дає дозвіл на передачу справ прокурорів і суддів до суду.
Верховний суд Турецької Республіки засудив суддю Мехмета Йойлу до двох років, трьох місяців і шести днів позбавлення волі за статтею «образа громадського діяча при виконанні своїх обов’язків».
Читайте також: У Туреччині жінки протестують проти виходу країни зі Стамбульської конвенції
«Турецький закон про адвокатуру в частині про зовнішній вигляд адвоката достатньо детально прописує кольори костюма, сорочки та краватки як для чоловіків, так і для жінок. Що стосується довжини спідниці, сукні, то текст статті звучить так: «вони повинні відповідати честі і гідності професії». Крім того, поверх одягу адвокати зобов’язані надягати мантію. Тому суддя міг бачити ноги адвокатки лише в тій частині, де мантія без застібки», – коментує цю новину у своєму фейсбуці журналіст Осман Пашаєв.
Стамбульські адвокати підтримали Тугдже Четін та вимагали від судді вибачень. Один з адвокатів Ібраїм Карслі на знак протесту прийшов до Палацу правосуддя у спідниці.
Як би розгоратался аналогічна ситуація в Україні? Коментує Віра Левко, суддя Дніпровського районного суду міста Києва:
– Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояву неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
Такі механізми в Україні існують через подачу скарг на суддів до Вищої Ради Правосуддя.
Однак, що стосується питання гендерної рівності, то, на жаль, не впевнена, що це могло б бути визнано таким порушенням, що тягне за собою відповідальність судді.
Наше суспільство толерує і транслює такі меседжі у всіх сферах життя. Багато посадовців вважають за нормальне критично оцінювати зовнішній вигляд жінки та знецінювати при цьому її розумові здібності, а деколи навіть відверто ображати.
Основна проблема, яку я бачу, це небажання мислячих та розумних людей говорити про те, про що вже неможливо мовчати. Ми зараз є свідками того, як суспільство дуже довго уникало усвідомлення всеохоплюючої проблеми домашнього та гендерно-обумовленого насильства, й бачимо, як небажання визнавати ці факти послаблює реакцію людей на нього. Також є багато доказів того, що гендерні стереотипи є однією з головних перепон на шляху до рівного доступу жінок до правосуддя.
Читайте також: Дискусія про фільм «РБГ: Життя ікони правосуддя»: Гендерна рівність – це не про жінок, це про справедливість
Для судді якраз важливо збільшувати знання й розуміння того, що може негативно вплинути на справедливе судочинство і як цьому запобігти, оскільки саме судді повинні забезпечити реальну рівність. Якщо ми розглядатимемо справу з повагою, урахуванням психологічних особливостей, будемо розуміти витоки протиправних вчинків й стереотипів, то це тільки сприятиме захисту прав і свобод людини.
50%
