Марина Хонда – заступниця голови КМДА з питань самоврядних повноважень. У зоні її відповідальності – соціальна політика, зокрема і питання гендерної рівності та гендерної інтеграції.
За фахом вона юристка, а за її плечима майже 20 років державної служби. За цей час Марина Хонда у Київській мерії пройшла шлях від провідної спеціалістки до заступниці мера та добре відчула, як це – бути жінкою у системі державної служби.
Від гендерних стереотипів рятує професійність
Марина Хонда родом із Ніжина Чернігівської області, у школі мріяла стати суддею, тому вступала на юридичний факультет Київського університету імені Шевченка. Проте суддею так і не стала: після випуску отримала запрошення працювати у Київській міській раді – і не відмовилася.
Це було ще у ті часи, коли столичну мерію очолював Олександр Омельченко.
А от з нинішнім мером Віталієм Кличком вона познайомилась вже у 2014-му, коли той переміг на київських виборах. Марина тоді обіймала посаду директорки Департаменту суспільних комунікацій. Кличко викликав її до себе і запропонував посаду заступниці та нову сферу діяльності – соціальну політику. І вона знову не відмовилася.
«Я ніколи не сприймала себе як лідерку, радше всі мої успіхи були результатом системної роботи людини, яка не боїться брати на себе відповідальність», – розповідає про себе Марина Хонда.
Читайте також: «Нічого для нас без нас»: у Києві відбувся форум рівних прав і можливостей
Я запитую, чи легко їй керувати людьми, наскільки часто вона стикається на роботі з сексизмом та упередженнями щодо того, що вона жінка-керівниця. Вона довго розмірковує, а потім починає пояснювати, у чому полягає її стиль керування.
«За фахом я юристка конституційного права, тому завжди разом з підлеглими вивчаю документи, розбираю проблему до деталей і тільки потім пропоную рішення. Скажімо, я не піду до мера розповідати, що у нас щось погано, – коли вона говорить, я розумію, що ключове слово у цій фразі «щось». – Я маю оперувати фактами, цифрами, прогнозувати ризики, наводити аргументи. Якщо є професійний підхід до справи, то чоловіки сприймають тебе як професіонала і поважають твої кордони».
Найкращими ліками від сексизму Марина Хонда вважає відмову від «гри на стереотипах», або «жіночих штучках», як каже вона. Наприклад, коли жінки починають публічно висловлюватися на кшталт «Я сьогодні дівчинка» або «У мене ПМС».
«Так жінка може казати до моменту переходу в публічну площину. Якщо ж стає політикинею чи управліницею високого рівня – тут вже немає місця «жіночим штучкам». Я не вважаю нормальним, коли, наприклад, жінка-політик виставляє свої фото в купальнику. На мою думку, наше суспільство не готове одночасно бачити на фото і фігуру жінки, і мізки професіонала. Тому такими кроками жінка сама себе нівелює як політика», – вважає Хонда.
І після паузи зауважує: «Хоча аналогічні вчинки чоловікам чомусь пробачаються»…
Якщо жінка хоче будувати кар’єру – доведеться домовлятися з родиною
Жінкам на державній службі, як, власне, і чоловікам, важлива підтримка родини, або, як-то кажуть «міцний тил».
«Коли я йшла на посаду заступниці, то говорила із сином – йому було тоді 14 років. Сказала, що тепер працюватиму ще більше. Він відповів «Ок, роби, якщо тобі це потрібно». Мені було важливим його розуміння та підтримка. Особливо, коли невиліковна хвороба забрала чоловіка… У ті важкі часи нові виклики та навантаження врятували мене від депресії, дали новий потік енергії. Зараз я це добре усвідомлюю», – ділиться Марина.
При цьому вона зауважує, що усім, хто замислюється про кар’єру в органах влади, варто розуміти, що держслужба передбачає віддане служіння без вихідних.
«У кожній професії є свої труднощі, так само і на держслужбі. У мене батьки-пенсіонери, я сама виховую сина, при цьому моя посада вимагає повної віддачі. Вихідних майже немає. Але я бачу реальні зміни, і знаю, що там є частина моєї праці, моїх зусиль, моєї відповідальність за ухвалені рішення. Звичайно, не всі можуть витримати такий напружений графік. Жінкам, які будують кар’єру, хочу щиро порадити: якщо вам важко і ви відчуваєте, що не справляєтесь, одразу йдіть до психолога», – підказує заступниця голови КМДА.
