Під час Українського жіночого конгресу у форматі телемосту між Києвом, Львовом та Маріуполем відбулася розмова про особливості регіональної політики та перспективи забезпечення рівних можливостей для жінок і чоловіків на місцевому рівні.
50% записали найважливіші меседжі з промов спікерів та спікерок цієї дискусії.
Київ: Новообрані депутатки анонсували свої перші гендерні ініціативи
Депутатка Київської міської ради від партії «Європейська солідарність» Марина Порошенко пояснила, чому вирішила балотуватися. За її словами, вона побачила, як «руйнуються всі досягнення попередніх п’яти років», тому потрібно діяти.
«Децентралізація дала нам можливість успішно провести місцеві вибори за новим законодавством, яке містить чітку гендерну квоту. І таким чином до нового складу Київської міської ради обрано 39 депутаток, що вдвічі більше, ніж минулого скликання. І я думаю, що вони дійсно матимуть активну позицію у вирішенні міських проблем», – сказала політикиня.
Вона також запевнила, що всі жінки, які пройшли до Київради, невдовзі обов’язково зберуться у повному складі й поговорять про те, як їм просувати питання гендерної політики.
«Тому що недарма Київ минулого року долучився до Європейської хартії рівності. Саме там закладені важливі принципи про рівність чоловіків та жінок у процесі ухвалення рішень. І хочу акцентувати увагу на тому, що ми маємо розглядати гендерну політику як більш широке поняття і говорити про заборону дискримінації за ознаками статі, раси, етнічного або соціального походження… Для мене, як для людини, яка велику частину свого життя приділила соціальним питанням, такий розріз гендерної рівності дуже важливий», – підсумувала Марина Порошенко.
Читайте також: Перемогти сексизм і дотриматися квот: про місцеві вибори на Українському жіночому конгресі
У свою чергу, депутатка Київради від партії «Слуга народу» Євгенія Кулеба відразу перерахувала низку ініціатив, які просуватиме. Вона нагадала, що очолює громадську організацію «Місто-сад», у фокусі якої– створення публічних просторів та активізація громад у різних регіонах України.
«Наша організація єдина, яка розробляє публічний простір із врахуванням гендерної чутливості. Це і безпека, і рівень освітлення, і рівень доступності для маломобільних груп, а також інші питання, що пов’язані з темою гендеру. Тому я абсолютно точно знаю, що потрібно робити з містом. Наприклад, треба уважніше працювати з темою доступності. Наводжу конкретний приклад – у Києві дуже багато підземних переходів. Це дуже важливі об’єкти з точки зору доступності і з точки зору безпеки жінок. І я знаю, як із ними працювати, буду це робити і сподіваюся, моя фракція мене в цьому підтримає», – розповіла Кулеба.
Вона також наголосила, що Київрада має зосередитися на подоланні наслідків карантину і коронавірусної інфекції, щоб допомогти жінкам долати нові виклики.
«Місто має заохочувати бізнес відкривати кімнати по догляду за дітьми. Це може бути така собі додаткова опція до дитячих садочків. Щоб коли жінка має ділову зустріч, вона могла на кілька годин лишити дитину, наприклад, у дитячій кімнаті в торговельному центрі. Дуже часто такі кімнати платні, але я думаю, що місто може вести переговори з бізнесом, щоб він був більш соціально орієнтованим. Також ми будемо порушувати питання, щоб продовжити час роботи садочків для того, щоб мами, які працюють, мали змогу не з 17 до 18 забрати дитину, а, наприклад, із 19 до 20».
Маріуполь: Жіноче лідерство як фундамент розвитку міста
Міський голова Маріуполя Вадим Бойченко розповів про гендерний баланс на місцевих виборах та поділився досвідом упровадження політики гендерної рівності в місті.
«Маріуполь показує добрий приклад гендерного балансу з точки зору рівності. На початку місцевих виборів усі партії витримували гендерний баланс 60 на 40, як прописано в законодавстві. По факту ми отримали 30% жінок у міській раді. Це практики, які ми бачимо в європейських країнах. І яскравим прикладом є те, що вперше секретарем Маріупольської міської ради стала жінка – Ксенія Сухова», – зазначив Бойченко.
