В Етичний кодекс депутата планують внести положення про відповідальність за будь-які види дискримінації. Таку заяву влітку зробив Леонід Ємець, депутат Київської міської ради. Відтоді про зміни до депутатських етичних кодексів, які б запровадили відповідальність за сексизм та дискримінацію, заявили також у Хмельницькому та Полтаві.
Ініціаторами таких змін стають депутатські групи «Рівні можливості». Вони ж і залучають експерток, щоби ті допомогли виписати нові правила.
Мирослава Бабак, консультантка з гендерних та юридичних питань Національного демократичного інституту, працювала у команді, що розробляла пропозиції до Кодексу етики депутатів Київської міської ради.
Адже в тому кодексі, який є, поки що відсутні положення про запобігання та протидію дискримінації та сексизму:
«Кодекс етики – це набір етичних принципів і стандартів на основі якого депутати й депутатки здійснюють свою діяльність. Тому логічно, щоб питання, які стосуються запобіганню дискримінації, сексистським висловлюваннням були теж частиною цього документу. Добре, що у раді є активне об’єднання «Рівні можливості», яке хоче актуалізувати норми чинного кодексу».
Читайте також: Як депутатські групи формують політику рівності у громадах
Загалом, це цілком логічна практика: коли відбуваються зміни до законів, то вони тягнуть за собою й оновлення інших нормативно-правових актів, міркує Мирослава. Тільки за останній рік Верховна Рада ухвалила кілька законодавчих змін, які запроваджують санкції за сексизм – і про санкції за сексизм в рекламі, і про посилення відповідальності за гендерне насильство, і про неприпустимість порушення рівних прав жінок і чоловіків в армії. Відповідно, аналогічні норми мали б знайти своє відображення і в правилах, що регулюють поведінку самих депутатів.
«Ідея оновлення етичного кодексу полягала в тому, щоб розробити зміни, які допомогли б запровадити у раді механізми протидії сексизму, дискримінації. А також – посилити повагу до людської гідності, прав людини, поліпшити правову культуру депутатів та депутаток», – пояснює Мирослава Бабак.
Для впровадження культури взаємоповаги депутатського корпусу зокрема запропоновано такі положення:
- не вживати та не використовувати образливі висловлювання на адресу інших депутатів/ депутаток або тих осіб, які беруть участь у засіданнях щодо статі, віку, зовнішнього вигляду, етнічного походження;
- не підбурювати до дискримінаційних дій інших депутатів;
- не вчиняти дії сексуального характеру як словесно, так і фізично, що принижують чи ображають інших депутатів або осіб запрошених на засідання.
Важливо, що зміни стосуються не лише поведінки депутатів та депутаток під час засідань чи взаємодії з колегами. А також дають рекомендації щодо роботи із виборцями, ЗМІ, працівниками ради, помічниками.
Читайте також: «О, так ти ще й розумна!»: як публічним жінкам протидіяти дискримінації
Наприклад, є рекомендація, що депутат чи депутатка мають вивчати громадську думку та потреби чоловіків і жінок, які є мешканцями територіальної громади. Така інформація допоможе напрацьовувати стратегічні документи чи зміни до них, щоб задовольняти ключові інтереси різних груп людей.
Передбачено також і покарання за порушення правил. Так, наприклад, голова на пленарному засіданні має право попередити про неприпустимість принизливих чи дискримінаційних коментарів та припинити виступ депутата-порушника.
Але, наголошує Мирослава Бабак, поки всі ці пропозиції – лише проєкт. Те, які норми увійдуть у кодекс, ще обговорюватимуть депутати на комісіях.
Чи справді зміни допоможуть протидіяти дискримінації?
Етичний кодекс – це певний запобіжник, каже Мирослава Бабак. Якщо ніде не будуть прописані правила та санкції, то як ми можемо бути впевнені, що таких ситуацій не траплятиметься?
До того ж, говорить експертка, багато міжнародних документів містить рекомендації. У тому числі і для інших держав, включати норми, які стосуються протидії дискримінації у внутрішні нормативні документи.
«Я розглядаю етичний кодекс як стандарт, якого треба дотримуватись народному обранцеві. Це своєрідна корпоративна угода, яку ухвалюють депутати. Коли я отримую мандат, то погоджуюсь, що тепер моя поведінка має регулюватися отакими правилами», – розмірковує Мирослава.
Але, наголошує експертка, зміни до етичного кодексу та запровадження відповідальності за дискримінацію – це тільки перший крок до культури взаємної поваги.
Далі головним має стати просвітництво: «Мені здається, що після ухвалення змін, потрібно роз’яснювати їхню логіку на робочих зустрічах та в інформаційних матеріалах. Найперше, щоб у всіх було одне розуміння, що таке «дискримінація». Це потрібно для того, аби виключити ситуації, коли дискримінацію вбачають там, де її немає; і навпаки – не помічають там, де вона є. Щоб всі також розуміли відповідальність, яку можна понести за недотримання правил.
Така просвітницька робота із депутатським корпусом – дуже важлива. Коли всі зрозуміють сенс цих нових положень, то тоді вони будуть не просто зафіксовані на папері, а й реально працюватимуть».
Інна Наливайко, Жінки: 50%