Ще один аспект, до якого Марина радить готуватися майбутнім держслужбовицям – медійний тиск: коли жінка йде у публічну політику – вона має бути готова до всіх видів боротьби без правил.
Читайте також: Агія Загребельська: «В розпал кожного розслідування я переживаю черговий кібербулінг»
«Що вище піднімаєшся – то більша ймовірність медійних провокацій. Пам’ятаю, у мене був справжній шок, коли про мене вийшла перша замовна стаття. Тоді був важкий час, вдома лишилося 2 тисячі гривень, а мені приписували корупцію на… 200 мільйонів. Але я швидко взяла себе в руки. Увесь цей бруд, фейки, тролі не варті, щоб через них хвилюватися. Головне – чи дає совість спати уночі. А я сплю добре», – каже Марина.
«Київ ще не готовий обрати мером жінку»
На моє запитання, чи балотуватиметься на мера Києва, Марина Хонда категорично відповідає «ні».
«На відміну від європейських країн та міст, ми країна, що розвивається. Правила та закони постійно змінюються. Я бачу навантаження мера. Дуже багато «пожеж», критичних речей, які треба вирішувати негайно, і це замість сталої стратегічної роботи», – ділиться думками заступниця міського голови.
З іншого боку, каже вона, і кияни не готові проголосувати за жінку-мера. Поки що не готові, наголошує Хонда. При цьому Марина зауважує, що поступово політика гендерної рівності дає результати: «Зверніть увагу, як суспільство реагує на «корабельну сосну» чи інші подібні фрази. Коли Янукович запрошував їхати в Україну «коли цвітуть каштани і роздягаються жінки», то усі мовчали, а тепер уже політики публічно вибачаються за прояви сексизму».
Читайте також: #Я тобі не сосна: Як соцмережі реагували на сексизм нардепів
Вона не уточнює, допоки триватиме оце «поки що», але говорить, що нинішня молодь вже інша.
«У них немає стереотипів, притаманних нашому поколінню. Вони разом планують, коли народжувати дітей, кому йти в декретну відпустку, заробляти можуть обоє, і це нова нормальність. Покоління рівності легше сприймає різні соціальні ролі. Тому я впевнена: перша міська програма «Київ – місто рівних можливостей» спрацює. Київ став частиною європейської спільноти міст, що впроваджують Хартію рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад. Ті, хто прийдуть після нас, будуть вдячні за цей ментальний прорив», – впевнена Марина Хонда.
«Напевно, це треба було зробити мені»
Марина Хонда опікується в КМДА також і напрямком протидії домашньому насильству. Каже, що це логічно – адже це частина соціальної політики.
«Коли я вперше приїхала до притулку, то побачила «картину маслом» – ні телефонів, ні комунікацій між поліцією та службами, нічого. Ми почали активно працювати, зробили міську гарячу лінію 15-00, відкрили дві кризові кімнати за позабюджетні кошти, долучили психологів, юристів. Раніше цей напрямок був поза увагою моїх попередників – очільників напрямку соціальної політики. Може, справа у тому, що вони були чоловіками і не усвідомлювали масштабів проблеми? Тож, напевно, це те, що треба було зробити мені», – ділиться Марина Хонда.
Потрапити в кризову кімнату можна або через звернення до поліції, або на міську гарячу лінію, або через центр запобігання домашньому насильству. Але перебувати там дозволено не довше 10 днів. Далі – у притулок, де можна перебувати до півроку, або шукати альтернативу.
Читайте також: Блог Світлани Панаіотіді/ Жінкам, які йдуть на держслужбу
«Кризові кімнати в столиці постійно перевантажені. Від домашнього насилля страждають не лише жінки, а й діти, чоловіки (особливо з хворобами та травмами після втрати працездатності), люди похилого віку (насилля з боку дітей). Ми можемо дати людям час, щоб вирішити, як жити далі: йти від кривдника, розлучатись, звертатись до суду. 10 днів з підтримкою юриста та психолога дають таку змогу», – розповідає Марина Хонда.
КМДА планує наприкінці жовтня відкрити ще один притулок, а також створити великий Денний центр на Лівому березі для допомоги постраждалим від гендерно зумовленого насильства. Кошторис цієї програми 155 мільйонів гривень. Він передбачає створення нових сервісів і послуг за європейськими стандартами.
«Усе тільки починається. Сьогодні участь жінок у прийнятті рішень змінює якість політики», – говорить Марина Хонда.
«І якість життя», – хочеться додати мені.
Світлана Чернецька, для Жінки: 50%
