Home Статті «Вікно можливостей»: що говорили про місцеві вибори на Українському жіночому конгресі

«Вікно можливостей»: що говорили про місцеві вибори на Українському жіночому конгресі

Уперше в історії українських виборів гендерна квота буде не формальною, а обов’язковою. Виборчу заставу зменшили і в окремих випадках її будуть платити партії, а не кандидати та кандидатки. Ці та інші питання обговорювали під час Українського жіночого конгресу, який відбувся 23 липня в онлайн-форматі.

«Зараз партіям потрібні жінки, мабуть, навіть більше, ніж жінкам партії», відзначила одна з учасниць дискусії, народна депутатка із фракції «Голос» Інна Совсун, коментуючи зміни до виборчого законодавства.

Чи справді на місцевих виборах станеться прорив і велика кількість жінок прийде в політику? Які стратегії залучення жінок на етапі формування списків нині застосовують ключові партії? Що заважає жінкам долучатися до процесів керування країною і як цьому давати раду?

50% занотували найголовніші тези щодо тонкощів виборчого процесу з промов спікерів та спікерок Українського жіночого конгресу.

Гендерна квота матиме подвійний захист

Нещодавно Верховна Рада ухвалила зміни до виборчого законодавства, як будуть діяти під час місцевих виборів 25 жовтня. Зокрема буде враховуватися квотний принцип представництва жінок і чоловіків у партійних списках кандидатів. Як пояснила голова правління «Громадської мережі «Опора» Ольга Айвазовська, для партій зараз найбільшим викликом є те, що в короткі терміни потрібно знайти не менш ніж 40% жінок для реєстрації й подання списків, а в громадах нижчого рівня партія має зберігати квоту 30% від висування.

Читайте також: Рада попередньо проголосувала за зменшення застави на місцевих виборах: як це допоможе кандидаткам

«Тобто у кожній п’ятірці переліку кандидатів щодо виборів до місцевої ради в громадах від 10 тисяч має бути збережена пропорція двоє до трьох. Або дві жінки три чоловіка, або три чоловіка дві жінки. На етапі розподілу цього переліку по територіальних списках теж має бути збережена ця пропорція, тому що громадяни в своєму бюлетені будуть бачити назву політичної партії, навпроти якої можна поставити галочку або хрестик, та список кандидатів від 5 до 12, з якого потрібно вибрати номер особи, якій хочуть надати найбільшу підтримку. І тому важливим є збереження пропорції й квоти як у переліку загальноміському, обласному, районному чи місцевому в громадах від 10 тисяч, так і в цьому територіальному списку, за який громадяни голосують безпосередньо, надаючи преференцію конкретній особі», – наголосила експертка.

Читайте також: Права, ресурси, влада: гендерна рівність у Швеції, Канаді, Франції, Німеччині, Британії та США

За її словами, гендерна квота матиме подвійний захист. По-перше, списки не будуть зареєстровані, якщо партія не дотримається квоти. А по-друге, партія зобов’язана розставити жінок і чоловіків в такому порядку в кожній п’ятірці списку, що жінки гарантовано в пропорції не менш ніж 40% пройдуть до органів місцевого самоврядування.

На ремарку модератора дискусії Вадима Карп’яка, що якось дуже багато математики і складно зрозуміти, про що мова, Айвазовська зауважила, що насправді вибори – це не що інше, як чиста математика.

«Це гроші, голоси виборців і результати. Тому давайте подалі від емоцій. Я розумію, що жінок потрібно надихати до участі у місцевих виборах, але, як на мене, кожна з нас має бути достатньо раціональною і розуміти, що нікого не запросять. А в партії натомість є потреба зареєструвати свій список, а отже, до них мають іти амбітні та розумні жінки. Це той момент, коли відкривається «вікно можливостей» і є взаємоінтерес. Цим потрібно максимально скористатися», – зазначила Айвазовська.

Вона також додала, що застави на місцевих виборах будуть значно менші, ніж очікувалося, і жінкам окремо не потрібно буде їх платити, якщо вони будуть у списках, де забезпечена 40% гендерна квота. За її словами, грошову заставу вносить партія, якщо мова про місцеві ради від 10 тисяч виборців.

Читайте також: Євросуд із прав людини: Гендерні квоти не порушують права чоловіків на виборах

«Застави дійсно збільшилися порівняно з 2015 роком. Але порівняно з редакцією Виборчого кодексу прийнятого рік тому, застава в 9 разів менша», – пояснила голова правління «Громадської мережі «Опора».

Як партії ангажують жінок?

Олексій Жмеренецький

За словами нардепа Олексія Жмеренецького, в партії «Слуга народу» народні обранці контролюють процес формування списків для місцевих виборів.