Він розповів, що Сухова раніше працювала заступницею міського голови, опікувалася соціальною сферою. Саме під її керівництвом Маріуполь розробив чіткий алгоритм дій боротьби з COVID-19.
До речі
Місцеві ЗМІ пильно слідкували за перебігом Українського жіночого конгресу й відразу зауважили, що мер помилився. Як виявилося, насправді жінки раніше вже обіймали посаду секретаря міської ради в Маріуполі. Так, із 1989 по 1991 рік секретарем була Ніна Кісельова. А в 1998 році на цій посаді працювала Галина Ліхачова, яка відома тим, що 15 разів обиралася депутаткою різних рівнів.
Читайте також: «Опора»: На виборах до місцевих рад обрали 36% жінок
Відповідаючи на запитання щодо депутатських комісій, Бойченко пояснив, що в раді ще не встигли їх сформувати. Але запевнив, що при формуванні «буде дотримано квотного принципу 70 на 30».
«У нас буде комісія з етики, і вже є жінка, яка претендує на те, щоб її очолити. Це Ірина Дудіна, яка в минулій каденції досить успішно працювала в цьому напрямку і хотіла б далі цим займатися. Сподіваюся, ми теж витримаємо гендерний баланс по комісіях. І впевнений, що жіноче лідерство буде в усіх комісіях, і в бюджетній в тому числі», – заявив мер.
Крім того, він запевнив, що жіноче лідерство стає фундаментом розвитку Маріуполя і поділився досвідом розвитку медичного, освітнього та IT-кластеру в економіці міста. За його словами, у цих галузях є високий відсоток жінок, які обіймають керівні посади.
Львів: «Люд рідський» і «берегиня родинного гнізда»
«Нині Львівщина представлена десь у межах 37% у радах усіх рівнів жінками. Це велика перемога, бо до цього було в межах 12-15%. Зараз тривають установчі сесії новообраних районних рад, у тому числі найближчими днями відбудеться засідання Львівської обласної ради, і є велика надія, що там оберуть жінку керівником, що буде вперше в історії незалежної України. Це був би дуже хороший знак», – заявив нардеп Михайло Цимбалюк від партії ВО «Батьківщина».
Проте далі він вразив сексистськими висловлюваннями і впродовж включення наговорив на перемогу в одній із номінацій антипремії «Це яйце!». Його промова подекуди нагадувала привітання із 8 Березня часів глибокого «совка».
«Так склалася доля, що нині я є підлеглим двох жінок – лідерки фракції у ФР Юлії Тимошенко та голови комітету пані Третякової. І хочу сказати, що це набагато складніше – бути підлеглим у жінок, ніж працювати керівником у колективах, де є велика кількість жінок… Взагалі, як на мене, такими темпами через декілька скликань місцевих рад і також у Верховній Раді… законодавство 40 на 60 може повернутися для нас, чоловіків, тим варіантом, що 40% депутатів усіх рівнів можуть бути чоловіки, а більшість – жінки. Тому ми насправді маємо ще й пам’ятати іншу річ про наші українські традиції, де жінка – це була мама, берегиня родинного гнізда, яка обдарована Господом продовжувати люд рідський…. Рід… І це дуже важливо, щоб наші жінки пам’ятали це, роблячи кар’єру», – видав нардеп.
Крім того, він зазначив, що якщо «в колективах сугубо чоловічих мужніх професій знаходилось декілька жінок, вони пом’якшували атмосферу, змушували чоловіків бути скромнішими, мудрішими і добрішими».
«Але звертаюся до жінок – не забувайте що ми, чоловіки, також потребуємо вашої турботи, і вашої участі в родинних традиціях, у вихованні дітей, в передачі наступним поколінням того, що отримано від наших батьків-матерів. Ніхто не зможе це зробити. Тут ми, чоловіки, без вас безсилі. Через те прошу – роблячи кар’єру, не забувати про цей дарований Господом талант продовжувати людський рід», – ще раз наголосив політик.