«Ми зараз дуже активно проводимо роз’яснювальну кампанію, шукаємо й ангажуємо жінок, тому що ми змушені дотримуватися гендерної квоти. До нас надходять анкети від мережі, яка працювала на виборах президента і парламенту, і ми якраз проводимо співбесіди з майбутніми кандидатами та кандидатками, допомагаємо їм знаходити фінансування і підтримку на виборах. Тому що, як правильно сказали, одна з важливих проблем жінок і їхньої участі у виборах, – це якраз наявність ресурсу. Якраз штаб і народні депутати, що пройшли по мажоритарці, в цьому плані допомагають жінкам знайти цей ресурс», – пояснив Жмеренецький.

Читайте також: Конкуренція за жінок як тренд: висновки виборчого моніторингу

На заувагу модератора, що насправді таким мають займатися партійні організації в регіонах, а не народні депутати, Жмеренецький не погодився:

«Народний депутат – це фасилітатор, який допомагає громаді реалізувати ті речі, які не входили в перелік компетенцій», – пояснив він.

Крім того, нардеп здивував учасників дискусії своєю позицією щодо районних рад, яка багатьом видалася передчасною.

«Я хотів сказати про те, якою буде боротьба за кандидатів на різних рівнях. Найгірша ситуація із підбором кандидаток буде в обласних радах. Тому що зараз в Україні найгірша статистика з присутністю жінок була саме в цих формуваннях. Районні ради, як ви знаєте, будуть номінальними. Тому не потрібно дивитися, якої якості будуть списки, адже їх основна функція полягатиме в тому, щоб передати майно на баланс громад. У них не буде ані повноважень, ані місцевих бюджетів на рівні районів. Тому я думаю, що сьогодні можна винести за дужки питання районних рад. Основна боротьба буде точитися за міські ради, ОТГ та обласні ради», – заявив Жмеренецький, проігнорувавши зауваження щодо того, що насправді Верховна Рада ще не прийняла закон про повноваження районних рад.

Читайте також: Мішель МакҐрорті: «Ми вчимо жінок збирати гроші на виборчу кампанію»

Тим часом, партія «Голос» за підтримки Національного демократичного інституту проводить для своїх партійців на місцях тренінги, щоб навчити ефективно працювати із жінками-кандидатками.

Інна Совсун

«Серед обласних організацій, яких у нас зараз зареєстровано 16, десь третину очолюють жінки. Передвиборчий штаб теж очолює жінка. Тому у нас з питаннями гендерної рівності немає проблем на рівні партії, але ми розуміємо, що проблеми будуть при формуванні списків на місцеві вибори. І ці проблеми будуть виникати не стільки через нашу партійну структуру, скільки через те, що на місцях дуже часто жінки не готові залучатися в процес виборів. Коли ми говоримо з ними, вони переживають, бояться, що будуть стикатися із булінгом, погрозами, з неприйнятними висловлюваннями на свою адресу. Політична культура, яка сформована в країні, дуже багатьох жінок відштовхує від того, аби пробувати свої сили на місцевих виборах. Тому я наголошую, що зараз партіям потрібні жінки, мабуть, навіть більше, ніж жінкам – партії. Жінки повинні заповнити ці квоти», – заявила народна депутатка від партії «Голос» Інна Совсун.

За її словами, «Голос» навіть планує у кількох областях зробити у списках обернену квоту (три жінки і двоє чоловіків).

«У нас уже є кілька очільників обласних організацій, які готові це робити», – зауважила політикиня.

Батогом і пряником: які методи боротьби з сексизмом пропонують депутати

Спікери та спікерки одноголосно зійшлися на тому, що ключовими причинами, чому жінки не надто охоче ідуть у політику, є сексизм та гендерні стереотипи. Так, Олексій Жмеренецький з-поміж іншого наголосив, що в українському суспільстві насправді панує сексистська ідеологія.

«А політики – це породження і віддзеркалення суспільства. Я думаю, що це найбільший виклик для України. І це справа не одного року. Певні законодавчі ініціативи впливатимуть на зміну поведінки, але дуже повільно. Бо зазвичай спочатку люди мімікрують, роблять вигляд, що вони так думають, що це частина їхньої культури. І тільки коли це стає звичкою, сприймається на підсвідомому рівні, тоді можна казати, що змінилася політика в Україні», – зазначив нардеп.

Він також нагадав про кілька законодавчих ініціатив, покликаних вирішити проблему доступу жінок до політики. Зокрема йшлося про запровадження декретних відпусток для татусів, які б мотивували чоловіків більше опікуватися новонародженими дітьми. А також про збільшення адміністративної відповідальності за сексистські висловлювання і сексистські дії щодо жінок.