Гендерна рівність як один із індикаторів для інвесторів
Про те, чи вдалося інтегрувати гендерні аспекти при формуванні та реалізації регіональних стратегій із гендерної рівності, розмірковував ексвіцепрем’єр-міністр Геннадій Зубко. Він пригадав, що почав упроваджувати принципи гендерної рівності ще в 2017 році.
«Тоді я після проведення першого Жіночого конгресу запровадив у Мінрегіоні Кодекс рівних можливостей. Це було дуже непросто. При прийомі на роботу, при оплаті премії, при атестації на підвищення посади, при можливості стимулюючих виплат… Ви не уявляєте, який не лише спротив, а й саботаж почався під час цих процесів», – розповів Зубко.
За його словами, саме тоді в уряді почали робити гендерно-правову експертизу нормативно-правових актів, створили гендерну платформу для громад в рамках Асоціації ОТГ, запровадили гендерний аналіз інфраструктурних проектів, а також індекс регіонального людського розвитку для моніторингу розвитку регіонів.
Читайте також: «Набрали за оголошенням»: чому і як партії обходять гендерну квоту
«Для максимального залучення потенціалу жінок до економічного розвитку зараз потрібно впровадити гендерно-орієнтоване бюджетування як на рівні державних програм, так і в місцевих бюджетах. В умовах пандемії та карантину це вкрай важливо. Імплементувати принципи рівних можливостей у регіональні стратегії розвитку, збільшувати кількість гендерно-орієнтованих інфраструктурних проектів у освіті та медицині», – переконаний колишній високопосадовець.
Зубко також розповів, як можна спонукати місцеву владу звернути увагу на політику рівних можливостей. За його словами, будь-який інвестор, який хоче прийти в Україну, спочатку аналізує ситуацію із людським ресурсом.
«Якщо чоловіків «не заводить» і не мотивує питання кількості жінок у депутатському корпусі або на керівних посадах, то їх точно «заводить» кількість коштів. Сьогодні саме рівні можливості і гендерне бюджетування дають залучення інвестицій до 20% країнам, які це запроваджують. Це питання і Великої Британії, і Німеччини, і Франції… Це додаткова інвестиція. У нас багато чоловіків на керівних посадах, але якщо подивитися, хто виконує всю роботу, то це, в основному, жінки. І тут нам потрібно говорити, що ми маємо величезний незадіяний ресурс – багато жінок, на жаль, досі залишаються вдома через відсутність дитсадка поряд, відсутність позашкільної освіти, щоб дитину десь можна було залишити на цілий день і так далі. А це величезні кошти в економіку України. І це потрібно розуміти місцевому самоврядуванню, що якщо запроваджуєш гендерно-орієнтоване бюджетування – отримуєш на наступний рік додатковий дохід у свою громаду», – запевнив спікер.
Читайте також: Випробування квотою: кандидатки діляться досвідом виборчої кампанії
Наостанок
Після дискусії заключне слово мала співініціаторка Українського жіночого конгресу Світлана Войцеховська, яка окреслила важливі напрямки роботи на наступний рік.
Насамперед вона акцентувала увагу на тому, що потрібно продовжувати захищати права активісток, кандидаток і політикинь не лише під час виборчого процесу, а й після його завершення.
«Адже ми маємо забезпечити реальні інструменти протидії різним формам дискримінації та забезпечити паритетне представлення жінок і чоловіків у виборчих органах та на державній службі», – наголосила Войцеховська.
Крім того, за її словами, необхідно об’єднати зусилля всіх гілок влади і залучити місцеве самоврядування до впровадження ефективних стратегій виходу із економічної кризи через розвиток підприємництва, залучення інвестицій та фінансування бізнес-проектів з урахуванням гендерної складової.
«Також важливо продовжити системну роботу щодо запровадження політики рівних прав та можливостей наскрізно, в усіх сферах і на всіх рівнях, особливо під час пандемії і карантинних обмежень. Оскільки політика, яка орієнтована на потреби людей, конкретних жінок і чоловіків, буде більш ефективна і дієва», – підсумувала Світлана Войцеховська.
Вікторія Кобиляцька, 50%