«Тут потрібен не тільки пряник, але й батіг. Треба якось карати й демотивувати робити подібні речі», – підсумував Жмеренецький.

Читайте також: Удар у відповідь: як останні 10 років в Україні реагують на сексизм топ-політиків

У свою чергу, Інна Совсун зазначила, що сексистський світогляд справді притаманний українцям, однак політичні лідери та лідерки мають демонструвати інші цінності.

«Давайте запропонуємо українським громадянам іншу модель поведінки, іншу модель взаємин між чоловіком і жінкою. І я переконана, що більшість людей із цим погодяться. Бо всі хочуть, щоб і жінки, і чоловіки могли реалізувати свої мрії і можливості, це буде краще для політики, економіки, для всього суспільства», – переконана депутатка.

Читайте   також: Інна Совсун: «Я вам не Інночка»

Вона поділилася своїм досвідом боротьби з сексизмом і наголосила, що завжди треба публічно реагувати на будь-які сексистські випади:

«Не мовчати і посміхатися, а сказати: «Я попрошу вас так більше не робити, це неприйнятно, ми не в Середньовіччі, давайте ви залишите свої уявлення про те, як має поводитися жінка, десь у минулому». Якщо не реагувати, то нам ніколи не вдасться подолати стереотипи, і ми завжди будемо казати, що проблема в тому, що так вважають українські громадяни».

Читайте також: «Вибори навиворіт»: Від чого залежить участь жінок у політиці

Вікторія Сюмар

Народна депутатка від партії «Європейська солідарність» Вікторія Сюмар пригадала історію, що трапилася із колишньою заступницею міністра інфраструктури України з питань європейської інтеграції Олександрою Клітіною. Про неї почали говорити, що нібито вона потрапила в політику через ліжко.

«Так кажуть мало не про кожну другу політикиню. Зрештою, кожна жінка, яка йде у політику, розуміє, що її будуть психологічно «бити». Навіть удома. Тому що і ваша мама, і ваш чоловік рано чи пізно вам скажуть: «Слухай, дорога, ти там зранку до ночі на роботі, а в тебе діти ростуть, ти чого про них не думаєш? Що ти за мати така?!». І навіть якщо ви робите кар’єру в політиці і вас починають визнавати, з вами починають рахуватися, бо ви пропонуєте якісь рішення, і робите це значно частіше, ніж чоловіки, вам все одно скажуть: «Ти ж не можеш бути стратегом, як і чимось серйозно керувати», – розповіла Сюмар.

За її словами, боротися із сексизмом можна своїм працелюбством, упертістю, професійністю і постійним самовдосконаленням.

«Треба не зупинятися і йти вперед. Тоді з вами будуть рахуватися», – переконана політикиня.

«Вікно можливостей»: інструкція з використання

За словами Ольги Айвазовської, усім кандидаткам насамперед треба не зважати на стереотип, що жінкам не місце в політиці.Бо саме через такі речі жінки бояться і можуть не наважитися використовувати те «вікно можливостей», яке відкрилося після ухвалення низки змін до виборчого законодавства. Утім, за словами експертки, навіть якщо жінки підуть на вибори і отримають перемогу, це ще не є гарантією того, що вони отримають представницькі мандати.

«Партії будуть шукати слабких жінок. У тому числі й тих, які після дня голосування відмовляться від отримання мандату. Щоб замінити їх чоловіками. Я дуже добре пам’ятаю 2010 рік, коли рейтингові партії провели депутатів до місцевих рад, а потім зокрема в одній із рад Вінниччини декілька десятків кандидатів одночасно написали заяви про відмову від балотування. Тому гендерну квоту потрібно відстоювати не лише на етапі реєстрації, а й на етапі пошуку й мобілізації жінок, які здатні потім відстояти перед політичною партією своє право отримати свій представницький мандат. Цей виклик буде стояти, коли до вас прийдуть і скажуть: «Гаразд, ми погралися у квоту, а зараз ми мусимо сформувати більшість, у нас є завдання, які ми зможемо реалізувати в компанії цих потужних, розумних і дуже спроможних чоловіків, а не вас. А вам ми запропонуємо очолити якийсь департамент у виконавчій владі», – пояснила Айвазовська.

Вона також додала, що поки корупція буде відігравати певну роль у політиці та у виборах, доступ жінок до політики буде обмеженим.

«Але боротися за це потрібно, і зараз у цій сфері відбувається колосальний прорив. У кожної жінки, яка йде на вибори, мусить бути стрижень. Якщо ви йдете, то йдете до кінця, і отримуєте представницький мандат, навіть якщо партія буде вас спонукати відмовитися від нього».

Вікторія Кобиляцька, 50%

Фото надані організаторами

Більше публікацій
Більше публікацій Вікторія Кобиляцька
Більше публікацій Статті